2-а-93/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.01.2011  

Лутугинський районний суд Луганської області у складі головуючого судді  Шпідько В.Г.., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про  поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення невиплаченого підвищення до пенсії, передбаченого Законом України “Про соціальний захист дітей війни”,-

                                                                                 ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2011 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус “дитини війни” у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач у 2007 році пенсію йому не підвищив, а у 2008 році підвищив у неповному обсязі, а тому просив зобов’язати відповідача нарахувати йому не отриману допомогу за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року з 01 січня 2009року по 31 грудня 2009р,та з 01січня 2010року.Позивач у судове засідання не з’явився, просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився,просив розглянути справу за його відсутності ,вважає,що позивачем пропущено строк звернення до суду та вимоги є безпідставними,у зв*язку з чим наполягає на відмові у задоволенні позову.

10 січня 2011 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст.122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи,суд вважає,що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни,що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.7),ксерокопією паспорту позивача(а.с4-5).

Згідно з довідкою відповідача позивачу у 2007 році підвищення до пенсії як дитині війни не нараховувалося, з 1 січня 2008 року отримував підвищення у розмірі 10% від встановленого прожиткового мінімуму,а саме: з 1 січня 2008 року-47грн,з 1 квітня 2008 року-48грн.10коп,з 1 липня 2008року-48грн.20коп.,з 1 жовтня 2008року-49грн.80коп((а.с.14).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006рік” дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено,а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 200 році.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено,що закони,інші правові акти або їх окремі положення,що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, за період з 09 липня 2007року до 31 грудня 2007року,за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 9 липня 2007 року(день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007року.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007року,а дії відповідача по відмові в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є неправомірними.

        Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Саме у вказаному розмірі підвищено пенсію позивача з 01.01.2008року.Вказаний факт сторонами не оспорюється та додаткового підтвердження не потребує.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином вимоги позивача щодо зобов*язання управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни у 2008 році підлягає задоволенню лише з  22 травня 2008року по 31 грудня 2008року,а дії відповідача за період з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року по відмові у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є неправомірними.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат,які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань,передбачених за відповідними бюджетними програмами..

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат,вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини,оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком,а тому розміри надбавки,встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008року,на які посилається відповідач,не можуть застосовуваться дітям війни.

Отже,нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії,повинні здійснюваться відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,згідно статті 6 якого дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2010 році будь-які зміни до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не приймалися.

Суд вважає задовольнити вимоги позивача про зобов’язання відповідача нараховувати соціальну допомогу дитині війни з 01 січня 2009  року без обмеження певною датою, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено строк його дії.

           Позивач просив суд поновити строк звернення до суду, відповідно ухвали суду від 29 грудня 2010 року позивачу поновлено пропущений строк звернення до суду за захистом порушеного права, розцінюючи причини пропуску поважними.   

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України,а у випадку часткового задоволення позову-відповідно до задоволених вимог..

             Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,ст..ст..62,71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року № 10-рп2008року, ст. ст. 2,11, 17, 18, 87, 94,99 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

                                                                                   ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області нарахувати щодо відмовити в здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 9 липня 2007року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року. по 31 грудня 2008року та з 01 січня 2009року

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни згідно зі ст..6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 9 липня 2007року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року з 01 січня 2009року року з урахуванням виплачених сум.

        Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лутугинський районний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої  інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

           Суддя