Справа № 2-169/10
РІШЕННЯ
Іменем України
28 грудня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Оладько С.І.,
при секретарі Подолян Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1В звернулась до суду із позовом,в якому вказала,що 23.07.1988р вона зареєстровала шлюб із відповідачем.Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3,1991р.н.У грудні 2004р вони припинили подружні стосунки.04.10.2005р їх шлюб було розірвано і 20.10.2005р розірвання шлюбу було зареєстровано у відділі РАЦ.
В період шлюбу ними було придбано недобудований будинок №АДРЕСА_1 та автомобілі Мерседес Бенц 412 д.н НОМЕР_2 вартістю 50000гр та Ауді А 4 д.н НОМЕР_1 вартістю 120000гр.За час перебування у шлюбі її дохід в декілька разів перевищував дохід відповідача,вона сама змушена була займатись будівництвом будинку,оформляти кредит і погашати його.Після розірвання шлюбу їх неповнолітня дочка залишилась проживати з нею,тому просить визнати за нею право власності на недобудований будинок №АДРЕСА_1 та автомобіль Мерседес Бенц 412 д.н НОМЕР_2 вартістю 50000гр на загальну сумму 223 532гр,а за відповідачем визнати право власності на автомобіль Ауді А 4 д.н НОМЕР_1 вартістю 120000гр.
Відповідач по справі ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву,в якій вказав,що в період шлюбу ним із ОСОБА_1 було придбано кольоровий телевізор Сонні,відеомагнітофон “Акай”, відеокамера “Панасонік”, СД програвача “Ріонер”, пилесос, домашній кінотеатр,набір посуду “Цептер”на загальну сумму 44229гр.Також,після придбання ними будинку, відповідачці ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку пл. 0,4880га по вул.Дачній 61,із яких )0.1500га для будівництва та обслуговування будинку і 0,3380 га для ведення особистого селянського господарства.
Крім того, на основі спільного майна 01.11.2002р ними із відповідачкою було створено підприємство “Центр психологічних технологій”,яке було зареєстровано на відповідачку.
Просить зарахувати майно на сумму 44 229гр,яке перебуває у користуванні відповідачки у загальну вартість майна.Визнати за ним право власності на 1\2 частину земельної ділянки,1\2 частину приватного підприємства“Центр психологічних технологій”.
В послідуючому ОСОБА_2 подав доповнюючу позовну заяву,в якій просив визнати за ним право власності на 1\2 частину недобудованого будинку №АДРЕСА_1.
Також, в послідуючому ОСОБА_2 подав ще одну уточнюючу позовну заяву,в які просив визнати за ним право власност і на 1\2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1,визнати за ним право власності на 0,075 га землі для будівництва та обслуговування будинку і на 0,1690га для ведення особистого селянського господарства.Визнати за ним право власності на 1\2 частину прибутку приватного підприємства“Центр психологічних технологій”.
В червні 2009р ОСОБА_2 подав уточнюючу позовну заяву,в якій уточнив свої позовні вимоги і просив визнати за ним право власності на 1\2 частину будинку ,розділивши будинок по 3 варіанту запропонованому експертом,виділивши йому 45\100 частин будинку.Визнати за ним право власності на ідеальну частку співвласників у земельній ділянці 0,075 га землі для будівництва та обслуговування будинку і на 0,1690га для ведення особистого селянського господарства,що становить 1\2 частину земельної ділянки. Визнати за ним право власності на 1\2 частину прибутку,отриманого ОСОБА_1 від діяльності приватного підприємства“Центр психологічних технологій” за 2005-2008р та стягнути на його користь 54 793гр.
В грудні 2010р позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог,згідно якої просить визнати об”єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль Ауді А 4 д.н НОМЕР_1,матеріали,які були використані в процесі будівництва незакінченого будівництвом жилого будинку по АДРЕСА_1, кольоровий телевізор Сонні, відеокамеру “Панасонік”, СД програвач “Ріонер”, пилесос “Керхер”, домашній кінотеатр.Розділити спільну сумісну власність та визнати за нею право власності на матеріали,які були використані в процесі будівництва незакінченого будівництвом буд АДРЕСА_1.За ОСОБА_2 визнати право власності на автомобіль Ауді А 4 д.н НОМЕР_1 кольоровий телевізор Сонні, відеокамеру “Панасонік”, СД програвач “Ріонер”, пилесос “Керхер”, домашній кінотеатр.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив їх задоволити.Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав.В послідуючому представник позивачки ОСОБА_6 подавши уточнюючу позовну заяву ,підтримав дану позовну заяву та просив її задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 не визнали,свої позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити посилаючись на те,що незакінчений будівництвом буд АДРЕСА_1 був придбаний в період шлюбу а тому є об”єктом спільної сумісної власності і підлягає розподілу та просили розділити даний будинок по 3 варіанту запропонованому експертом.Також,підлягає розподілу і приватизована позивачкою земельна ділянка ,в зв”язку з чим просили визнати за відповідачем право власності на 1\2 частину земельної ділянки.Просили розділити доходи від діяльності приватного підприємства“Центр психологічних технологій” за 2005-2008р та стягнути на користь відповідача 54 793гр.
Суд,заслухавши пояснення учасників процесу,покази експерта ОСОБА_7,дослідивши письмові докази по справі,вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими,що підлягають частковому задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_2 також такими, що підлягають частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено,що сторони по справі з 1988р перебували у шлюбі.Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3,1991р.н.У грудні 2004р сторони припинили подружні стосунки.04.10.2005р їх шлюб було розірвано і 20.10.2005р розірвання шлюбу було зареєстровано у відділі РАЦ.Наведені обставини справи стверджуються в судовому засіданні копією рішення Броварського міськрайонного суду від 04.10.2005р та копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6-8)та дані обставини не заперечуються сторонами по справі.
В період шлюбу сторони по справі придбали згідно договору купівлі-продажу від 02.10.2001р незакінчений будівництвом (92% готовність) житловий будинок №АДРЕСА_1,що стверджується копією договору купівлі-продажу (а.с. 9).Також,в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було куплено автомобіль Мерседес Бенц 412 д.н НОМЕР_2 та автомобіль Ауді А 4 д.н НОМЕР_1,що стверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (а.с.11,35)та не заперечується сторонами по справі.
Рішенням Гостомельської селищної ради № 73 від 24.09.2002р позивачці ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0.4880га,із яких 0,1500га для будівництва і обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд і 0,3380 га для ведення особистого селянського господарства і на підставі даного рішення ради позивачці було видано Державний акт на право власності на землю (а.с.121-122).
Також,в судовому засіданні було встановлено,що в період шлюбу сторони по справі придбали рухоме майно,а саме кольоровий телевізор Сонні, відеокамеру “Панасонік”, СД програвач “Ріонер”, пилесос “Керхер”, домашній кінотеатр,що не заперечують сторони по справі.
Крім того,01.11.2002р було зареєстровано приватне падприємство “Центр психологічних технологій”,керівником якого був ОСОБА_2,а засновником Бреус Т.М,що стверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи,копією довідки та копією Статуту (а.с.123-132).
Відповідно до ст.60 ч 1 СК України "Майно,набуте подружжям за час шлюбу,належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,що один з них не мав з поважної причини(навчання,ведення домашнього господарства,догляд за дітьми,хвороба,тощо)самостійного заробітку".
Відповідно до ст. 70 ч 1 СК України "У разі поділу майно,що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя,частки майна дружини та чоловіка є рівними".
Позивачка ОСОБА_1, уточнивши свої позовні вимоги, просить визнати за нею право власності на матеріали,які були використані в процесі будівництва незакінченого будівництвом буд АДРЕСА_1 відповідно до ст. 331 ЦК України.Дані позовні вимоги суд вважає безпідставними та такими,що не підлягають до задоволення.
Статтею 331 ЦК України регулюються правовідносини ,які виникають в зв”язку із набуттям права власності на новостворене майно та об”єкти незавершеного будівництва.В судовому засіданні встановлено,що сторони по справі в період шлюбу купили незавершений будівництвом будинок №АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 02.10.2001р,який був нотаріально посвідчений (а.с.9),набувши в зв”язку з цим право спільної сумісної власності на даний будинок.Той факт,що вказаний договір купівлі-продаду будинку не був зареєстрований в бюро технічної інвентаризації не є підставою вважати,що сторони по справі не набули права власності на будинок згідно договору купівлі-продажу.Тому розподілу підлягають не будівельні матеріали,які були використані на будівництво будинку,а незакінчений будівництвом будинок як об”єкт спільної сумісної власності подружжя.
При подачі уточнюючої зустрічної позовної заяви відповідач ОСОБА_2 просить визнати за ним право власності на 1\2 частину незакінченого будівництвом буд.АДРЕСА_1 та розділити будинок по 3 варіанту запропонованому експертом.Дані вимоги підлягають до часткового задоволення.
По справі була проведена судово-технічна експертиза,згідно якої експертом згідно висновку від 19.03.2009р були запропоновані варіанти розподілу спірного будинку між сторонами по справі (а.с.15-46 т 2).Як вбачається із запропонованих варіантів розподілу будинку та із показів експерта ОСОБА_7 в судовому засіданні при кожному варіанті розподілу будинку потребуються певні переобладнання даного будинку із одноквартирного в двухквартирний.Враховуючи ту обставину,що сторони по справі не надали суду відповідних доказів того,що Гостомельська селищна рада надала дозвіл на переобладнання одноквартирного будинку в двухквартирний ,а також надала згоду на проведення певних переобладнань в спірному будинку,що стверджується відповідним листом Гостомельської селищної ради (а.с. 45,48 т 3),тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у позовних вимогах про реальний розподіл будинку,а вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1\2 частині незакінченого будівництвом (готовністю 92%) будинку № АДРЕСА_1.Той факт,що спірний будинок недобудований,має 92 % готовності підтвердила у судовому засіданні експерт ОСОБА_7,яка проводила обстеження даного будинку у 2009р.Сторонами по справі не було надано доказів того,що після проведення обстеження будинку експертом,у спірному будинку були проведені будь-які роботи,які вплинули на ступінь його готовності.Суд не приймає до уваги довідку КПКОР “Ірпінське БТІ” (а.с. 89 т 3)про те,що будинок №АДРЕСА_1 закінчений будівництвом і підлягає здачі в експлуатацію,поскільки дана довідка не підтверджена відповідними даними з інвентаризаційної справи на будинок.
