ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/15231/24Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.

Провадження № 33/817/669/24 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю ОСОБА_1 , адвоката Карапетяна Е.Т.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Карапетяна Е.Т. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 серпня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та звільненj від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Згідно з даною постановою, 29.06.2024 року о 20 год. 54 хв. в с. Смиківці по вул. Бандери, 34А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Карапетян Е.Т. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2024 року, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що вищевказана постанова є незаконною та не обґрунтованою, яка винесена із порушенням норм матеріального права та процесуальних вимог.

Зазначає, що на відеозаписах не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Вважає, що диск з відеозаписами з відеореєстратора автомобіля та нагрудної камери працівників поліції слід оцінювати критично, оскільки на них не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Посилається на те, що поза увагою місцевого суду та без належної оцінки залишено пояснення ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_2 , які вони надали в суді, що за кермом автомобіля був син ОСОБА_3 , тому що ОСОБА_1 на дачі пив пиво та ОСОБА_1 , пересів за кермо автомобіля, думаючи що працівники поліції можуть забрати його автомобіль.

Вважає, що матеріали по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація в цілому, не підтверджують в його діях складу наведеного адміністративного правопорушення та є сумнівними.

Вказує, що направлення на огляд не було виписано та не було вручено ОСОБА_1 , інспектором поліції було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння.

Звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть бути визнані належним доказом по даній справі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Карапетяна Е.Т., які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.        

       Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

       Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення

серії ААД №710162 від 29.06.2024 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 29.06.2024 року о 20 год. 54 хв. в с. Смиківці по вул. Бандери, 34А транспортним засобом «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

Відповідно до рапорту поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 29.06.2024 року - під час несення служби у складі екіпажу “Юпітер-201” близько 20 год. 50 хв. на службовий планшет надійшло повідомлення “порушення ПДР України”, а саме про те, що в сторону міста Тернопіль рухається ТЗ «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 із порушенням ПДР України, водій якого можливо у нетверезому стані та, оглянувши прилеглу територію, даний т/з було виявлено в АДРЕСА_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував т/з та здійснив зупинку на місці зупинки громадського транспорту.

Вказано, що під час спілкування зі водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці та від проводження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з із застосуванням приладу газоаналізатора Alcotest та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій відмовився.

Відповідно до відеозапису камер поліцейських- під час патрулювання 29.06.2024 року о 20 год. 54 хв. в с. Смиківці по вул. Бандери, 34А, поліцейськими виявлено транспортний засіб «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він в порушення п. 15.9. (е) ПДР України здійснив зупинку транспортну засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, в зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу.

Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, погодився, проте не вчиняв дій для проходження такого огляду, тому поліцейські правильно розцінили його поведінку, як відмову від огляду.

У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2024 року, відповідно до якого за результатом огляду у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

       Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

       Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

       Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що на відеозаписах не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки відповідно до відеозапису, одразу після виявлення транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він в порушення п. 15.9. (е) ПДР України здійснив зупинку транспортну засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, в зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу.

При цьому під час спілкування ОСОБА_1 вказав, що дійсно припаркував автомобіль на місці громадського транспорту, проте автомобіль нікому не заваджає.

Слід зазначити, що незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

За невиконання такого обов`язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, настає юридична відповідальність, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що відеозаписи є неналежними та недопустимими доказами, оскільки у даній справі працівники поліції здійснювали відеозапис відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Щодо посилання апелянта на покази свідка сина ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , який стверджував, що транспортним засобом керував він, а не його батько ОСОБА_1 , то такі суд правомірно оцінив критично, так як останній є близьким родичем особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також дані свідчення протирічать матеріалам справи, в тому числі і відеозаписам, наданих працівниками поліції.

Окрім цього, згідно із відеозаписом працівник поліції на місці зупинки ОСОБА_1 назвав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

Також, останній вказав, що він керував транспортним засобом та на передодні вживав алкогольні напої.

Як стверджує відеозапис, працівником поліції було роз`яснено водію права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідальність у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що направлення на огляд не було написано та не вручено ОСОБА_1 , оскільки як стверджує відеозапис ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що інспектором поліції було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наведеного апелянтом припущення.

Щодо посилання апелянта на покази свідка ОСОБА_6 , то такі слід оцінити критично, оскільки така не була безпосереднім свідком події, не залучалася працівниками поліції, окрім того, як ствердив адвокат, свідок перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_1 ..

Безпідставними є посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що рапорт працівника поліції не може братися до уваги через те, що він є зацікавленою особою, оскільки пояснення викладені у рапорті працівника поліції підтверджуються іншими матеріалами справи.

Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи – немає.

       На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Карапетяна Е.Т. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя