КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-699/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Криворучко І.В.  

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" січня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Парінова А.Б., Петрика І.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Старцівської сільської ради Бориспільського району Київської області третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради,-

В С Т А Н О В И Л А :

          Позивач ОСОБА_2, остаточно вточнивши позовні вимоги звернуся до суду з позовом про скасування рішення  Старцівської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі відповідач) від 05 червня 2006 року № 145-3-У, яким було затверджено технічну документацію для видачі державного акту ОСОБА_3

        Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2010 року  позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

        Не погоджуючись з судовим рішенням депутат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою поновити строк для звернення до суду.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).           

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції –  залишенню без змін з таких підстав.

       Згідно зі п.1 ч.1 ст. 199, ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції змінює судове рішення якщо судом першої інстанції правильно по суті вирішенні питання але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

       Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

         Залишаючи позовну заяву без розгляду в порядку ст.100 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду.

        Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України у редакції від 07.07.2010 року, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановле них на цей випадок законом.

На час звернення до суду був встановлений у порядку ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України було встановлено річний строк  для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.

В той же час перебіг вказаного строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з пояснень позивача в судовому засідання, наданих до суду  при розгляді справи в суді першої інстанції, про оскаржуване рішення йому стало відомо в літку 2006 року.

Згідно з листа Старцівської сільської ради від 26.09.2007 року на адресу позивача, долученого ним до матеріалів справи,  йому відому про наявність рішення відповідача від 05.07.2006 року.

Згідно до вимог ст. 100 КАС України (у редакції від 07.07.2010 року)., адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку,  про що постановлюється ухвала.

Судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення позивачем річного термін звернення до суду.

Як вбачається з ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

При цьому питання про поновлення строку для звернення до суду першої інстанції позивачем не  ставилося.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, але неправомірно примінив ст.99 КАС України у редакціі від 07.07.2010 року, так як на момент звернення до суду позивачем діяла попередня редакція вказаної статті.

Стосовно винесення колегією суддів рішення про поновлення строку для звернення до суду, яке зазначено в апеляційній скарзі, слід зазначити, що дана вимога не відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції.

       При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

        Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

        Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 99, 100, 165, 196, 199, 201, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

           Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2010 року змінити в мотивувальній частині.                                        

           Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                         Г.В.Земляна

Судді:                                                                                А.Б.Паринов  

                                                                                           І.Й.Петрик