Справа № 22-ac-l80/ 2007 р головуючий у 1 інстанції -Мельник О.В.
доповідач - Шеремет A.M.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Малько О.С,
суддів - Шеремет A.M., Хилевича СВ.,
при секретарі - Томашевській І.М.,
з участю представників Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Рівненської області, Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації, Відділення Державного казначейства України в Рівненській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Рівненської області на постанову Рівненського міського суду від 1 лютого 2007 року в справі за позовом Управління капітального будівництва Рівненської ОДА до Державної виконавчої служби в Рівненській області, третя особа на стороні відповідача - відділення Державного казначейства України в Рівненській області про визнання дій протиправними.
встановила: Постановою Рівненського міського суду від 1 лютого 2007 року адміністративний позов Управління капітального будівництва Рівненської ОДА до Державної виконавчої служби в Рівненській області про визнання дій протиправним задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Рівненської області по направленню державному казначейству Рівненської області платіжної вимоги №110 від 15 червня 2006 року щодо примусового списання коштів з рахунку №35221001000126, відкритого в УДК в Рівненській області для Управління капітального будівництва Рівненської області обласної державної адміністрації по коду економічної класифікації видатків (КЕКВ)2121.
В поданій на цю постанову апеляційній скарзі відповідач вказує, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами і державний виконавець відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний прийняти до виконання і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документу до виконання і цей документ відповідає вимогам закону.
Ухвалою Рівненського міського суду від 6 червня 2006 року задоволено подання головного державного виконавця про накладення арешту на рахунок Управління капітального будівництва Рівненської обласної державної адміністрації №35221001000126, що знаходиться в УДК Рівненської області в межах суми стягнення 1000 481, 61 грн. Ухвалою апеляційного суду Рівненської області підтримано ухвалу Рівненського міського суду від 6 червня 2006 року та підтверджено законність
2
накладення арешту на рахунок боржника - Управління капітального будівництва Рівненської обласної державної адміністрації №35221001000126.
Згідно повідомлення УДК в Рівненській області № 05-26/2913 від 27 червня 2006 року рахунок № 35221001000126 Управління капітального будівництва Рівненської обласної державної адміністрації не є спеціальним рахунком, а відкритий для здійснення виконавчої влади у Рівненській області і є загальним рахунком, де обліковуються господарські видатки, оплата комунальних послуг, капітальні видатки. Тому стягнення за виконавчим документом повинно бути здійснене саме з даного рахунку боржника. Платіжною вимогою №110 від 15 червня 2006 року здійснено цільове списання коштів з арештованого рахунку боржника - УКБ Рівненської ОДА. Оскільки платіжна вимога прийнята до виконання та не була повернута органом Державного казначейства, вона відповідає вимогам Наказу Державного казначейства України № 175 від 5 жовтня 2001 року та інструкції про безготівкові рахунки в Україні у національній валюті.
Просить постанову Рівненського міського суду від 1 червня 2007 року про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Рівненської області скасувати та закрити провадження по справі, в задоволенні позову Управління капітального будівництва Рівненської обласної державної адміністрації до державної виконавчої служби Рівненської області відмовити.
В запереченні на апеляційну скаргу, представник Управління капітального будівництва Рівненської ОДА вказує, що з рахунку позивача № 35221001000126, відкритого в УДК в Рівненській області, 15 червня 2006 року стягнуто кошти в сумі 100481, 61 грн. на підставі платіжної вимоги № ПО, оформленої державним виконавцем, із зазначенням в графі "Призначення платежу": "Згідно виконавчого напису нотаріуса № 3690 від 7 жовтня 2005 року за векселі, випущені та використані на фінансування робіт по будівництву кварталу житлових будинків, постанови про виконавчий збір від 25 жовтня 2005 року КПК 7871010, КЕКВ 2121, 1139".
Стягнення заборгованості здійснювалося за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2121- Будівництво (придбання) житла", який на рахунку № 35221001000126, згідно довідки УДК в Рівненській області за вих.№05-29/4151 від 8 вересня 2006 року, не обліковується.
Відповідно до п. 2.4 Порядку примусового списання коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, "стягувач несе відповідальність за обґрунтованість примусового списання (стягнення) коштів і правильність даних, що внесені в платіжну вимогу на примусове списання (стягнення) коштів.
Ця норма спростовує твердження, зазначені в апеляційній скарзі про те, що оскільки платіжна вимога була прийнята до виконання та не була повернута органом державного казначейства, вона відповідає вимогам Наказу Державного казначейства України №175 від 5 жовтня 2001 року та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті.
Просить постанову Рівненського міського суду, винесену 1 лютого 2007 року по справі № 22-ас-180 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні представник Державної виконавчої служби в Рівненській області свої вимоги підтримав.
Представник Управління капітального будівництва Рівненської ОДА апеляційну скаргу не визнав, просив постанову суду залишити без зміни.
Представник Відділення Державного казначейства України в Рівненській області просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
3
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про виконавче провадження" виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами і державний виконавець відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний прийняти до виконання і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документу до виконання і цей документ відповідає вимогам Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та ін. кредитних організаціях; ст. 5 вищезазначеного закону говорить про те, що державний виконавець зобов'язаний вжити заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
З платіжної вимоги №110 вбачається, що 15 червня 2006 року, ДВС Рівненської області направила в УДК в Рівненській області вимогу, у якій в графі "призначення платежу" було зазначено, що з рахунку №35221001000126 Управління капітального будівництва Рівненської ОДА для відділу примусового виконання рішень ДВС Рівненської області, на підставі ст. ст. 5,50 Закону України "Про виконавче провадження", згідно виконавчого напису нотаріуса від 7 жовтня 2005 року за кодами економічної класифікації видатків 2121 та 1139 підлягає стягненню 100481, 61 грн.
Як вбачається з п. 2.4 Порядку примусового списання (стягнення) коштів з рахункових рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України №175 від 5 жовтня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 3 грудня 2000 року, стягувач несе відповідальність за обґрунтованість примусового списання (стягнення) коштів і правильність даних, що внесені в платіжну вимогу на примусове списання (стягнення) коштів.
Висновок суду про те, що у даному випадку стягувачем виступає державний виконавець, не відповідає обставинам справи, оскільки стягувачем є АППБ "Аваль".
Відповідно до п. З.6. вищезазначеного Порядку примусове списання (стягнення) коштів здійснюється за тим самим кодом економічної класифікації видатків бюджету, за якими би здійснювався платіж, якщо б оплата була проведена не примусово.
Посилання позивача на те, що згідно довідки УДК в Рівненській області на рахунку №3522100100026 "Плата за послуги бюджетних установ", відкритого на ім'я УКБ Рівненської ОДА, код економічної класифікації видатків 2121 не значиться, не заслуговують на увагу, оскільки дана довідка була видана станом на 8 вересня 2006 року, тобто після виконання примусового стягнення.
Колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець виконував свої обов'язки в межах своїх повноважень і згідно діючого законодавства та не вбачає підстав для визнання його дій неправомірними.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 195, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
4
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Рівненської області задовільнити.
Постанову Рівненського міського суду від 1 лютого 2007 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації до Державної виконавчої служби в Рівненській області, третя особа на стороні відповідача - відділення Державного казначейства України в Рівненській області про визнання дій протиправними відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити у касаційному порядку постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції протягом одного місяця після набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.