ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 листопада 2010 р.Справа № 2-а-13964/08/1570

Категорія:2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Косцової І.П.

                   суддів : Стас Л.В., Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області, ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування недоплаченої допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2008 року позивачка звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила зобов`язати відповідача нарахувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 2006 р. по 2008 р.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до діючого законодавства дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем не здійснено перерахунку пенсії за вказані роки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату позивачці вказаної щомісячної доплати за статусом «Діти війни» з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач та позивач звернулися з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивачка є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.  

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з ст.6 вказаного Закону, в редакції від 19.12.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19 січня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було виключено. Статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»викладено у наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.

Таким чином, у 2006 році позивачка не мала правових підстав для нарахування  підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до статті  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року ст. 111 вказаного Закону визнано такою, що  не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Колегія суддів приходить до висновку, що правові положення, які передбачають виплату підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком є чинними з  09.07.2007 року.

Таким чином з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачка мала право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до підпункту 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»змінено та викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008  року вище вказані зміни  визнано такими, що  не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Таким чином, з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року позивачка мала право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком і органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах.

Колегією суддів встановлено, що позивачкою пропущено строк, передбачений ст. 99 КАС України для звернення до суду. Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції, дійсній на час подачі адміністративного позову до суду першої інстанції), пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки, як свідчать матеріали справи, відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, то при визначені дати початку проведення перерахунку пенсії позивачу застосовується річний строк для звернення до суду з моменту подачі позовної заяви, тобто захист порушених прав позивачки починається з 11.12.2007 року.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Колегія суддів зазначає, що положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно якого мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки чинним законодавством іншого визначення розміру мінімальної пенсії за віком не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись  ч.1 ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області, ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року –скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування недоплаченої допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в періоди з 11.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року (з урахуванням фактично виплачених сум).

В задоволені іншої частини позовних вимог –відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: