Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
"21" грудня 2010 р. №2-а-6537/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В., Підгорному М.І.,
за участі: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Демчана А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Фізична особа – підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова від 29.10.2009р. №0002231720/0, від 01.12.2009р. №0002231720/1, від 13.02.2010р. №0002231720/2 від 30.04.2010р. №0002231720/3; від 29.10.2009р. №0002241720/0, від 01.12.2009р. №0002241720/1, від 13.02.2010р. №0002241720/2, від 30.04.2010р. №0002241720/3; від 29.10.2009р. №0002251720/0, від 01.12.2009р. №0002251720/1, від 13.02.2010р. №0002251720/2, від 30.04.2010р. №0002251720/3; від 29.10.2009р. №0002261720/0, від 01.12.2009р. №0002261720/1, 13.02.2010р. №0002261720/2, від 30.04.2010р. №0002261720/3.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, в порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, в акті перевірки не міститься чіткого посилання на первинні документи, які підтверджують встановлені порушення, а тому висновки акту перевірки є необгрунтованими та такими що зроблені з порушенням вимог діючого законодавства.
Позивач вважає, що акт перевірки містить недостовірну інформацію, а саме: у пункті 1.22 акту перевірки міститься інформація про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 використовував працю найманих працівників у періоді, що перевіряється, у кількості чотирьох осіб, згідно пояснень підприємця. Оскільки роботи за цивільно-правовими договорами не здійснювались, підтвердження виконання зобов’язання відсутні, тому у платника податків відсутні підстави для виконання вимог пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та нарахування податкових зобов’язань.
На думку позивача, висновки акту щодо віднесення до складу валових витрат за IV квартал 2006 року суми 34485,85 грн., що не підтверджені документально є неправомірним, оскільки ФО-П ОСОБА_3 надав належним чином завірені документи, однак відповідачем під час проведення перевірки вони не були прийняті до уваги.
Також позивач зазначає, що до перевірки були надані податкові накладні, які підтверджують правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях з придбання товаро – матеріальних цінностей для проведення ремонту орендованих автомобілів.
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача – ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова - у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990р., відповідно до направлень від 28.09.2009 року №634, від 12.10.2009 року №660 та плану – графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на 2009р., фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова проведена планова виїзна перевірка фінансово – господарської діяльності ФО-П ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2009р., з питання податку на додану вартість з 01.01.2007р. по 30.06.2009р.
За результатами перевірки складено акт №1733/172/2079701193/349 від 21.10.2009 року, згідно якого встановлені порушення:
- п.4 ст.14 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992р., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р., у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2006р. на суму 4483,00 грн.;
- п.п.7.3.1 п.7.3 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), у результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі 82974,00 грн.;
- п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року, внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 4050,00 грн.;
- п.2 ст.4 Постанови КМУ «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору» №303 від 01.03.1999р. внаслідок чого донараховано збір у сумі 188,16 грн.
ФО-П ОСОБА_3, не погодився з висновками по акту та подав до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова заперечення на акт перевірки №1733/172/2079701193/349 від 21.10.2009 року стосовно незгоди з актом перевірки в повному обсязі. Листом ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова №3206/Г/17-02-16 від 28.10.2009р. висновки акту перевірки залишено без змін.
На підставі встановлених порушень, ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0002251720/0 від 29.10.2009 року про визначення зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 12150,00 грн., в тому числі за основним платежем – 4050,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8100,00 грн.;
- №0002241720/0 від 29.10.2009 року про визначення зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем на суму 4483,00 грн.;
- №0002231720/0 від 29.10.2009 року про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 124461,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 82974,00 грн., з штрафних (фінансових) санкцій на суму 41487,00 грн.;
- №0002261720/0 від 29.10.2009 року про визначення зобов’язання з збору за забруднення навколишнього середовища за основним платежем у сумі 188,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 170,00 грн.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р., та звернувся до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, ДПА у Харківській області та ДПА України з скаргами про скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень.
Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова №12149/10/25-015 від 26.11.2009р. скаргу ФО-П ОСОБА_3 залишено без задоволення, винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, донараховано зобов’язання із збору за забруднення навколишнього природного середовища за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 170,00 грн.
З урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги, платнику податків винесено податкові повідомлення-рішення від 01.12.2009р. №0002241720/1, №0002241720/1, №0002231720/1. Податковим повідомленням – рішенням №0002261720/1 від 01.12.2009р. визначено суму зобов’язання з збору за забруднення навколишнього середовища за основним платежем у сумі 188,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 340,00 грн.
Рішеннями ДПА у Харківській області та ДПА України повторні скарги ФО-П ОСОБА_3 залишено без задоволення, а винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень №0002251720/0 від 29.10.2009 року (№0002251720/1 від 01.12.2009р., №0002251720/2 від 13.02.2010р., №0002251720/3 від 30.04.2010р.) про визначення зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 12150,00 грн., в тому числі за основним платежем – 4050,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8100,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до акту перевірки, при здійсненні діяльності з надання послуг по перевезенню вантажів ФО-П ОСОБА_3 використовував працю найманих робітників за цивільно-правовими договорами на загальну суму 33000,00 грн., а саме:
- за договором б/н ФО-П ОСОБА_3 з фізичною особою ОСОБА_4 (код НОМЕР_4) від 01.01.2007р. строком дії до 31.12.2007р. про виконання робіт (водійських операцій) вартість робіт складає 4200,00 грн.;
- за договором б/н ФО-П ОСОБА_3 з фізичною особою ОСОБА_5 (код НОМЕР_5) від 01.01.2008р. строком дії до 31.12.2008р. про виконання робіт (водійських операцій) вартість робіт складає 9600,00 грн.;
- за договором б/н ФО-П ОСОБА_3 з фізичною особою ОСОБА_6 (код НОМЕР_6) від 01.01.2008р. строком дії до 31.12.2008р. про виконання робіт (водійських операцій) вартість робіт складає 6000,00 грн.;
- за договором б/н ФО-П ОСОБА_3 з фізичною особою ОСОБА_4 (код НОМЕР_4) від 01.01.2008р. строком дії до 01.04.2009р. про виконання робіт (водійських операцій) вартість робіт складає 7200,00 грн.
- за договором б/н ФО-П ОСОБА_3 з фізичною особою ОСОБА_7 (код НОМЕР_7) від 01.10.2008р. строком дії до 01.10.2009р. про виконання робіт (водійських операцій) вартість робіт складає 6000,0 грн., строк перерахування податку не настав.
Факт виконання робіт за договорами про виконання робіт підтверджується письмовими поясненнями ФО-П ОСОБА_3 до акту перевірки вх. №11276/Г від 28.09.2009р. (пункт 5 листа), де зазначено, що у період з 01.01.2007р. по 01.10.2009р. використовував працю найманих працівників за договорами підряду, загальна заборгованість станом на 28.09.2009р. складає 33000,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до п.п.4.2.1 п.4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003р., до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Згідно п.п.8.1.1 та п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України №889-IV від 22.05.2003р., податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Пунктом 17.2 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.
При цьому, податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (п.1.15 ст.1 Закону України №889-IV від 22.05.2003р.).
Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", позивачем, як податковим агентом, до загального місячного оподатковуваного доходу, не включено суми вартості виконаних робіт (суми, які належать до сплати фізичним особам – платникам податків) відповідно до цивільно - правових договорів у розмірі 27 000,00 грн.
Таким чином, суд погоджується з висновками акту перевірки, що в порушення п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.19.2 а ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ФО-П ОСОБА_3 не нараховував, не утримував та не сплачував податок з доходів фізичних осіб, у зв’язку з чим винесення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова податкових повідомлень - рішень №0002251720/0 від 29.10.2009р. (№0002251720/1 від 01.12.2009р., №0002251720/2 від 13.02.2010р., №0002251720/3 від 30.04.2010р.) про визначення зобов’язання на суму 12150,00 грн., в тому числі за основним платежем – 4050,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8100,00 грн. є правомірним та обґрунтованим.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №0002241720/0 від 29.10.2009 року (№0002241720/1 від 01.12.2009р., №0002241720/2 від 13.02.2010р., №0002241720/3 від 30.04.2010р.) про визначення зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 4483,00 грн., суд зазначає наступне.
Перевіркою правильності визначення валових витрат згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. зі змінами та доповненнями та ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р. (зі змінами та доповненнями), встановлено, що на перевірку надані документи, які підтверджують витрати за період з 01.10.2006р. по 31.12.2006р., безпосередньо пов’язані з одержанням доходу на суму 5604,05 грн. (без ПДВ), а саме: сплата за послуги по договорам оренди за стоянку та зберігання автотранспорту, сплата внесків до Пенсійного фонду України, виплата заробітної плати найманим працівникам, витрати на закупівлю дизпалива. Перевіркою встановлено, що ФО-П ОСОБА_3 до складу валових витрат за 4 кв. 2006р. неправомірно віднесено витрати, що не підтверджені документально на суму 34485,85 грн. (стор.12 акту перевірки).
Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992р., оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з абзацом четвертим пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Позивачем до суду не надано відповідні розрахункові, платіжні чи інші документи, які б підтверджували правомірність віднесення ним у 4 кварталі 2006 року до складу валових витрат суми у розмірі 34485,85 грн.
Враховуючий той факт, що позивачем не надано доказів, які б спростовували висновки акту перевірки в цій частині, податкове повідомлення – рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №0002241720/0 від 29.10.2009 року (та прийняті за результатами розгляду скарг податкові повідомлення - рішення №0002241720/1 від 01.12.2009р., №0002241720/2 від 13.02.2010р., №0002241720/3 від 30.04.2010р.) про визначення зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4483,00 грн. є правомірним та обґрунтованим.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0002231720/0 від 29.10.2009 року (№0002231720/1 від 01.12.2009р., №0002231720/2 від 13.02.2010р., №0002231720/3 від 30.04.2010р.) про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 82974,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 41487,0 грн., суд зазначає наступне.
На підставі наданих на перевірку актів виконаних робіт та податкових накладних, реєстру виданих податкових накладних було встановлено здійснення операцій по наданню послуг (перевезення вантажів) згідно накладних №129 від 06.12.2007р. на загальну суму 4977,00 грн. у т.ч. ПДВ 829,50 грн.; №130 від 07.12.2007р. на загальну суму 9954,00 грн. у т.ч. ПДВ 1659,00 грн.; №132 від 12.12.2007р. на загальну суму 24885,00 грн. у т.ч. ПДВ 4147,50 грн.; №133 від 18.12.2007р. на загальну суму 24885,00 грн. у т.ч. ПДВ 4147,50 грн.; №131 від 12.12.2007р. на загальну суму 935,00 грн. у т.ч. ПДВ 155,83 грн.; №134 від 21.12.2007р. на загальну суму 750,00 грн. у т.ч. ПДВ 125,00 грн. у грудні 2007 року по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Юкон-буд» (код 3320308620371), ТОВ «Інтал» (код 323577820112), ФО-П ОСОБА_8 (код НОМЕР_8).
Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
ФО-П ОСОБА_3 податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2007р. до ДПІ у Жовтневому районі не надана, у зв’язку з чим сума податкових зобов’язань у розмірі 11064,00 грн. не задекларована позивачем у податковій звітності. Внаслідок порушення п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., платником податків занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 11064,00 грн. за грудень 2007 року.
Також, в пункті 2.5.2 акту перевірки №1733/172/2079701193/349 від 21.10.2009р. зазначено, що позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ у розмірі 71909,00 грн., по податковим накладним з закупівлі автозапчастин на загальну суму - 466 045,00 грн., придбаних переважно у ТОВ «ТПК Омега Автопоставка», ТОВ «Авто -Фастера», ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10
Відповідно до письмових пояснень ФО-П ОСОБА_3, наданих під час проведення перевірки, ремонтні роботи по встановленню автозапчастин на транспортні засобі, які використовувались у підприємницької діяльності, виконувались самостійно підприємцем з залученням праці найманих робітників-водіїв.
Згідно наданих на перевірку документів, автотранспортні засоби, які використовувались позивачем у підприємницькій діяльності не належать платнику податків на праві власності.
У договорах оренди № 46 від 01.11.07р. строком дії з 01.11.2007р. по 31.12.2007р., №46 від 14.01.2008р. строком дії з 14.01.2008р. по 31.12.2008р.; №46 від 01.06.2008р. строком дії з 01.06.2008р. по 31.12.2008р., з продовженням строку дії до 31.12.2009р.; №46-а від 19.05.2009р. строком дїї з 01.05.2009р. по 31.12.2009р. укладених з ДП МОУ "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (код 8162096) зазначено, що орендатор ФОП ОСОБА_3 своєчасно проводить обслуговування орендованої техніки, орендодавець нараховує амортизаційні відрахування на передане в оренду майно та використовує їх з метою відновлення основних засобів.
В ході проведення перевірки, позивачем не надано документів, які б підтверджували технічний стан автомобілів, необхідність та доцільність проведення ремонтних робіт, кількість використаних автозапчастин, ідентифікацію автомобілів та придбаних автозапчастин, розрахунки вартості послуг з ремонту автомобілів. За таких обставин, неможливо встановити з використанням яких запчастин та на яких саме автомобілях здійснювався ремонт, за якими термінами (етапами) проводився ремонт, чи виконані ремонтні роботи в повному обсязі, а тим самим зробити висновок щодо придбання товарів з метою подальшого використання у межах господарської діяльності.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п.7.4.4 статті 7.4 статті 7 зазначеного Закону).
Під час судового розгляду, позивачем не надано документів, які б підтверджували, що придбання автозапчастин проводилось з метою подальшого їх використання, у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, висновки акту перевірки про порушення позивачем положень п.п.7.3.1 п.7.3 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення №0002231720/0 від 29.10.2009 року (№0002231720/1 від 01.12.2009р., №0002231720/2 від 13.02.2010р., №0002231720/3 від 30.04.2010р.) про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 82974,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 41487,00 грн. - правомірними.
Щодо податкового повідомлення - рішення №0002261720/0 від 29.10.2009 року (№0002261720/1 від 01.12.2009р., №0002261720/2 від 13.02.2010р., №0002261720/3 від 30.04.2010р.) про визначення зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього середовища у сумі 188,16 грн. застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 340,00 грн.
Судом встановлено, що фактично у перевіряємому періоді позивач здійснював діяльність із надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом та відповідно до ст.2 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року №162/379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.99 р. за № 544/3837 є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Разом з цим, у наданих до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища суми збору за II та III квартали 2008 року та І, ІІ квартали 2009 року не визначались, чим порушено п.2 ст.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303 "Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».
Приймаючи до уваги надані до перевірки документи, зокрема щодо виду транспорту що використовувався у підприємницькій діяльності, виду використаного пального, актів виконаних робіт та подорожніх листів, встановлені відстані в одиницях виміру кілометри - 1 кв. 2008р. - 2430 км., 2 кв. 2008р. - 5480 км., 3 кв. 2008р. - 7400 км., 1 кв. 2009р. - 5420 км., 2 кв. 2009р. - 4670 км. та враховуючи нормативи збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення в залежності від виду пального та транспорту, що встановлені вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України за результатами перевірки визначено суму податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальному розмірі 188,16 грн. (у т.ч. за 1 кв. 2008 року - 16,79 грн., за 2 кв. 2008 року - 37,84 грн., за 3 кв. 2008 року - 51,13 грн., за 1 кв. 2009 року - 44,73 грн., за 2 кв. 2009 року - 37,67 грн.). При цьому розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 кв. 2008 року ФОП ОСОБА_3 до податкової інспекції не подавався взагалі.
Відповідно до пунктів 4, 9, 10 та 13 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 та до підпункту 2.1 пункту 2, підпункту 6.2 пункту 6, підпунктів 7.2 і 7.3 пункту 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. №162/379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999р. за №544/3837, платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності - громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів (п.п. 2.1 пункту 2 Інструкції).
Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року (п.9 Порядку та п.п.7.2 пункту 7 Інструкції).
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і сплати збору несуть платники відповідно до законодавства (пункт 13 Порядку). Збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів (пункт 2 Інструкції).
За таких обставин, суд вважає правомірним винесення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова податкового повідомлення – рішення №0002261720/0 від 29.10.2005 року за платежем збір за забруднення навколишнього середовища за основним платежем 188,16 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 170,00 грн.
Оскільки ФО-П ОСОБА_3 не надавав до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2008р., застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн. за порушення вимог п.п.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. є правомірним та обґрунтованим.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 28.12.2010 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.