Судове рішення #13153740


Категорія №2.11.8


ПОСТАНОВА

Іменем України


20 грудня 2010 року Справа № 2а-7596/10/1270



           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді                                Кравцової Н.В.,

при  секретарі                                           Бражник В.І.,

за участю сторін:

представника позивача                               Колотович Д. О.,

представника відповідача                                 Назаренко Н.О.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом   Приватного підприємства «Трейдер-Ідеал» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001962340 від 26.08.2010,

                                                                В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов  Приватного підприємства «Трейдер-Ідеал» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001962340 від 26.08.2010 недійсним.

          19.11.2010 року  позивач уточнив свої позовні вимоги, просив суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001962340 від 26.08.2010, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську про застосування до Приватного підприємства «Трейдер-Ідеал»,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         штрафних (фінансових) санкцій у сумі 615 469 грн. 64 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 серпня 2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією  у м. Луганську у нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: м. Луганськ вул.. Совєтская, 52\1г, яке орендує ПП «Трейдер-Ідеал» було здійснено перевірку за дотриманням порядку регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Відповідно до агентської угоди №48 від 21.01.2009  укладеної між ПП «Трейдер - Ідеал» та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк», за вказаною адресою розташовано пункт обміну валюти. За результатами перевірки було складено акт №0167\12\36\23\34202334 від 12.08.2010, на підставі якого прийнято рішення №0001962340 від 26. 08. 2010  про застосування штрафної санкції у сумі 615469, 64 грн..

Позивач вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, що не відповідає діючому законодавству з наступних підстав.

Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інші вимоги цього Закону здійснюють  органи державної податкової служби України шляхом проведення планових, або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 Закону зазначено, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Пунктом 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законом України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Позивач вважає, що Закон  України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є законом про оподаткування і регулює питання застосування суб'єктами господарювання РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, саме тому, порядок проведення перевірок відносно виконання умов цього закону регулюється не Законом України «Про державну податкову службу України», а Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877- V від 05.04.2007.

Відповідно до ст.. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду у сфері господарської діяльності.

Частиною другою ст..2 зазначеного  Закону дано вичерпний перелік відносин на які поширюється дія цього Закону, а контроль за додержанням порядку проведення розрахунків у господарській діяльності суб'єктів господарювання не потрапив до відносин на які поширюється дія цього Закону.

Тобто при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) ДПІ, в якій суб'єкт господарювання зареєстрований, повинна керуватися саме Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Постановою Кабінетом Міністрів України №502 від 21.05.2009 «Про тимчасове обмеження щодо здійснення заходів ( контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» органами і посадовими особами, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31.12.2010 тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно  до  затверджених  КМУ  критеріїв  оцінки  ступені  ризику   від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику та планових заходів державного нагляду за додержанням санітарного, податкового законодавства, правильності обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів державних цільових фондів і зборів (обов'язкових платежів).

Оскільки позивач не відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, то відповідач не мав права 05.08.2010  проводити планову перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патенті і ліцензій.

Відповідно до п.9 ст. 11-1 Закону  «Про державну податкову службу в Україні», позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду».

Тобто перевірка, яка була здійснена відповідачем повинна бути  позаплановою.

  Але позивач вважає, що  для проведення позапланової перевірки необхідна наявність хоча б однієї з обставин, передбачених ст.. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні». Також не було і рішення керівника ДПІ оформленого наказом, як того вимагає стаття 11-1 вказаного Закону.

Крім того, відповідно до протоколу огляду від 11 серпня 2010 року, складеного старшим оперуповноваженим ОВС УДСБЕЗ УМВС України в Луганській області майором міліції Ковальчук К.А., із обмінного пункту розташованого за адресою: м. Луганськ вул.. Совєтская, 52\1г, були вилучені грошові кошти, а саме, 6580 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят євро), 653 (шістсот п'ятдесят три долару США), 32900 (тридцять дві тисяч дев'ятисот російських рублів), що в гривневому еквіваленті складає 82013 (вісімдесят дві тисячі тринадцять гривень) 10 копійок.

Про те, що грошові кошти були вилучені робітниками УМВС України в Луганській області перевіряючи податкової інспекції знали, але проігнорували даний факт та склали акт перевірки без присутності робітників банку, чиї грошові кошти знаходились у касі  у розмірі 41114 (сорок одна тисяча сто чотирнадцять гривень) 42 копійки.  Крім того, до сьогоднішнього часу позивач не ознайомлений із актом перевірки.

