Справа № 2-а-5274/10  

__________/11  

ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

11 січня 2011 року   суддя Октябрського районного суду м.Полтави Блажко І.О. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи ,-

ВСТАНОВИЛА:  

ОСОБА_1 20 жовтня 2010  року звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС 1 категорії та інвалідом 2 групи в зв'язку із захворюванням пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. 11 жовтня 2010 року  він звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо перерахунку його пенсії відповідно до ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  за період із 01 січня 2004 року, проте йому відмовили в проведенні перерахунку посилаючись на Постанови КМУ від 28 травня 2008 року №530 та №654 від 16 липня 2008 року. Вважає вказану відмову безпідставною та такою, що суперечить ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Конституції України. В зв'язку з чим просив в изнати протиправними дії та відмову Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2004 року в розмірах передбачених ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.54  ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2004 року по 01 жовтня 2007 року та із 22 травня 2008 року по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з виконанням приписів ст.67 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та провести виплату нарахованих сум. Зобов»язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.50 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з виконанням приписів ст.67 ЗУ„Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01 січня 2004 року по 01 жовтня 2007 року та із 22 травня 2008 року по другій групі інвалідності   в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком та провести виплату нарахованих сум.  

Відповідач Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві до суду свої заперечення не надав.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС 1 категорії, інвалідом 2 групи із 03 лютого 2003 року, захворювання якого пов'язане з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується  посвідченням НОМЕР_1 від 25 лютого 1998 року особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та довідкою МСЕК №0231297 від 03 лютого 2003 року про повторне проходження МСЕК та встановлення другої групи інвалідності, посвідченням інваліда війни НОМЕР_2 від 07 лютого 2003 року (а.с.11, 12, 14).

За період  після 01 січня 2004 року  розмір мінімальної пенсії за віком змінювався.

У 2008 році відповідно до ст.58 ЗУ від 28 грудня 2007 року 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив : з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

У 2009 році відповідно до ЗУ  «Про Державний бюджет України на 2009 рік », прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність становив : з 1 січня 498 грн. Відповідно до ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» за №1646 від 20 жовтня 2009 року, з 1 листопада 2009 року – 573 грн., з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня 2010 року – 723 грн., з 01 грудня 2010 року – 734 грн.

Відповідно до  листа Управління пенсійного фонду України Октябрського району м.Полтави №378/Г-04 від 12 жовтня 2010 року розмір основної державної пенсії ОСОБА_1 становить 3 288 грн., додаткова пенсія  на розмірі 308 грн. 25 коп. станом на 01 жовтня 2010 року на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду (а.с.8).

Обрахунок пенсії проводиться із розміру мінімальної пенсії за віком 411 грн., яка діяла станом на 2007 рік.

Частиною 1 ст.46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на   захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно з ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.  

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині визначення мінімальних розмірів пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв»язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, було викладено в такій редакції : « ..для інших інвалідів, щодо, яких встановлено причинний зв»язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили
працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності -110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Вирішуючи питання про пріоритетність одного Закону над іншим, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України, мають однакову юридичну силу і Конституцією України не встановлено пріоритету в застосуванні того чи іншого закону перед іншими законами. Суд також враховує положення мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року №4-зп, де зазначено: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована - однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, № 10-рп/2008 зміни, внесені ЗУ від 28 грудня 2007 року № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 22 травня 2008 року діяли норми ст.ст.50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено, що розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить 75%  мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, на момент розгляду справи у суді, у позивача існує право на отримання пенсії у розмірі не менше, ніж 8 мінімальний пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .  

Вказане право щодо отримання основного виду пенсії по інвалідності відповідно до  ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  позивач набув із 11 лютого 1998 року, тобто з дати переходу та отримання пенсії відповідно до вказаного  Закону. Вказані обставини підтверджуються довідкою УПФ  № 2002 від 12 жовтня 2010 року (а.с.10).

Із статей 50, 54 вказаного Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.І ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Посилання відповідача на ч.5 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, суд не вважає обґрунтованим, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.50 та ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України та з виконанням приписів ст. 67  Закону №  796.

При розрахунку державної пенсії, передбаченої ст.ст.50 та 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законах про Державний бюджет України на відповідний період, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч.3 ст.67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року N231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії за період який просить позивач, тобто із 01 січня 2004 року  по 01 жовтня 2007 року та із 22 травня 2008 року  з виконанням приписів ст.67  ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно ч. 2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві в нарахуванні державної і додаткової пенсій позивачу в розмірах передбачених ч.4 ст.54 та ст.50 , ст.67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Керуючись ст.ст. 11, 64 Конституції України, ст.ст. 45, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.7, 8, 9, 10, 94 ч.3, 183-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИЛА :  

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в  Октябрському районі в м. Полтаві про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити .

Визнати протиправними дії та відмову Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії  ОСОБА_1 з 01 січня 2004 року в розмірах передбачених ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» .

Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.54  Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та з врахуванням приписів ст.67 Закону України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 01 січня 2004 року по 01 жовтня 2007 року та 01 жовтня 2008 року та провести виплату нарахованих сум.

Зобов»язати  Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави здійснити перерахунок додаткової пенсії  ОСОБА_1 відповідно до ст.50  Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням приписів ст.67 Закону України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» по другій групі інвалідності в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком із 01 січня 2004 року по 01 жовтня 2007 року та 01 жовтня 2008 року та провести виплату нарахованих сум.

Судові витрати віднести за рахунок держави.      

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду  шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після спливу 10 денного строку на подачу апеляційної скарги якщо така не буде подана.

  Суддя               І.О.Блажко