Справа № 2-а-1195/10

 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 грудня 2010 року                  Згурівський районний суд Київської області в складі :      

                                  головуючого                               судді  ХИЖНОГО Р.В.    

                                  при секретарі                                   НОСОВІЙ О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Згурівка Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДЯЧЕНКА ОЛЕКСАНДРА АНАТОЛІЙОВИЧА, інспектора Броварського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, про скасування постанови у справі про адміністративне порушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому вказує, що 12 грудня 2010 року , інспектор Броварського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Дяченко О.А. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення Серії АІ № 202174 від 12.12.2010 року.

З даним рішенням позивач не згоден та вказав, що 12.12.2010 року о 15 год. 56 хв. на 27 км а/д Київ-Чернігів, керуючи автомобілем марки «Форд Фокус» д/н  НОМЕР_3, рухався в межах населеного пункту в крайній правій смузі зі швидкістю близько 50-60 км/год., згідно приладу для вимірювання на його транспортному засобі в щільному потоці інших транспортних засобів. В цей час був зупинений інспектором ДАІ, який повідомив про перевищення швидкості та почав складати протокол. Відповідачем не було продемонстровано на вимогу позивача засіб фіксації з показниками, а також документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу «Іскра» № 18804. Відповідач не надав можливості встановити час вимірювання швидкості, тобто довести, що вимірювалась швидкість саме автомобіля позивача. Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 14-1 КпАП України, фото або відео фіксація проведена не була. Також відповідач при складенні протоколу не встановив місце реєстрації та місце фактичного проживання, не було конкретизовано місце вчинення адміністративного порушення.

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому просить суд : оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне порушення закрити.

  В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з”явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомив. Відповідач –  інспектор Броварського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Дяченко О.А. в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, заяв та заперечень проти позову не направив.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Копіями паспорта та посвідчення водія з талоном до посвідчення водія встановлено особу позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Згурівка Згурівського району Київської області ( а.с. 7,10,11).

Відповідно до протокола Серії АІ № 202174 і постанови Серії  АІ № 367679 встановлено, що 12.12.2010 року інспектором Броварського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Дяченком О.А. було притягнуто до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 272,00 гривень ( а.с. 5-6 ).

Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що автомобіль «FORD FOCUS С 307» д/н НОМЕР_3 належить ОСОБА_3, ОСОБА_1 має право керувати даним транспортним засобом (а.с. 9).

Згідно копії талона про проходження державного технічного огляду встановлено, що автомобіль «FORD FOCUS С 307» д/н НОМЕР_3 пройшов технічний огляд 14.07.2010 року (а.с. 12).

Копією полісу № ВЕ/5576353 підтверджується наявність обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «FORD FOCUS С 307» д/н НОМЕР_3 (а.с. 13).

Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки,стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в районний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлений строк оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення в десять днів. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочними розглядати скаргу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті » встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті ( вчинені, допущені ) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи ( їх об’єднань ), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ( перебування, знаходження ) цієї особи – позивача, або адміністративним судом за місцем знаходження відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання ( перебування, знаходження ) в Україні , тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.  

Пунктом 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.    

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що  позов підлягає до задоволення, так як постанова Серії АІ № 367679  по справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2010 року відносно ОСОБА_1 винесена з порушенням вимог ст.ст. 283, 284 Кодексу про адміністративні правопорушення. В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідач – інспектора Броварського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Дяченко О.А. в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, заяв та заперечень проти позову не направив.

Керуючись ст.ст.122,280,288,289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті », ст.ст.18,19,159,160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до ДЯЧЕНКА ОЛЕКСАНДРА АНАТОЛІЙОВИЧА, інспектора Броварського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, про скасування постанови у справі про адміністративне порушення – задоволити повністю.

    Постанову Серії  АІ № 367679 по справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2010 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу – 272,00 (двісті сімдесят дві ) гривні – скасувати повністю та провадження в справі закрити.

    Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

    Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, надіслати копію постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ                 Р.В. ХИЖНИЙ