Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 р. справа № 2а-25483/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15.45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля»
до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання дій протиправними та визнання частково недійсними
податкових повідомлень-рішень № 0005031543/0 від 27 серпня
2010 року, № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року,
№ 0005021543/0 від 27 серпня 2010 року
за участю:
від позивача: Міротадзе Д.Б. (за дов. № 08-81/32д від 04 січня 2010 року)
від відповідача: не з’явився
Державне підприємство «Макіїввугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції щодо зарахування сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу без врахування призначення платежу та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005031543/0 від 27 серпня 2010 року в сумі 503,50 грн., № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року в сумі 1314,55 грн., № 0005021543/0 від 27 серпня 2010 року в сумі 17815,75 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем із порушенням застосування підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» через те, що застосування до платників податків штрафних санкцій, передбачених цієї статтею стало наслідком зміни податковою інспекцією визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях на сплату податкових зобов’язань, право на зміну якого в податкового органу відсутнє.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не з’явився, будь-яких заяв чи клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача не надав, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. В минулих судових засіданнях представник відповідача проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, зазначав, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій до позивача було здійснено на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», через здійснення погашення податкових зобов’язань позивача з урахуванням календарної черговості їх виникнення, як то передбачено пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Державне підприємство «Макіїввугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32442295, що підтверджується статутом Державного підприємства «Макіїввугілля», довідкою відділу статистики у м. Макіївка № 02-24-731, копії яких наявні в матеріалах справи.
10 серпня 2010 року головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб відповідача був складений Акт № 1015/15/32442295 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання граничних термінів сплати земельного податку (арк. справи 9-10). Відповідно до викладених в зазначеному Акті перевірки № 1015/15/32442295 від 10 серпня 2010 року висновків, позивачем були порушені граничні терміни сплати земельного податку за звітні періоди травень, червень 2008 року, визначені розрахунком земельного податку № 464 від 22 січня 2008 року. Як зазначено в Акті № 1015/15/32442295 від 10 серпня 2010 року, земельний податок за травень 2008 року був сплачений позивачем 31 липня 2008 року в сумі 2341,10 грн. із простроченням сплати 30 календарних днів. Податкові зобов’язання з земельного податку за травень 2008 року в сумі 5034,98 грн. були сплачені позивачем 29 серпня 2008 року в сумі 5035,00 грн. із простроченням сплати 30 календарних днів.
27 серпня 2010 року Шахтарською об’єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005031543/0 від 27 серпня 2010 року, яким до позивача на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань у розмірі 7376,10 грн. був застосований штраф у розмірі 10% в сумі 737,61 грн.
10 серпня 2010 року головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб відповідача був складений Акт № 1014/15/15/32442295 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання граничних термінів сплати земельного податку (арк. справи 11-12). Відповідно до викладених в зазначеному Акті перевірки № 1014/15/15/32442295 від 10 серпня 2010 року висновків, позивачем були порушені граничні терміни сплати земельного податку за звітні періоди квітень, травень 2008 року, визначені розрахунком земельного податку № 464 від 22 січня 2008 року. Як зазначено в Акті № 1014/15/15/32442295 від 10 серпня 2010 року, земельний податок за квітень 2008 року був сплачений позивачем 17 липня 2008 року в сумі 3878,90 грн. із простроченням сплати 48 календарних днів, 31 липня 2008 року в сумі 388,35 грн. із простроченням сплати 62 календарних дні. Податкові зобов’язання з земельного податку за червень 2008 року в сумі 5034,98 грн. були сплачені позивачем 29 серпня 2008 року в сумі 2693,85 грн. із простроченням 59 календарних днів.
27 серпня 2010 року Шахтарською об’єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005021543/0, яким до позивача на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» за затримку на 62 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань у розмірі 6972,10 грн. був застосований штраф у розмірі 20% в сумі 1394,24 грн.
10 серпня 2010 року головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб відповідача був складений Акт № 1013/15/15/32442295 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання граничних термінів сплати земельного податку (арк. справи 13-14). Відповідно до викладених в зазначеному Акті перевірки № 1013/15/15/32442295 від 10 серпня 2010 року висновків, позивачем були порушені граничні терміни сплати земельного податку за звітні періоди серпень – грудень 2008 року, визначених розрахунком земельного податку № 464 від 22 січня 2008 року та земельного податку за звітні періоди січень – березень 2009 року, визначені розрахунком земельного податку № 96 від 16 січня 2009 року. Як зазначено в Акті № 1013/15/15/32442295 від 10 серпня 2010 року, земельний податок за серпень 2008 року був сплачений позивачем 16 лютого 2009 року в сумі 4090,64 грн. із простроченням 139 календарних днів. Земельний податок за вересень 2008 року був сплачений позивачем 16 лютого 2009 року в сумі 1909,38 грн. із простроченням 109 календарних днів, 08 травня 2009 року в сумі 1186,78 грн. із простроченням 190 календарних днів, 12 травня 2009 року в сумі 1938,84 грн. – з простроченням 194 календарних днів. Земельний податок за жовтень 2008 року був сплачений позивачем 12 травня 2009 року в сумі 2424,54 грн. із простроченням 162 календарних дні, 16 липня 2009 року в сумі 2610,46 грн. із простроченням 227 календарних днів. Земельний податок за листопада 2008 року був сплачений позивачем 16 липня 2009 року в сумі 2610,46 грн. із простроченням 198 календарних дні, 31 березня 2009 року в сумі 1796,04 грн. із простроченням 456 календарних днів. Земельний податок за грудень 2008 року був сплачений позивачем 31 березня 2010 року в сумі 2195,18 грн. із простроченням 425 календарних днів, 30 квітня 2009 року в сумі 2195,18 грн. із простроченням 455 календарних днів. Земельний податок за січень 2008 року був сплачений 30 квітня 2009 року в сумі 5800,30 грн. із простроченням сплати 424 календарних днів. Земельний податок за лютий 2008 року був сплачений 30 квітня 2009 року в сумі 5800,30 грн. із простроченням сплати 396 календарних днів. Земельний податок за березень 2008 року був сплачений позивачем 30 квітня 2009 року в сумі 4068,70 грн. із простроченням сплати 365 календарних днів та 27 травня 2010 року в сумі 1731,60 грн. із простроченням сплати 392 календарних днів.
27 серпня 2010 року Шахтарською об’єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005071543/0, яким до позивача на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» за затримку на 62 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань у розмірі 41631,54 грн. був застосований штраф у розмірі 50% в сумі 20815,77 грн.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» на платників податків покладені обов’язки щодо подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесені до загальнодержавних податків.
Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначені Законом України «Про плату за землю».
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Згідно пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.
Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 цього Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у разі затримки до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Умовою застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею є здійснення платником податку сплати самостійно визначених ним та узгоджених зобов’язань із порушенням встановлених термінів сплати.
Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 22 січня 2008 року Державним підприємством «Макіїввугілля» був наданий розрахунок земельного податку за звітний період 2008 рік (арк. справи 97-98). Зазначеним розрахунком позивач узгодив суму податкових зобов’язань з земельного податку на 2008 рік в загальній сумі 60419,80 грн., з яких за період з січня по листопад 2008 року по 5034,98 грн. на місяць, та в сумі 5035,02 грн. - у грудні 2008 року.
Платіжним дорученням № 979 від 29 серпня 2008 року (арк. справи 16) позивачем було сплачено 13919,00 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за землю за по строку до 30 серпня 2008 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені кошти за платіжним дорученням № 979 від 29 серпня 2008 року в сумі 2693,85 грн. були спрямовані в рахунок погашення суми податкових зобов’язань позивача з земельного податку за травень 2008 року в сумі 2693,85 грн. та за червень 2008 року в сумі 5035,00 грн., 5979,33 в рахунок збільшення переплати, 210,84 грн. – в рахунок погашення пені, без врахування визначеного позивачем призначення платежу. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0005021543/0 внаслідок направлення в рахунок сплати податкових зобов’язань травень 2008 року, відповідачем було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань в сумі 538,77 грн. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 00050321543/0 від 27 серпня 2010 року внаслідок направлення в рахунок сплати податкових зобов’язань червень 2008 року, відповідачем було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань в сумі 503,50 грн.
Платіжним дорученням № 701 від 17 липня 2008 року (арк. справи 16) позивачем було сплачено 3878,88 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за землю за по строку до 17 липня 2008 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені кошти за платіжним дорученням № 701 від 17 липня 2008 року в сумі 3878,88 грн. були спрямовані в рахунок погашення суми податкових зобов’язань позивача з земельного податку за квітень 2008 року. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0005032543/0 внаслідок направлення в рахунок сплати податкових зобов’язань квітень 2008 року, відповідачем було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань в сумі 775,78 грн.
Платіжним дорученням № 1720 від 08 травня 2009 року (арк. справи 19) позивачем було сплачено 1196,99 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за землю за по строку до 30 травня 2008 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені кошти за платіжним дорученням № 1720 від 08 травня 2009 року в сумі 1186,78 грн. були спрямовані в рахунок погашення суми податкових зобов’язань позивача з земельного податку за вересень 2008 року та 10,21 грн. в рахунок погашення нарахованої пені. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0005071543/0 (арк. справи 57) внаслідок направлення в рахунок сплати податкових зобов’язань квітня 2009 року, відповідачем було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань в сумі 593,39 грн.
Платіжним дорученням № 178 від 12 травня 2009 року (арк. справи 18) позивачем було сплачено 4412,15 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за землю за по строку до 31 травня 2009 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені кошти за платіжним дорученням № 178 від 12 травня 2009 року в сумі 1938,84 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань за вересень 2008 року та в сумі 2424,54 в рахунок погашення зобов’язань за жовтень 2008 року та 48,79 грн. в рахунок погашення нарахованої пені. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0005071543/0 (арк. справи 57) внаслідок направлення в рахунок сплати податкових зобов’язань вересень та жовтень 2008 року, відповідачем було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань в сумі 969,42 та 1212,27 грн.
Платіжним дорученням № 276 від 16 липня 2009 року (арк. справи 18) позивачем було сплачено 4474,12 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за землю за по строку до 31 липня 2009 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені кошти за платіжним дорученням № 276 від 16 липня 2009 року в сумі 2610,46 грн. були спрямовані в рахунок погашення податкових зобов’язань за жовтень 2008 року, в сумі 1796,04 грн. - в рахунок погашення зобов’язань за листопад 2008 року та 67,62 грн. в рахунок погашення нарахованої пені. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0005071543/0 (арк. справи 57) внаслідок направлення в рахунок сплати податкових зобов’язань жовтень та листопад 2008 року, відповідачем було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань в сумі 1305,23 та 898,02 грн.
Платіжним дорученням № 147 від 31 березня 2010 року (арк. справи 17) позивачем було сплачено 6142,50 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за землю за по строку до 30 березня 2010 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені кошти за платіжним дорученням № 147 від 31 березня 2010 року були направлені в сумі 3238,94 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань за листопад 2008 року , в сумі 2839,84 в рахунок погашення зобов’язань за грудень 2008 року та 63,72 грн. в рахунок погашення нарахованої пені. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0005071543/0 (арк. справи 57) внаслідок направлення в рахунок сплати податкових зобов’язань листопад та грудень 2008 року, відповідачем було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань в сумі 1619,47 та 1419,22 грн.
Платіжним дорученням № 350 від 30 квітня 2010 року (арк. справи 17) позивачем було сплачено 18275,90 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за землю за по строку до 30 квітня 2010 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені кошти за платіжним дорученням № 350 від 30 квітня 2010 року були направлені в сумі 2195,18 грн. за грудень 2008 року, 5800,30 грн. – за січень 2009 року, в сумі 5800,30 – за лютий 2009 року, в сумі 4068,70 грн. – за березень 2009 року та 411,45 грн. в рахунок погашення нарахованої пені. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0005071543/0 (арк. справи 57) внаслідок направлення в рахунок сплати податкових зобов’язань грудень 2008 року – березень 2009 року, відповідачем було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань в сумі 1097,59 грн., 2900,15 грн., 2900,15 грн., 2034,35 грн.
Платіжним дорученням № 47 від 26 травня 2010 року (арк. справи 17) позивачем було сплачено 5290,00 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за землю за по строку до 30 травня 2010 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені кошти за платіжним дорученням № 47 від 26 травня 2010 року в сумі 1731,60 грн. були направлені в рахунок погашення податкових зобов’язань за березень 2009 року. Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0005071543/0 (арк. справи 57) внаслідок направлення в рахунок сплати податкових зобов’язань за березень 2009 року, відповідачем було визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань в сумі 865,80 грн.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, податковою інспекцією внаслідок спрямування коштів в рахунок погашення суми податкового боргу, було здійснено нарахування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не було враховано визначене позивачем призначення платежу.
Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобов’язаний здійснювати надані цьому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України. Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.
Відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно статті 139 Господарського кодексу України, кошти віднесені до визначеного в цій статті поняття «майна».
Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, у тому числі коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.
Зокрема, розпорядженням коштами є їх переказ із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжним дорученням є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Встановлення форм та реквізитів розрахункових документів встановлюються Національним банком України.
Згідно з пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21 січня 2004 року, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Отже, перерахування суб’єктом господарювання коштів за допомогою платіжного доручення, є проявом волевиявлення власника коштів, підстави перерахування коштів визначені у реквізиті “Призначення платежу” платіжного доручення.
Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилався відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми земельного податку у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.
Проте, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов’язань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.
Згідно пункту 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.
На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що при зарахуванні здійснених позивачем платежів в період з серпня 2008 року по травень 2010 року податковим органом було змінено призначення платежів, які було зазначено платником податку у платіжних документах.
Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 979 від 29 серпня 2010 року призначення платежу «плата за землю по строку до 30 серпня 2008 року» відповідачем було направлено суму коштів у розмірі 2693,85 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за травень 2008 року та в сумі 5035,00 грн. – за червень 2008 року. Зазначені дії відповідача призвели до застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 503,50 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 00050321543/0 від 27 серпня 2010 року та в сумі 538,77 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005021543/0 від 27 серпня 2010 року.
Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 1720 від 08 травня 2009 року призначення платежу «плата за землю по строку до 30 травня 2008 року» відповідачем було направлено суму коштів у розмірі 1186,78 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за вересень 2008 року. Зазначені дії відповідача призвели до застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 593,39 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року.
Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 178 від 12 травня 2009 року призначення платежу «плата за землю по строку до 31 травня 2009 року» відповідачем було направлено суму коштів у розмірі 1938,84 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за вересень 2008 року та у розмірі 2424,54 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за жовтень 2008 року. Зазначені дії відповідача призвели до застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 2181,69 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року.
Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 276 від 16 липня 2009 року призначення платежу «плата за землю по строку до 31 липня 2009 року» відповідачем було направлено суму коштів у розмірі 2610,46 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за жовтень 2008 року та у розмірі 1796,04 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за листопад 2008 року. Зазначені дії відповідача призвели до застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 2203,25 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року.
Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 147 від 31 березня 2010 року призначення платежу «плата за землю по строку до 30 березня 2010 року» відповідачем було направлено суму коштів у розмірі 3238,94 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за листопад 2008 року та у розмірі 2839,84 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за грудень 2008 року. Зазначені дії відповідача призвели до застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 3038,69 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року.
Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 47 від 26 травня 2010 року призначення платежу «плата за землю по строку до 30 травня 2010 року» відповідачем було направлено суму коштів у розмірі 1731,60 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за березень 2009 року. Зазначені дії відповідача призвели до застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 865,80 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року.
Що стосується спрямування відповідачем коштів за платіжними дорученнями № 350 від 30 квітня 2010 року та № 701 від 17 липня 2008 року суд зазначає наступне.
В платіжному дорученні № 701 від 17 липня 2008 року, позивач визначив призначення платежу «плата за землю по строку до 17 липня 2008 року». Виходячи із встановлених строків сплати земельного податку, суд дійшов висновку, що позивачем при сплаті кошів за цим платіжним дорученням не було визначено призначення платежу.
В платіжному дорученні № 350 від 30 квітня 2010 року, позивач визначив призначення платежу «плата за землю по строку до 30 квітня 2010 року». Внаслідок спрямування сплачених за цим платіжним дорученням коштів в рахунок сплати податкових зобов’язань з земельного податку за звітні періоди грудень 2008 року – березень 2009 року відповідачем було застосовано до позивача за податковим повідомленням-рішенням 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року сума штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків своєчасно несплачених зобов’язань в сумі 17864,48 грн. розмірі 8932,24 грн. Проте, згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком земельного податку на 2010 рік, загальна сума зобов’язань з земельного податку за березень 2010 року складає 6142,50 грн. Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем було змінено призначення платежу сплачених позивачем коштів в сумі 6142,50 грн. (у межах самостійно визначеного податкового зобов’язання позивачем), яке призвело до нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату суми податкових зобов’язань в сумі 3071,25 грн.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» не відповідає вимогам чинного законодавства України.
На підставі викладеного, дії податкового органу щодо зарахування суми сплачених за платіжними дорученнями № 979 від 29 серпня 2008 року в сумі 7728,85 грн., № 1720 від 08 травня 2009 року в сумі 1186,78 грн., № 178 від 12 травня 2009 року в сумі 4363,38 грн., № 276 від 16 липня 2009 року в сумі 4406,50 грн., № 147 від 31 березня 2010 року в сумі 6078,78 грн., № 350 від 30 квітня 2010 року в сумі 6142,50 грн., № 47 від 26 травня 2010 року в сумі 1731,60 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за 2008, 2009 роки, шляхом змінення призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, є протиправними, отже, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов’язань внаслідок зміни самостійно визначеного платником податку призначення платежу не відповідає вимогам чинного законодавства.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідачем внаслідок зміни визначеного позивачем призначення платежу були застосовані штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням № 0005031543/0 від 27 серпня 2010 року в сумі 503,50 грн., з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Внаслідок зміни самостійно визначеного призначення платежу до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0005021543/0 від 27 серпня 2010 року були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 538,77 грн., через що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню. Вимоги позивача в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0005021543/0 від 27 серпня 2010 року в сумі 775,78 грн. задоволенню не підлягають з огляду на їх безпідставність.
Внаслідок зміни самостійно визначеного призначення платежу до позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 11954,77 грн., через що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню. Вимоги позивача в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року в сумі 5860,97 грн. задоволенню не підлягають з огляду на їх безпідставність.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.
З огляду вище викладене, на підставі положень Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976 та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40,69-72, 94, 122 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля»» до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005031543/0 від 27 серпня 2010 року в сумі 503,50 грн., № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року в сумі 1314,55 грн., № 0005021543/0 від 27 серпня 2010 року в сумі 17815,75 грн., - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції (адреса: 86100, Донецька обл. м. Шахтарськ, вул. Крупської, 75, код ЄДРПОУ 23030245) щодо зарахування суми сплачених Державним підприємством «Макіїввугілля» (адреса: 86157, Донецька обл., м. Макіївка, пл. Радянська, 2 код ЄДРПОУ 32442295) коштів за платіжними дорученнями № 979 від 29 серпня 2008 року в сумі 7728,85 грн., № 1720 від 08 травня 2009 року в сумі 1186,78 грн., № 178 від 12 травня 2009 року в сумі 4363,38 грн., № 276 від 16 липня 2009 року в сумі 4406,50 грн., № 147 від 31 березня 2010 року в сумі 6078,78 грн., № 350 від 30 квітня 2010 року в сумі 6142,50 грн., № 47 від 26 травня 2010 року в сумі 1731,60 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за 2008, 2009 роки, шляхом змінення призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0005031543/0 від 27 серпня 2010 року, в частині нарахування Державному підприємству «Макіїввугілля» (адреса: 86157, Донецька обл., м. Макіївка, пл. Радянська, 2 код ЄДРПОУ 32442295) штрафних санкцій в сумі 503,50 грн.,
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0005021543/0 від 27 серпня 2010 року, в частині нарахування Державному підприємству «Макіїввугілля» (адреса: 86157, Донецька обл., м. Макіївка, пл. Радянська, 2 код ЄДРПОУ 32442295) штрафних санкцій в сумі 538,77 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0005071543/0 від 27 серпня 2010 року, в частині нарахування Державному підприємству «Макіїввугілля» (адреса: 86157, Донецька обл., м. Макіївка, пл. Радянська, 2 код ЄДРПОУ 32442295) штрафних санкцій в сумі 11954,77 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Макіїввугілля» (адреса: 86157, Донецька обл., м. Макіївка, пл. Радянська, 2 код ЄДРПОУ 32442295) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп.
В судовому засіданні 23 грудня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 грудня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Михайлик А.С.