УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

справа №520/4374/23

адміністративне провадження № К/990/35023/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі №520/4374/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком та скасувати рішення № 205250002696 від 14.10.2022 ;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 15.11.1991 року по 10.09.1996 та з 02.12.1996 по 08.11.1997 як такі, що дають право на пенсію за віком відповідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Харківській області щодо незарахування ОСОБА_1 до його страхового стажу в трьох кратному обчисленні (розмірі) час проходження ним військової служби в особливий період, а саме: з 06.03.2015 по 22.05.2015, з 23.05.2015 по 02.09.2015, з 29.04.2015 по 24.06.2016, з 22.09.2016 по 13.02.2017, з 28.02.2017 по 07.03.2017, з 18.03.2017 по 02.11.2017, з 20.05.2018 по 14.07.2018 (періоди безпосередньої участі в зоні АТО та ООС);

- зобов`язати ГУ ПФУ у Харківській зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в трьох кратному обчисленні (розмірі) час проходження ним військової служби в особливий період, а саме: з 06.03.2015 по 22.05.2015, з 23.05.2015 по 02.09.2015, з 29.04.2015 по 24.06.2016, з 22.09.2016 по 13.02.2017, з 28.02.2017 по 07.03.2017, з 18.03.2017 по 02.11.2017, з 20.05.2018 по 14.07.2018 (періоди безпосередньої участі в зоні АТО та ООС);

- зобов`язати ГУ ПФУ у Харківській призначити пенсію відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023, позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.10.2022 за №205250002696, прийняте відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 15.11.1991 по 10.09.1996 та з 02.12.1996 по 08.11.1997 як таких, що дає право на пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2022 про призначення пенсії згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 рішення суду першої інстанції змінено, шляхом викладення четвертого абзацу його резолютивної частини в наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2022 про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.»

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання суду на нездійснення належного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13.09.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі №520/4374/23.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом оскарження у даній справі є відмова відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.

Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Проте, скаржником не виділено особливо рідкісних, що дають підстави вважати, що справа №520/4374/23 має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі №520/4374/23.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Н.В. Коваленко

Судді:

С.Г. Стеценко