Cправа 22Ц-10198/10 Головуючий в суді І інстанції Корнієнко С.В. Категорія 01, 45 Доповідач Лащенко В.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Лащенка В.Д.
суддів - Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Калиновському Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Барахтівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області про визнання недійсним державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, договору дарування та визнання права власності на земельну ділянку ,
встановила:
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Барахтівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області про визнання недійсним державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, договору дарування та визнання права власності на земельну ділянку.
Свої вимоги мотивувала тим, що в серпні 2001 року вона отримала Державний акт на право приватної власності на землю, площею 0,091 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Проте фактично, у її користуванні перебувала земельна ділянка площею 0,122 га., а рішенням виконавчого комітету Барахтівської сільської ради №5 від 22.12.2000 року передано у приватну власність земельну ділянку на 0, 031 га менше. Спірна земельна ділянка є частиною предмету договору дарування земельної ділянки від 21 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Враховуючи викладене, позивач просила визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю, видані ОСОБА_4 та ОСОБА_2, визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 21 листопада 2007 року, визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,122 га по АДРЕСА_1
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав неповного з’ясування судом першої інстанції обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 5 липня 1997 року, позивачка успадкувала за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1.
Згідно витягу з по господарських книг виконкому Барахтівської сільської ради за період з 1943-1996 роки та довідки Барахтівської сільської ради від 2006 року, за ОСОБА_5 рахувалося у користування 0, 31 га, з якої ділянка площею 0, 9 га під будівлі, ділянка площею 0, 125 га. рілля, ділянка площею 0, 04 га плодово-ягідні кущі, ділянка площею 0, 10 га. сінокіс.
Як вбачається з рішення виконкому Барахтівської сільської ради від 22 грудня 2000 року, позивачці передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 217 га. Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю, виданого позивачці 1 серпня 2001 року, площа земельної ділянки в АДРЕСА_1, становить 0, 217 га., де ділянка площею 0, 126 га для ведення особистого підсобного господарства та ділянка площею 0, 091 га для будівництва та обслуговування житлового будинку .
З урахуванням вказаних обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що мати позивачки, ОСОБА_5, користувалася земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будинку площею 0, 09 га, і саме такого розміру позивачці передана у приватну власність земельна ділянка. Доказів того, що у позивачки чи її матері перебувала у користуванні земельна ділянка для будівництва та обслуговування будинку площею 0, 122 га, суду не було надано.
За таких обставин відсутні також підстави для визнання недійсними Державних актів на право приватної власності на землю та договору дарування земельної ділянки.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка при проведенні інвентаризації та приватизації землі була позбавлена можливості знайомитися з матеріалами проектно-технічної документації і висловлювати свої зауваження щодо площі земельної ділянки, яка їй передана у власність у 2000 році, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказані обставини не спростовують правильних висновків суду.
Судом повно і всебічно встановлені обставини, що мають значення для справи, правильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів , -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 8 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: