РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2007року                                                                           м.Ужгород

Колегія    судців    палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської

області в складі:

Головуючого - Дроботі В.В.,

суддів : Мацунича М.В., Леска В.В.

при секретарі - Боклах Г.І.,                                                                                              

з участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою   відповідача ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 лютого 2007року,-

Встановила:

ОСОБА_1 пред'явила до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. позов про стягнення шкоди.

Позивачка зазначала, що відповідачі за крадіжку належного їй майна вироком Ужгородського міськрайонного суду від 5 квітня 2004року були визнані винними у скоєнні злочину і з них на її користь у солідарному порядку стягнуто 47 294,8 грн.

Оскільки зазначені особи вирок щодо відшкодування шкоди не виконали позивачка просила стягнути з них солідарно на її користь 12 581,44 грн., які складаються з індексу інфляції суми боргу та 3% річних.

Рішенням суду позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення скасувати, надіславши справу на новий розгляд. Посилається нате, що суд невірно застосував матеріальний закон.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Свої вимоги про стягнення 12581,44 грн. позивачка обґрунтовувала ст.625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Цією нормою передбачена можливість кредитора стягнення індексу інфляції та процентів річних з боржника у випадку прострочення ним виконання грошового зобов'язання.

Але дана норма розповсюджує свою дію не на випадки невиконання вироку в частині цивільного позову, а на реальні, договірні зобов'язання (одержання грошей з наступним їх поверненням).

Суд першої інстанції задовольнивши вимоги ОСОБА_1 послався на ст.ст. 22, 23,

1166, 1167 ЦК України, тобто норми, які регулюють поняття, умови та підстави відшкодування

матеріальної та моральної шкоди.       

Справа №22ц-751/07

Головуючий у першій інстанції - Ціцак О.В.

Суддя-доповідач: Дроботя В.В.

Номер рядка статистичного звіту: 20

 2

Позивачка вимоги такого змісту не заявляла, докази щодо заподіяння їй моральної шкоди не надавала і обґрунтування такого позову не наводила, тому суд не вправі був змінювати підстави позову з власної ініціативи та застосовувати ці норми матеріального закону.

Отже, норма матеріального закону, на яку позивачка посилалась як на підставу своїх вимог - ст.625 ЦК України не розповсюджує свою дію на випадок невиконання вироку в кримінальній справі, а норми матеріального права, які були застосовані судом першої інстанції при стягненні позовної суми - ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України, позивачкою не пов'язувалися з предметом та підставою її вимог.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи наведене та згідно вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія ухвалює нове рішення з відмовою у задоволенні позову у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 307, 309  ЦПК   України,   колегія   суддів, -

Рішила:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 лютого 2007ррку скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про солідарне стягнення індексації боргу та процентів річних у сумі 12581,44 грн. - відмовити.

Рішення набуває чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.