Що стосується розподілу автомобілів,які були придбані сторонами по справі в період шлюбу,а саме Мерседес Венц д.н НОМЕР_2,та Ауді А 4 д.н НОМЕР_1,то враховуючи,що суду не було надано доказів вартості вказаних автомобілів на час розгляду справи по суті та не було надано доказів того,що автомобіль Мерседес Венц д.н НОМЕР_2 уже проданий,суд позбавлений можливості реально розділити вказане майно між сторонами,тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1\2 частині вказаних автомобілів.
Відповідно до вимог ст. 70 СК України підлягає розподілу і рухоме майно,яке було придбане сторонами по справі в період шлюбу і є об”єктом спільної сумісної власності подружжя,а саме кольоровий телевізор Сонні, відеокамера “Панасонік”, СД програвач “Ріонер”, пилесос “Керхер”, домашній кінотеатр.Враховуючи,що суду не було надано жодного доказу вартості вказаного майна,а також враховуючи,що сторони по справи не прийшли до згоди з приводу у вартості даного майна і порядку його розподілу,суд вважає за необхідне визнати за позивачкою та відповідачем право власності за кожним по 1\2 частині вказаного рухомого майна.
З приводу розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1 пл. 0,4880га,яка згідно Державного акту на право власності на землю належить позивачці ОСОБА_1,то в даній частині позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення.
Згідно Державного акту на право власності на землю(а.с.122 т 1) позивачці ОСОБА_1 по праву власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 пл. 0,4880га,цільове призначення якої- 0,1500га для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд і 0,3380 га –для ведення особистого селянського господарства.Як вбачається із Державного акту, визначені межі земельної ділянки пл.0,1500га для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд,на даній земельній ділянці розміщений спірний будинок №61,який придбаний сторонами по справі в період шлюбу та є спільним сумісним майном подружжя.Тому суд вважає,що земельна ділянка пл.0,1500 га по АДРЕСА_1,цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд є також спільним сумісним майном подружжя і підлягає розподілу відповідно до вимог ст. 60,70 СК України.Враховуючи,що за відповідачем ОСОБА_2 визнається право власності на 1\2 частину незакінченого будівництвом буд.АДРЕСА_1,суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину земельної ділянки пл.0,1500 га цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд.В частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1\2 частину земельної ділянки пл. 0,3380га цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства,то в даній частині суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими,що не підлягають до задоволення,поскільки вважає,що вказана земельна ділянка не є спільним сумісним майном подружжя,а тому розподілу не підлягає.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання за ним права власності на 1\2 частину прибутку,отриманого ОСОБА_1 від діяльності приватного підприємства“Центр психологічних технологій” за 2005-2008р та стягнення на його користь 54 793гр.,то дані позовні вимоги суд вважає безпідставними та такими,що не підлягають до задоволення.Відповідно до ст.57, 61 СК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007р “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб,розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” визначено,що майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об”єктом спільної сумісної власності подружжя.Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності. В судовому засіданні встановлено,що сторони по справі з грудня 2004р не проживають однією сім”єю,доходи,які відповідач просить розділити,отримані приватним підприємством після припинення подружніх відносин.Тому суд вважає відсутні підстави для розподілу доходів від діяльності приватного підприємства“Центр психологічних технологій” за 2005-2008р та стягнення на його користь 54 793гр.
На підставі ст.60,70 СК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 213-218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину незакінченого будівництвом (готовністю 92%) будинку № АДРЕСА_1,на 1\2 частину автомобіля Мерседес Венц д.н НОМЕР_2,1\2 частину автомобіля Ауді А 4 д.н НОМЕР_1,1\2 частину кольорового телевізора Сонні,1\2 частину відеокамери “Панасонік”,1\2 частину СД програвача “Ріонер”,1\2 частину пилесоса “Кайзер”,1\2 частину домашнього кінотеатру.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину незакінченого будівництвом (готовністю 92%) будинку № АДРЕСА_1, на 1\2 частину земельної ділянки пл. 0,1500 га по АДРЕСА_1,цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд ,на 1\2 частину автомобіля Мерседес Венц д.н НОМЕР_2,1\2 частину автомобіля Ауді А 4 д.н НОМЕР_1,1\2 частину кольорового телевізора Сонні,1\2 частину відеокамери “Панасонік”,1\2 частину СД програвача “Ріонер”,1\2 частину пилесоса “Кайзер”,1\2 частину домашнього кінотеатру.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
З мотивованим рішенням суду сторони зможуть ознайомитись 02.01.2011р.
Суддя С.І.Оладько