Справа №  4-16/11

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 січня 2011 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий –                    суддя Отрош І.  О. ,

при секретарі –                    Шапутько С. В.,

ОСОБА_1, за участю прокурора Станкова О.П., адвоката ОСОБА_2, розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Печерського району міста Києва Харченка В.М. від 23.07.2010 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи №56-2671 відносно ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною скаргою на постанову про скасування постанови про відмову в порушення кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно нього, просить скасувати оскаржувану постанову як незаконну і необґрунтовану, постановлену без приводів і підстав, передбачених ст.94 КПК України. В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що в оскаржуваній постанові прокурором всупереч ст. 94 КПК України не зазначено приводів для її порушення.

Заперечує як підставу для порушення кримінальної справи висновки Акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації ТОВ «Електрік Енжін» з податку на додану вартість за червень 2009 року, оскільки вказана перевірка проходила без запрошення заявника, що позбавило його можливості надати пояснення чи будь-які додаткові документи, у зв’язку з чим ОСОБА_3 вважає перевірку, за наслідками якої складено Акт, суб’єктивною.

Заявник заперечує наявність об’єктивної сторони злочину, оскільки вказаний злочин є закінченим з моменту фактичного ненадходження коштів до бюджету. Разом з цим на момент порушення кримінальної справи податкове повідомлення-рішення, видане на підставі Акту перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва №0022/15-06 від 30.04.2010, не було узгодженим відповідно до чинного законодавства України, а відтак не потягло обов’язку щодо сплати коштів.

Також заявник вказує як на ще один довід незаконності оскаржуваної постанови на те, що оскаржувана постанова не була йому надана у встановлений ст. 98-2 КПК України строк, та ненадання слідчим на ознайомлення адвокату заявника матеріалів, що послугували підставами для порушення кримінальної справи відносно нього.

Вказує також на не зазначення жодним чином в оскаржуваній постанові доказів на наявність у ОСОБА_3 злочинного умислу /а.с.1-4/.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з’явився, повідомлявся про розгляд справи судом за наявною в матеріалах справи адресою. Вислухавши думку представника заявника – адвоката ОСОБА_2, який не заперечував та вважав можливим розглянути скаргу у відсутність ОСОБА_3, думку прокурора, та за наявності в матеріалах справи заяви ОСОБА_3, в якій він в повному обсязі підтримав позицію, викладену в скарзі, та просив розглядати скаргу за участю його адвоката ОСОБА_2 /а.м.6/, суддя визнав можливим розглядати скаргу у його відсутність.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_2 вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладене в ній, просив скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати. Адвокат надав суду письмові пояснення, зокрема додатково звернувши увагу на відсутність в матеріалах достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 об’єктивних та суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. В обґрунтування відсутності порушень податкового законодавства ОСОБА_3 посилався на Висновок №21 експертного економічного дослідження від 30.11.2010, проведеного ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива»  за листом ТОВ «Електрик Енжін». Відповідно до вказаного висновку заниження ТОВ «Електрик Енжін» податкового зобов’язання щодо сплати податку на додану вартість за червень 2009 року за результатами дослідження не встановлено, помилка в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Електрик Енжін» за червень 2009 року стосовно невірного зазначення індивідуального податкового номеру контрагента, не вплинула на суму податкового зобов’язання щодо сплати товариством податку на додану вартість /а.с.108 - 111, 112 - 119/.

Прокурор Станков О.П. доводи скарги не визнав. Вважає, що скарга є безпідставною, оскільки кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України, за наявності на те приводів і підстав, а тому просив залишити скарги без задоволення. При цьому прокурор зазначив, що законним приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення ознак злочину прокурором на підставі достатніх даних, наявних в матеріалах перевірки, що досліджені суддею під час розгляду скарги, зокрема акт перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва №0022/15-06 від 30.04.2010, які прокурор вважає достатніми і такими, що вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення представника заявника – адвоката ОСОБА_2, думку прокурора, надходжу до наступних висновків.

Постановою прокурора Печерського району міста Києва Харченка В.М. від 23.07.2010 скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора та головного бухгалтера ТОВ «Електрік Енжін» ОСОБА_3 за відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України /а.м.1-2/.

Постановою прокурора Печерського району міста Києва Харченка В.М. від 06.12.2010 про внесення уточнень в постанову від 23.07.2010, якою порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3, в частині зазначення   номеру та дати Акту перевірки, що послугував підставою до порушення кримінальної справи – зазначено, що підставою до порушення вказаної кримінальної справи став Акт перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва №0022/15-06 від 30.04.2010 /а.м.50/.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав  для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.

Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають в умисному ухиленні від сплати податків, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, яке призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великому розмірі.

Як вбачається з оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, приводом для порушення даної кримінальної справи було безпосереднє виявлення ознак злочину прокурором на підставі наявних даних, які містились в матеріалах дослідчої перевірки, а саме в матеріалах, за якими ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ «Електрик Енжін» ОСОБА_3, і які вказували на наявність в діях останнього ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та службова записка Управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва №9581/15-06 від 12.05.2010 про направлення  до ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва матеріалів перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Електрик Енжін» для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, яка зареєстрована у Книзі обліку інформації про злочини ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва 14.05.2010 за реєстровим  № 238  /а.м.1 – 2, 3, 4, 15/, що відповідає п.5 ч.1 ст.94, ст.98 КПК України.

Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що згідно поданої ТОВ «Електрік Енжін» до ДПІ у Печерському районі міста Києва податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року встановлено, що вказаним товариством задекларовано податковий кредит з ПДВ у розмірі 2 205 491 грн. від постачальника з індивідуальним податковим номером 356176050161, що дозволило підприємству зменшити податкові зобов’язання на вказану суму податку. Однак під час перевірки встановлено, що платника податку з таким індивідуальним податковим номером не існує, та жодний платник податку на додану вартість не відобразив податкові зобов’язання по взаємовідносинах з ТОВ «Електрик Енжін» за червень 2009 року у сумі 13 232 945 грн., в тому числі податок на додану вартість 2 205 491 грн. У перевіряємий період  відповідальним за ведення фінансово-господарської діяльності був директор та головний бухгалтер ТОВ «Електрик Енжін» ОСОБА_3 Таким чином, за перевіряємий період ОСОБА_3 не сплачено до державного бюджету податок на додану вартість в сумі 2 205 491 грн.

Прокурором в постанові про порушення кримінальної справи вказано приводи і підстави для її порушення, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Як перевірено судом, дані про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, містяться в службовій записці №9581/15-06 від 12.05.2010 заступника начальника управління оподаткування юридичних осіб Головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі міста Києва Безверхого О.І. /а.м.15/, Акті ДПІ у Печерському районі міста Києва №0022/15-06 від 30.04.2010 документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року /а.м.17-19/, копії корінця податкового повідомлення-рішення№0000221506/0 від 11.05.2010, виданого на підставі даного акта перевірки /а.м.16/, копії податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Електрік Енжін» за червень 2009 року /а.м.20-23/, копії розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту ТОВ «Електрік Енжін» в розрізі контрагентів /а.м.24-25/, схемі руху сум ПДВ за червень місяць 2009 року /а.м.26/, поясненнях ОСОБА_3, відібраних 25.06.2010 /а.м.30/, висновку спеціаліста РУ НДЕКЦ при ГУ МВС України в місті Києві №416 від 17.06.2010 /а.м.37-39/,  і відповідно до  ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки вказують на реальність конкретної події злочину та одержані в ході проведення дослідчої перевірки до порушення кримінальної справи.

Щодо викладених у скарзі та поясненнях заявника, його адвоката  в судовому засіданні доводів і заперечень щодо відсутності підстав для  порушення кримінальної справи, відсутності в матеріалах перевірки достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, не зазначенням прокурором в оскаржуваній постанові від 23.07.2010 приводу для порушення кримінальної справи, -  спростовуються наданими матеріалами перевірки та вищевикладеним.

Заперечення щодо суб’єктивності та внаслідок цього незаконності Акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації ТОВ «Електрик Енжін» з податку на додану вартість за червень 2009 року, як підстави для порушення кримінальної справи, суддею не приймаються як необґрунтовані.

Доводи щодо відсутності в діях заявника об’єктивних та суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,  відсутності у ОСОБА_3 злочинного умислу, не можуть бути розглянуті при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті, оскільки лежать в площині оцінки доказів та обставин у справі, з’ясування, встановлення, отримання та надання оцінки яких, як і надання правильної кваліфікації дій, можливе лише процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Суддя не приймає посилань представника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_2, на Висновок №21 експертного економічного дослідження ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» від 30.11.2010, оскільки вказаний висновок мав місце після винесення 23.07.2010 оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи, а тому не може свідчити про наявність чи відсутність приводів та підстав для порушення кримінальної справи на момент її порушення та згідно вимог ч.15 ст.236-8 КПК України не відносяться до предмету судового дослідження.

Як вбачається з матеріалів скарги /а.с.15-17/, податкові рішення-повідомлення були оскаржені ТОВ «Електрик Енжін» після порушення даної кримінальної справи, а тому суддя не приймає як безпідставні доводи про відсутність підстав до порушення кримінальної справи у зв’язку з неузгодженістю податкових рішень-повідомлень, оскільки вказані доводи також не відносяться до предмету судового дослідження з огляду ч.15 ст.236-8 КПК України.

При цьому сам факт оскарження податкового рішення-повідомлення та його неузгодженості не виключає провадження у кримінальній справі за наявності інших доказів, які вказують на ознаки злочину, а тим більше не виключає наявність ознак злочину та наявність підстав для порушення кримінальної справи. Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що постановою Окружного суду міста Києва від 20.01.2011 в задоволенні адміністративного позову про скасування рішення-повідомлення відмовлено. Зазначену обставину не заперечував представник ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_2, звернувши увагу суду, що постанова Окружного суду буде оскаржена в апеляційному порядку та відповідно не набрала законної сили.

Таким чином надходжу до висновку, що зазначені в оскаржуваній постанові приводи та підстави є наявними і достатніми для порушення даної кримінальної справи.

Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.94, 98  ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

П О С Т А Н О В И В:

      Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Печерського району міста Києва Харченка В.М. від 23.07.2010 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи №56-2671 відносно ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України – залишити без задоволення.

На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                                                                                              І. О. Отрош