Просить суд  рішення від 26.08.2010   №0001962340 про застосування до Приватного   підприємства   «Трейдер   -  Ідеал»   штрафних   санкцій у сумі 615469, грн..  скасувати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив уточнений позов задовольнити, пояснивши, що  на час перевірки податковим органом у касі підприємства знаходилися грошові кошти у розмірі, визначеному у Акті перевірки № 0167/12/36/23/34202334 від 11.08.2010. Підприємство на підставі Агентської угоди № 48 від 21.01.2009 та касового ордеру № 317 від 30.07.2010 отримало від ЛФ АТ «УкрІнБанк» грошову суму у розмірі - 100 000,00 грн. для здійснення операцій з купівлі-продажу іноземних валют. Касиром підприємства, починаючи з 18-00 години 11.08.2010 здійснювався продаж залишків іноземної валюти, відповідно до норм п. 4.18. Постанови Національного банку України від 12.12.2002 № 502 "Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", згідно якої визначено, що не допускається зберігання в пунктах обміну валюти банків (фінансових установ) готівкової іноземної валюти, гривень та дорожніх чеків у неробочий час, якщо їх приміщення не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки (фінансові установи). Розмір залишків валюти встановлений  наказом  Банку за № 240 від 22.10.2009. Оскільки у позивача 11.08.2010 був залишок іноземної валюти, позивач повинен був повернути валюту до Банку. Також представник позивача вказав, що у день перевірки позивач здійснював торгівлю іноземної валюти до 13 години, тобто до початку перевірки. Після виїмки іноземної валюти посадовими особами УДСБЕП УМВС України у Луганській області залишок гривні у сумі 41 114, 42 грн. було 13.06.2010 здано до ЛФ АТ  «УкрІнБанк» за касовим ордером № 195349 від 12.08.2010.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, підтримала надані суду заперечення, пояснивши, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було прийняте на підставі акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліценцій, від 11.08.2010 №0167/12//36/23/34202334. Зазначеним актом перевірки були встановлені наступні порушення: п.7 ст. 4 , п.4 ст. 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

Перевірка проводилась на підставі направлення № 283 від 11.08.2010, виданого начальником МДПІ та відповідно до затвердженого плану графіку проведення перевірок на серпень 2010 року. Тобто, перевірка проводилась не позапланова, як стверджує позивач, а планова, яка не вимагає підстав для її проведення відповідно до вимог ст. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні».

Крім того зазначила, що право податкових органів на проведення перевірки надано Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Перевірка проводилась з питань дотримання суб'єктом господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо результатів проведеної перевірки  зазначила,  що на вимогу перевіряючих касиром було роздруковано денний фіскальний звіт, після чого касиром власноруч у присутності перевіряючих були перераховані готівкові кошти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а саме: гривня у розмірі 41 114 грн., євро у розмірі - 653 евро, долар розмірі - 6580 доларів США, рубль у розмірі - 32400 рублів, що не відповідало  даним у денному звіті.

Вище вказані обставини свідчать про порушення позивачем  п.7 ст.4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг», а тому до позивача правомірно застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 615 469,64 грн.

Просила відмовити у задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні 19.11.2010 свідок ОСОБА_5 пояснила, що 11.08.2010 їй зателефонувала касир ПП «Трейдер-Ідеал» ОСОБА_6 і повідомили, що у низ знаходяться «люди в масках». Оскільки діяльність ПП «Трейдер-Ідеал» пов’язана з діяльністю Банку, свідок разом з начальником служби безпеки направилася до обмінного пункту ПП «Трейдер-Ідеал», але «люди в масках» їх не пустили. Також свідок зазначила, що вона 11.08.2010 також приїзжала до обмінного пункту валют о 13 годині, але її також не пустили, люди, які там знаходилися. Коли касир ОСОБА_6 о 18 годині дзвонила до банку, вона повідомила, що «люди в масках» мають намір  зайти до обмінного пункту валют. Оскільки касу повинні перевіряти у присутності робітника банку, свідок вирушила  на місце події. Також свідок повідомила, що 11.08.2010 у касі обмінного пункту валют був переліміт іноземної валюти, а тому на виконання наказу банку, який зобов’язує у разі пере ліміту грошових коштів  повернути їх до банку,  касир ОСОБА_6 продала всю іноземну валюту у гривні, оскільки банк документально не може прийняти іноземну валюту, що склало на загальну суму приблизно 140 000 грн., з яких фактично було у гривневому еквіваленті – 123000 грн. для інкасації до банку. Але інкасувати грошові кошти касир не змогла, оскільки робітників банку (інкасаторів) до обмінного пункту не пустили.  Також свідок зазначила, що 12.08.2010 робітник ПП «Трейдер-Ідеал» передав до банку лише гривні у розмірі 41 000 грн., оскільки іноземна валюта була вилучена правоохоронними органами.

У судовому засіданні 19.11.2010 свідок ОСОБА_6 пояснила, що 11.08.2010  вона працювала касиром у обмінному пункту валют «Укрінбанку».  Приблизно о 12 годині 30 хвилин до обмінного пункту вірвалися «люди у масках», які повідомили, що обмінний пункт валют їх не цікавить. У зв’язку з перебуванням вказаних осіб у приміщенні, свідок зателефонувала до банку та повідомила про це працівника банку, після чого до обмінного пункту виїхала ОСОБА_5, але її не пропустили.  У період з 13 години до 18 години 11.08.2010 операції з купівлі-продажу валют не здійснювала. Після закінчення  робочого дня о 18 годині свідок повідомили представника правоохоронних органів про те, що кінець робочого дня, а тому їй потрібно закривати касу.  Оскільки свідок виявила, що у неї у касі переліміт по іноземній валюті, вона продала іноземну валюту у  гривні про що були роздруковані відповідні чеки та збиралася провести інкасацію вказаних грошових коштів, але здійснити цього не змогла, оскільки робітників банку до обмінного пункту не пустили.  Також свідок зазначила, що іноземна валюта була вилучена 11.08.2010 робітниками правоохоронних органів. На момент проведення перевірки податковою інспекцією грошові кошти були обнульовані та підготовлені для здійснення інкасації.

У судовому засіданні свідок  ОСОБА_7 пояснила, що касир для проведення інкасації грошових коштів у кінці робочого дня здійснює обнулювання грошових коштів про що роздруковує фіскальний звіт, у якому в графі «інкасація» зазначено сума, яка фактично залишається на кінець робочого дня у касовому апараті. Зазначені фіскальні чеки касир роздруковує на прикінці робочого дня  та вносить їх до книги обліку розрахункових операцій. Тому, 11.08.2010, коли проводилася перевірка посадовими особами відповідача у фіскальному звіті, роздрукованому  на вимоги перевіряючи, було зазначено  залишок «0.00» по гривні та іноземній валюті, оскільки розмір грошових коштів у гривневому еквіваленті, які фактично знаходилися у касовому апараті були зазначені у графі «інкасація» та які повинні були інкасовані касиром до банку. У зв’язку з тим, що робітників банку до обмінного пункту не пропустили, касир не мала фізичної можливості здійснити інкасацію, а тому на момент роздруківки фіскального звіту, грошові кошти  у сумі 123 122,52 грн. знаходилися у касовому апараті.   

Вислухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні дані, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Згідно до статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство «Трейдер-Ідеал» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.02.2006 за № 1382 102 0000 007874 в якості юридичної особи про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 713137 та перебуває на податковому обліку у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська з 21.02.2006 року (а.с. 7-9).

21.01.2009 між позивачем та  АТ «Український інноваційний банк» укладено агентську угоду про те, що Банк доручає, а Агент зобов’язується здійснювати від імені та за рахунок банку та згідно розпоряджень Банку валютно-обмінні операції.

Відповідно до п. 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  державна податкова адміністрація України  виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану, зокрема, за  здійсненням контролю проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1 частини  статті 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції.

Статтею 10  Законом України «Про державну податкову службу в Україні»  визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Відповідно до  статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно п. 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема,  здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності  порядку  проведення  розрахунків  за товари (послуги), інших  вимог  цього  Закону здійснюють органи державної податкової служби   України   шляхом  проведення  планових  або  позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  контролюючі  органи  мають  право  відповідно до законодавства  здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно п. 1.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205   (далі – Порядок) цей  Порядок  розроблено  відповідно  до  вимог   Закону України  "Про  державну податкову службу в Україні" для застосування  посадовими  особами  органів  державної   податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових   та   позапланових   перевірок   з   питань   дотримання податкового,   валютного   та   іншого  законодавства,  суб'єктами господарювання - юридичними особами,  їх філіями,  відділеннями та іншими    відокремленими    підрозділами.

Згідно п. 1.3 Порядку  за  результатами  проведення  невиїзних  документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється  акт,  а  в  разі відсутності    порушень    податкового,    валютного   та   іншого законодавства - довідка.

    Акт -  службовий  документ,  який  стверджує  факт проведення невиїзної документальної  або  виїзної  планової  чи  позапланової перевірки      фінансово-господарської     діяльності     суб'єкта господарювання  і  є  носієм  доказової  інформації  про  виявлені порушення  вимог  податкового,  валютного  та іншого законодавства суб'єктами господарювання.   

Як вбачається із матеріалів справи, 11.08.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську було проведено перевірку господарської одиниці пункту обміну валют, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул.. Совєтська, 52/1Г, який належить  суб’єкту господарської діяльності – ПП «Трейдер-Ідеал», за результатами якого складено акт № 0167/12/36/23/34202334 щодо дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с. 36-40).

Висновками зазначеного акту були встановлені порушення: п. 7 статті 4 Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не забезпечення відповідності готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу  іноземної валюти  даним фіскального звіту (із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки  26.08.2010 відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001962340 (а.с. 23).

Згідно п. 7 статті 4  Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  уповноважені  банки,  що  здійснюють  операції   з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти  на  місці  проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.

Згідно частини 4 статті 18 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”   у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання   операцій   з   купівлі-продажу  іноземної  валюти,  до уповноважених банків та суб'єктів підприємницької  діяльності,  що здійснюють   свою   діяльність   на  підставі  агентських  угод  з уповноваженими банками,  за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції  у розмірі п'ятикратного розміру суми,  на яку виявлено незбіг,  -  у разі  перевищення  суми  готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення  операцій  над  сумою  коштів,  яка  зазначена  у фіскальному звіті.

Як вбачається із акту перевірки було встановлено, що  11.08.2010 о 20 годині 35 хвилин  співробітником пункту обміну валют  ОСОБА_6 власноруч  у присутності посадових осіб органу  ДПІ зроблено денний фіскальний звіт. Після чого касиром у присутності осіб відповідача власноруч перераховані готівкові кошти на місті проведення операції з купівлі-продажу іноземної валюти. При підрахуванні касиром готівкових коштів на місці проведення операцій з купівлі продажу іноземної валюти, встановлено,  що у пункті продажу валют знаходились кошти, а саме, гривня у розмірі 41 114,42 грн., долар у розмірі 653 доллар,  євро у розмірі 6580 євро,  рубль у розмірі 32900 рублів.

Як вбачається із матеріалів справи, касиром  ОСОБА_6 11.08.2010 о 20 годині 35 хвилин було складено опис  готівкових коштів на місті проведення розрахунків: гривня у розмірі 41 114,42 грн., долар у розмірі 653 долар США,  євро у розмірі 6580 євро,  рубль у розмірі 32900 рублів.

Як встановлено у судовому засіданні, на вимогу податкових перевіряючи касиром ОСОБА_6 було роздруковано фіскальний звіт о  20 год. 33 хв. (а.с. 44).

Як вбачається із змісту зазначеного фіскального звіту залишок грошових коштів: гривні, долару, євро та рублів склав «0.00». У графі  «аванс» зазначена  сума у гривневому еквіваленті  - 121241,00 грн., у графі «інкасація» - 123 127,52 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, квитанцій про здійснення  валютно-обмінної операції (а.с. 62-80) за 11.08.2010, операції по купівлі-продажу валюти здійснювалися у період з 9 год. 20 хв. до 13 години.

Як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_6, 11.08.2010 о 18 годині у зв’язку з перевищенням ліміту іноземної валюти, грошові кошти були підготовлені для інкасації до АТ « Українській інноваційний  банк», у зв’язку з чим були здійснені операції по продажу  євро, долару та рублів у гривні.

Як вбачається із змісту квитанції про здійснення валюто – обмінної операції (а.с. 60, 61) касиром були проведені операції по продажу долару у розмірі 653 долар,  євро у розмірі 6580 євро,  рублів у розмірі 32900 рублів на загальну суму 82  012,10 грн.

Таким чином, сума грошових коштів, яка знаходилася у касовому апараті  123127,52 грн. (41114,42 грн. + 68300,40 грн. (6580 євро х 10,38) + 5158,70 грн. (653 долара США х 7,9) + 8554 грн. (32900 рубля х 0,26)  відповідала  сумі зазначеній у фіскальному звіті у графі «інкасація» - 123127,52 грн.

Крім того, згідно  прибутково – видаткового касового ордеру № 195349 від 12.08.2010 (а.с. 19) грошові кошти у сумі 41 114,42 грн., які є складовою частиною суми зазначеної у фіскальному звіті від 11.08.2010 (графа «інкасація») були інкасовані АТ «Український інноваційний банк». Іноземна валюта - долар у розмірі 653 долар США,  євро у розмірі 6580 євро,  рубль у розмірі 32900 рублів була вилучена працівниками УДСБЕП УМВС України в Луганській області згідно протоколу  огляду від 11.08.2010 (а.с. 20, 21).

Згідно п. 4.18 Постанови Національного банку України від 12.12.2002 № 502 «Про затвердження Інструкції про порядок        організації та здійснення валютно-обмінних операцій   на території України та змін до деяких       нормативно-правових актів Національного банку України», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2003 за N 21/7342 не допускається  зберігання  в  пунктах  обміну  валюти банків  (фінансових установ) готівкової іноземної валюти,  гривень та  дорожніх  чеків  у  неробочий  час,  якщо  їх  приміщення   не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.

    Банк (фінансова  установа) має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пунктів обміну валюти банку  (фінансової  установи)  у  неробочий  час в обсязі,  що має забезпечити роботу цих  пунктів  протягом  робочого  дня.  Залишки валютних  цінностей,  що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки (фінансові установи).

Як було встановлено у судовому засіданні та підтверджується поясненнями свідків, 11.08.2010 у зв’язку з перевищенням ліміту іноземної валюти, касиром обмінного пункту було здійснено усі необхідні заходи щодо проведення інкасації іноземної валюти. Оскільки до установи Банку необхідно інкасувати грошові кошти у гривневому еквіваленті, касиром ОСОБА_6 було здійснено операції по продажу іноземної валюти у гривні. Але у зв’язку з тим, що працівниками УДСБЕП УМВС України в Луганській області, які знаходилися у приміщенні обмінного пункту під час здійснення податковими інспекторами перевірки  працівників банку не було допущено до обмінного пункту валют, а тому здійснити інкасацію грошових коштів 123127,52 грн. (41114,42 грн. + 68300,40 грн. (6580 євро х 10,38) + 5158,70 грн. (653 долара США х 7,9) + 8554 грн. (32900 рубля х 0,26) позивач фактично не міг.

Таким чином, суд вважає, що відповідач при складанні акту, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення, не врахував усі фактичні  обставини та не взяв до уваги те, що під час проведення перевірки одночасно проводилися оперативно-розшукні заходи працівниками УДСБЕП УМВС України в Луганській області, а тому касир ПП «Трейдер-Ідеал» ОСОБА_6, яка знаходилася в обмінному пункті валют  була позбавлена фактичної можливості здійснити інкасацію грошових коштів у сумі  123127,52 грн. 123127,52 грн. (41114,42 грн. + 68300,40 грн. (6580 євро х 10,38) + 5158,70 грн. (653 долара США х 7,9) + 8554 грн. (32900 рубля х 0,26), які знаходилися у касовому апараті та відповідали сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків, зазначених у фіскальному звіті від 11.08.2010 і були зазначені у графі «інкасація».

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не правомірно та безпідставно застосовано до позивача штрафні  санкції, передбачені  статтю 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів,  яка зазначена у фіскальному звіті, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

 Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України  У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо застосування штрафної санкції до ПП «Трейд-Ідеал» у розмірі  615 469, 64 грн., а тому  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.08.2010 № 0001962340 підлягає скасуванню.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Питання щодо стягнення судових витрат з відповідачів позивачем не ставиться.

Керуючись Законом  України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України   «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. ст.94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                        П О С Т А Н О В И В:

             

            Позовні вимоги Приватного підприємства «Трейдер-Ідеал» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001962340 від 26.08.2010 задовольнити.     

          Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001962340 від 26.08.2010, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську про застосування до Приватного підприємства "Трейдер - Ідеал"  штрафних (фінансових) санкцій у сумі 615 469 грн. 64 коп. (шістсот п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень 64 коп.).

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.   

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови буде виготовлено 27 грудня   2010 року.       


           СуддяН.В. Кравцова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація