Справа № 2а-292/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2011 р.
Сніжнянський міський суд Донецької області
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі Шагіній О.В.
з участю:
позивачки – ОСОБА_1
представника відповідача – Медвєдєвої І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про поновлення строку для звернення до суду з 1.01.2009 року, визнання неправомірною бездіяльності УПФУ в м. Сніжне по не нарахуванню та невиплаті їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1.01.2009 року, зобов*язання УПФУ в м. Сніжне здійснити нарахування та виплату їй щомісячної допомоги як дитині війни з 1.01.2009 року, зобов’язання УПФУ в м. Сніжне кожний місяць проводити нарахування та виплату їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,-
ВСТАНОВИВ:
20.10.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про поновлення строку для звернення до суду з 1.01.2009 року, визнання неправомірною бездіяльності УПФУ в м. Сніжне по не нарахуванню та невиплаті їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1.01.2009 року, зобов*язання УПФУ в м. Сніжне здійснити нарахування та виплату їй щомісячної допомоги як дитині війни з 1.01.2009 року, зобов’язання УПФУ в м. Сніжне кожний місяць проводити нарахування та виплату їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком
Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона віднесена до категорії дітей війни. Зазначила, що у 2009, 2010 р. ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, що не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Отже, як вважає позивачка, відповідач порушив її права та інтереси.
Представник відповідача за довіреністю Медвєдєва І.О. у судовому засіданні позов не визнала, надала заперечення проти позову, у яких вона посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державній бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. У 2008 році згідно постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року позивачці була нарахована та виплачена державна соціальна допомога, як дитині війни. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просила суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм обставини.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Сніжне Донецької області, що підтверджується копією паспорта громадянки України, копією пенсійного посвідчення
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 71. Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26 грудня 2008 року N 835-VI встановлено, що надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги ,що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з зазначеного позивачка, яка є пенсіонером і наділена статусом «дитина війни», за 2009 рік мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Також позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1.01.2010 року по 31.12.2010 року.
Таким чином суд дійшов до висновку, що бездіяльності УПФУ в м. Сніжне щодо несплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 1.01.2009 р. по 31.12.2009 р., 1.01.2010 р. по 31.12.2010 р. є неправомірною
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов*язання відповідача в наступному проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, то вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до КАС України завданням адміністративного судочинства є вирішення адміністративних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави. Відповідач до цього часу не порушив прав позивачки щодо майбутніх виплат, тому суд вважає необхідним відмовити позивачці в задоволенні позовних в частині зобов’язання УПФУ в м. Сніжне кожний місяць проводити нарахування та виплату їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком
Ст.. 257 ЦПК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦПК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Позивачка звернулась до суду 20.10.2010 року, при цьому вона просила в позовній заяві про поновлення строку звернення до суду. Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності. Суд вважає причину пропуску строку для звернення до суду з вимогою про виплату підвищення до пенсії як дитині війни поважною у зв'язку з тим, що позивачка є людиною похилого віку та обов'язок щодо здійснення доплат та підвищень до пенсій чинним законодавством покладений на органи Пенсійного фонду України. Через це суд прийшов до висновку про необхідність поновити позивачу пропущений строк звернення до суду.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” в якій визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-15,159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про поновлення строку для звернення до суду з 1.01.2009 року, визнання неправомірною бездіяльності УПФУ в м. Сніжне по не нарахуванню та невиплаті їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1.01.2009 року, зобов*язання УПФУ в м. Сніжне здійснити нарахування та виплату їй щомісячної допомоги як дитині війни з 1.01.2009 року, зобов’язання УПФУ в м. Сніжне кожний місяць проводити нарахування та виплату їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 1.01.2009 р. по 31.12.2009 р., 1.01.2010 р. по 31.12.2010 р.
Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджет України у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період часу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично здійсненних виплат
Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджет України у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період часу з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням фактично здійсненних виплат.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: