У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-1018/2010р. 11-36/2011р Головуючий у суді І–ї інстанції: Якимець Т.Є.
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України – С.Т. Доповідач: Ландар О. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого Ландар О. В.
суддів Батрака В.В., Голубенко Н.В.
за участю прокурора Акулової С.М.
засудженого ОСОБА_4
розглянувши 19 січня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляційними скаргами помічника прокурора м. Кременчука з внесеними змінами та засудженого ОСОБА_4 на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 2 червня 2008 року за ст.15, ч.2 ст.186,ч.2ст.309,ч.4ст.70,ст.75 КК України,-
засуджено :
- за ч. 2 ст. 185 КК України по епізоду таємного викрадення майна у потерпілої ОСОБА_5 на два роки позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке визначено вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 2 червня 2008 року, ОСОБА_4 призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
- за ч.2ст.185 КК украъни по епізодах викрадення майна у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на три роки позбавлення волі.
За правилами ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 червня 2008 року та визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 932грн.10коп.
Вирішено питання про долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у крадіжках чужого майна за наступних обставин.
Наприкінці жовтня 2007року близько 14год. засуджений ОСОБА_4 на центральному ринку по вул.Пролетарській у м.Кременчуці з-під прилавку торгівельного місця №НОМЕР_1 шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон «Samsung E-530» вартістю 932грн.10коп. належний потерпілій ОСОБА_5
19 листопада 2008 року об 11год.30.хв. на ринку «Плеяда» по вул.Першотравневій у м.Кременчуці у магазині з продажу речей та взуття зі столу продавця засуджений ОСОБА_4 таємно викрав барсетку ОСОБА_6, в якій знаходився мобільний телефон «Моторола v3» вартістю 816грн.50коп., гроші в сумі 750грн. та довідка про індентифікаційний код потерпілого.
14 грудня 2008року в період часу з 12 до 13 год засуджений ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_7 - мобільний телефон «Soni Ericsson Z610i» вартістю 1300 грн.50 коп.
В апеляційній скарзі помічника прокурора м. Кременчука ставилося питання про скасування вироку місцевого суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону через мягкість призначеного ОСОБА_4 покарання та постановлення апеляційною інстанцією свого рішення, з обранням винному більш суворого покарання у виді шести років позбавлення волі. В змінах до цієї апеляції прокурор просить уточнити мотивувальну частину вироку вказівкою про місце вчинення крадіжки мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_7
Засуджений ОСОБА_4 в принесеній апеляції вказує на однобічність та неповноту судового слідства, що призвело до постановлення незаконного вироку, а тому просить рішення суду першої інстанції скасовувати. Вказує, що телефон він купив у кіоску, ще до того як пропада барсетка потерпілого ОСОБА_6 що підтверджується документами, які органи слідства і суд спеціально не долучили до справи. Визнавальні свідченя по іншим епізодам давав під тиском працівників міліції і цих злочинів також не вчиняв.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора Акулову С.М. про необхідність уточнення вироку суду та залишення апеляційної скарги засудженого без задоволення, пояснення засудженого ОСОБА_4, який підтривував свою скаргу та просив про скасування вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, шо апеляційна скарга прокурора в частині внесених змін підлягає до задоволення, а апеляційна скарга засудженого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у таємному викраденні майна потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7, за наведених у вироку обставин, всупереч тверджень засудженого, повністю доведена сукупністю доказів, ретельно перевірених в судовому засіданні та детально наведеними у вироку.
Зокрема, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 категорично вказали на ОСОБА_4, як на особу, що вчинила крадіжки їх мобільних телефонів, опізнавши його за фотографіями на слідстві. Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що безпосередньо перед тим, як повернулася ОСОБА_5 і стала кричати, що пропав телефон, вона бачила біля її робочого місця ОСОБА_4, рука якого була під прилавком. За показаннями свідка ОСОБА_11 вона купила у засудженого за 120 грн. мобільний телефон«Soni Ericsson Z610i», який згодом виявився викраденим і його вилучили співробітники міліції.Винність засудженого за цими епізодами підтверджується також гарантійними талонами на телефони (т.1а.с.10,74) висновками фахівця-товарознавця про їх вартість, розпискою ОСОБА_7 про повернення телефону, свідченнями самого засудженого на досудовому слідстві та протоколами відтворень обставтин події за його участю.
Його дії у цій частині вірно кваліфіковані судом за ч.2ст.185 КК України як крадіжка чужого майна, вчинена повторно.
Щодо обвинувачення ОСОБА_4 у таємному викраденні майна ОСОБА_6, то воно, на думку колегії суддів, грунтується на доказах, достовірність яких викликає сумніви.
Фактично це обвинувачення грунтується на явці з повинною ОСОБА_4, його свідченнях на досудовому слідстві, та на показаннях ОСОБА_12 про придбання нею телефона у засудженого.
За матеріалами справи цей злочин ніби-то розкрито за явкою з повинною засудженого ОСОБА_4, коли той наряду з визнанням вини у викрадені телефону ОСОБА_7 на ринку «Плеяда», заявив про вчинення там же подібного злочину.
Із власноручної явки з повинною ОСОБА_4 слідує, що у листопаді 2008 року він на цьому ж ринку аналогічним способом з під прилавку викрав мобільний телефон Моторола, який продав двоюрідній сестрі (т.1а.с.46)
Видно, що заява про вчинений злочин від потерпілого ОСОБА_6 надійшла уже після явки з повинною ОСОБА_4 на третій місяць після події -23 січня 2009 року.
Але у цій заяві та поясненнях потерпілий повідомляє інші обставини злочину, вказуючи, що коли він 19 листопада 2008 року будучи на ринку зайшов до магазину та став розглядати товар, зі столу продавця (а не з під прилавку) пропала його барсетка, де був телефон, гроші та індинтифікаційний код. Із змісту показань ОСОБА_6 видно, що злочинця він не бачив.
Між тим, від своїх визнавальних свідчень на слідстві ОСОБА_4 відмовився і в судовому засіданні та у апеляційній скарзі не визнає провину у вчиненні цього злочину.
При цьому не заперечуючи факту продажу мобільного телефона Моторола своїй родичці ОСОБА_12, у якої він був і вилучений, він стверджував, що не викрадав його, а сам купив цей бувший у вжитку телефон на ринку, а працівники міліції спотворили ці дані та використали їх для розкриття неіснуючого злочину.
На підтвердження своїх доводів засуджений ОСОБА_4 надав у апеляційній інстанції гарантійний талон на телефон із номером, наведеним у обвинуваченні, та паспорт до нього, заявляючи, що ці документи він надавав і місцевому суду, але той безмотивно не прийняв їх до уваги, як і його свідчення про придбання телефону значно раніше, ніж він пропав у ОСОБА_6.
За змістом кримінально-процесуального закону, визнання обвинуваченим своєї вини, може бути покладено в основу обвинувального вироку лише в сукупності з іншими доказами.
Однак, інших беззарперечних доказів вини ОСОБА_4, крім його показань в ході досудового слідства, які б прямо чи опосередковано викривали його вину по даному епізоду органами досудового слідства не зібрано і суду не надано, відтак колегія суддів приходить до висновку, що цей епізод крадіжки слід виключити із обвинувачення засудженого.
Стосовно виду і міри покарання ОСОБА_4 за вчинене, що вони призначені судом з дотриманням вимог ст.65 КК України та ст.71 КК України. Обране винному покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора в частині внесених змін задовольнити, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_4 змінити, виключивши із обвинувачення засудженого епізод викрадення майна у потерпілого ОСОБА_6 від 19 листопада 2008 року за недоведеністю його вини у вчиненні злочину.
Мотивувальну частину вироку доповнити вказівкою про місце вчинення ОСОБА_4 крадіжки мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 – «з-під прилавку у магазині «проблемне взуття» на ринку «Плеяда» у м.Кременчуці по вул.Пролетарській».
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
с у д д і:
Ландар О. В. Батрак В.В. Голубенко Н.В.