У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 січня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Головне управління юстиції м. Києва, приватний нотаріус Мельник Р.П., про встановлення факту родинних відносин, визнання особи такою, що не прийняла спадщину, стягнення грошової компенсації за частку в спадковому майні, стягнення грошової компенсації витрат по догляду за спадкодавцем, визнання заповіту недійсним, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, був її рідним братом. За свого життя ОСОБА_6 склав заповіт на ім’я відповідачки ОСОБА_3 на АДРЕСА_1, в якій проживав один. Ще за життя брата у нього з позивачкою була усна домовленість про те, що вона буде його доглядати, а він, в свою чергу, залишить їй квартиру. З наведених підстав просила визнати заповіт недійсним. Враховуючи те, що вона постійно останні 14 років доглядала за братом, просила стягнути з відповідача оплату праці по догляду за братом за останні 3 роки в сумі 31 300 грн. Крім того, просила встановити факт родинних стосунків між нею та  ОСОБА_6, як сестри й брата. Також просила стягнути з відповідача компенсацію за майно в сумі 70 тис. грн. та повернути деякі речі. На відшкодування моральної шкоди просила відшкодувати 20 тис. грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, як брата й сестри. Стягнуто з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року в частині задоволення вимог про стягнення моральної шкоди скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. В решті рішення суду залишено без змін.  

У касаційній скарзі позивачка порушує питання про скасування ухваленого рішення суду апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

    Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного рішення апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного рішення.                    

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Головне управління юстиції м. Києва, приватний нотаріус Мельник Р.П., про встановлення факту родинних відносин, визнання особи такою, що не прийняла спадщину, стягнення грошової компенсації за частку в спадковому майні, стягнення грошової компенсації витрат з догляду за спадкодавцем, визнання заповіту недійсним, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявниці.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ:                                М.П. Пшонка