Справа  № 2-445/11

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

19 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Литвинова І.  В. ,

при секретарі –                    Шапельська Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.12.2007р. між сторонами було укладено договір доручення, згідно якого відповідач зобов’язувався в строк до 31.12.2008р. здійснити заходи по пошуку та підготовці усіх необхідних документів для купівлі земельної ділянки на території Вишгородського району Київської області в адміністративних межах смт Демидов для ведення садівництва. При підписанні даного договору, для забезпечення його виконання, позивач надала відповідачу грошові кошти в розмірі 994 850 грн., що еквівалентно на  день підписання договору 197 000 доларів США. Відповідно до умов договору, у разі невиконання повіреним договору, він зобов’язаний повернути позивачу суму, яка еквівалентна 197 000 доларів США. В зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору та не поверненням переданих коштів, позивач просить стягнути на її користь грошові кошти в розмірі 1563923 грн. 90 коп., три проценти річних в розмірі 89 336 грн. 47 коп., суму індексу інфляції в розмірі 331 551 грн. 87 коп. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала  та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку і відповідно до ст. 74 ЦПК України вважається повідомленим належним чином.  

На підставі ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки та представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.  

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 19.12.2007р. між сторонами було укладено договір доручення, згідно умов якого відповідач зобов’язувався в строк до 31.12.2008р. здійснити заходи по пошуку та підготовці усіх необхідних документів для купівлі земельної ділянки для ведення садівництва на території Вишгородського району Київської області в адміністративних межах смт Демидов. При підписанні даного договору, для забезпечення його виконання, позивач надала відповідачу грошові кошти в розмірі 994 850 грн., що еквівалентно на  день підписання договору 197 000 доларів США. Відповідно до п. 10 договору, у разі невиконання повіреним умов даного договору, він був зобов’язаний повернути позивачу суму, яка еквівалентна 197 000 доларів США на день такого повернення (а. с. 5).

Станом на 16.11.2010року відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим, позивач просить стягнути на її користь грошові кошти в розмірі 1 563 923 грн. 90 коп., три проценти річних в розмірі 89 336 грн. 47 коп., суму індексу інфляції в розмірі 331 551 грн. 87 коп. Дані суми підтверджуються розрахунком заборгованості (а. с. 16), довідкою про курс долару США по відношенню до гривні (а. с. 40), які надані представником позивача та перевірені судом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 1 ст. 1000 ЦК України передбачено, що договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Ч. 1 ст. 1004 ЦК України передбачено, що повірений зобов’язується вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Відповідно до ст. 1001 ЦК України, договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення основного боргу та 3% річних в розмірі 89336 грн. 47 коп. Разом з тим, судом не можуть бути задоволені вимоги про стягнення суми індексу інфляції в розмірі 331 551 грн. 87 коп., оскільки нарахування індексу інфляції не може бути здійснено на іноземну валюту, яка була визначена умовами договору як його грошова одиниця.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача  необхідно стягнути судові витрати, понесені позивачем: витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  120 грн.

Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України, 10 ,11, 60, 61,  212, 213, 215, 224, 228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів -  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  суму безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 1563923 грн. 90 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 89336 грн. 47 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                          І. В. Литвинова