Справа №  1-37/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13.01.2011 рокум.  Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Дмитрук Н. Ю.

при секретарі Мельниченко Т.С.,

за участі прокурора Куца О.О.,   

 адвоката                                ОСОБА_3,

 та захисників                        ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, уродженця м. Корсунь –Шевченківська Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня –спеціальна, не працюючого, розлученого, має неповнолітню дитину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 , ст. 185 ч. 3 КК України,  

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження, уродженця м. Корсунь –Шевченківська Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, працюючого ТОВ «Фокстрот»на посаді спеціаліста, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 року, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_3,  раніше судимого, а саме:

         - 27.11.2006р. Голосіївським районним судом м. Києва, за ст. 309 ч.1 КК року                                            обмеження волі, із звільненням від покарання з іспитовим строком на   1   рік;  

-  14.05.2009 року за вироком Корсунь –Шевченківського районного суду Черкаської області за ст. 309 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі із звільненням від покарання з іспитовим  строком на 2 роки, у вчинені злочину передбаченого ст. 185 ч.2, ст. 185 ч. 3 КК України,  

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_10 03.03.2010 року приблизно о 11:00 годині  перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання, в квартирі АДРЕСА_1, вирішив таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 використовуючи кухонний ніж, за допомогою якого відчинив замок дверей кімнати в квартирі, та проник до неї. Знаходячись в кімнаті ОСОБА_6, скориставшись відсутністю власника квартири, та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_11, а саме: ікону з зображенням божої матері, під склом, вартістю 2500 гривень, ікону з зображенням Ісуса Христа, під склом, вартістю 2500 гривень, а всього на суму 5000 гривень. Таємно викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_6, з викраденим майном залишив місце злочину, завдавши потерпілому ОСОБА_11 шкоду на загальну суму 5000 гривень.

Крім того, ОСОБА_6, з метою повторного таємного викрадення чужого майна 09.03.2010 року приблизно о 11:00 годині перебуваючи за місцем тимчасового проживання, в квартирі АДРЕСА_1 вступив в злочинну змову з підсудним ОСОБА_8 Реалізуючий свій злочинний умисел ОСОБА_6 використовуючи кухонний ніж, за допомогою якого відчинив замок дверей кімнати в квартирі. Після чого ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 проникли в кімнату. Знаходячись в кімнаті ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 скориставшись відсутністю власника квартири, та тим, що за їх діями ніхто не спостерігає повторно таємно викрали чуже майно, яке належить, ОСОБА_11, а саме: книгу молитовник, вартістю 100 гривень, книгу назвою „Простая общедоступная кухня", 1891 р. в., вартістю 80 гривень, книгу „Повне зібрання Н.А.Некрасова", т.2, 1895 р. в., вартістю 100 гривень, книгу „Чорна рада" П. Куліша, вартістю 60 гривень, фарфорові статуетки, а саме в вигляді: собаки, вартістю 150 гривень, маленьких собаченят, в кількості 4 штуки, вартістю 25 гривень за штуку, на суму 100 гривень, чоловіка з зонтиком, вартістю 500 гривень, лисицю, вартістю 60 гривень, білки на підставці, вартістю 50 гривень, сніговика, вартістю 30 гривень, пуми, вартістю 100 гривень, ведмідя, вартістю 80 гривень, чайки, вартістю 80 гривень, лежачої собаки, сірого кольору, вартістю 200 гривень, дівчини з м'ячом, вартістю 100 гривень, дівчини в лижному спортивному костюмі, вартістю 200 гривень, балерини, вартістю 150 гривень, рамку для годинника на кам’яній основі, вартістю 250 гривень, фото під склом, з зображенням чоловіка, з надписом 1892 p., вартістю 30 гривень, ікону з образом божої матері, на дерев’яній основі, вартістю 1000 гривень, радіо „Балтіка", вартістю 20 гривень, металеву лампу, вартістю 1000 гривень, чайний сервіз, вартістю 2500 гривень, чайний сервіз білого кольору, з горизонтальними червоними полосками, вартістю 1000 гривень, 2 чашки з блюдцами, з саксонського фарфору, вартістю 300 гривень. Повторно таємно викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8, з викраденим майном залишили місце злочину, завдавши потерпілому ОСОБА_11 шкоду на загальну суму 8240 гривень.

Крім того, вони ж 24.03.2010 року, приблизно о 09:00 годині перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, реалізуючи свій злочинний умисел за попередньою змовою, повторно таємно викрали чуже майно, яке належить, ОСОБА_11, а саме: вінілові платівки, в кількості 50 штук, вартістю 10 гривень за штуку, на суму 500 гривень. Повторно таємно викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8, з викраденим майном залишили місце злочину, завдавши потерпілому ОСОБА_11 шкоду на загальну суму 500 гривень.

Допитані в судовому засіданні підсудні свою вину в інкримінованому їм злочину визнали, ствердивши вищезазначені обставини. Щиро розкаялись у вчиненому, просили суд не карати їх суворо.

Крім визнання своєї вини підсудними, їх вина у вчиненні інкримінованого їм злочину повністю стверджується наступними доказами,  зібраними в ході досудового слідства, та дослідженими і перевіреними в ході судового слідства по справі.

По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить потерпілому  ОСОБА_11,  що мало місце 03.03.2010 з приміщення квартири АДРЕСА_1:

Показаннями потерпілого ОСОБА_11, який в ході судового слідства пояснив, що квартира є його власністю. Одну з кімнату данної квартири він здава ОСОБА_20 та ОСОБА_6, інша кімната була зачинена на замок, там знаходились старовині речі, які перейшли йому у спадок, дозволу заходити до даної кімнати хлопцям не надавав. В дану кімнату заходив перед новим роком та з мамою в лютому місяці, всі речі були на місці. Так, зайшовши до кімнати на початку квітня виявив зникнення великої кількості цінних речей, які саме точно вже не пам’ятає. Крім того зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Оголошеними показами потерпілого ОСОБА_11 на досудовому слідстві, який в ході судового слідства повністю їх підтримав (т.1 а.с. 88-91).

Показами свідка ОСОБА_15, яка вході судового слідства показала, що вона є матір’ю потерпілого, та зазначила що весь перелік цих речей є власністю її сина, які перейшли йому у спадок та знаходились у квартирі на вул. Саксаганського у кімнаті, яка була зачинена. Крім того зазначила, що вона особисто вказувала ціни на викрадені речі, з цими речами вона народилась, виросла і жила, тому чітко впізнала їх. Також надала суду для огляду фотокартку металевої лампи, на підтвердження того,  що ця лампа була у їх власності.

Протоколом огляду місця події від 01.04.2010, під час проведення якого за тимчасовим місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6, а саме квартири АДРЕСА_1 було виявлено та вилученого, серцевину замка та два кухонних ножа, якими останній  відчинив двері до кімнати № 1 та проник до неї, звідки викрав речі, які належать потерпілому ОСОБА_11 (т.1 а.с.32-35).

Висновком трасологічної експертизи НДЕКЦ № 20/ тр від 22.04.2010, згідно якої, наданий на дослідження циліндровий механізм замка, вилучений з кімнати № 1 квартири АДРЕСА_1, під час огляду місця події, від 01.04.2010 міг бути відімкнений як наданим на дослідження вилученими ножами, з квартири АДРЕСА_1, при огляді місця події від 01.04.2010, так і будь-яким іншим предметом, який за формою та розміром відповідає отвору ключової шпарини (т.1 а.с. 45-53).

 Протоколом   огляду    предметів    від   20.05.2010,   під якого були  оглянуті два кухонні ножі, якими обвинувачений ОСОБА_6  відчинив  вхідні двері кімнати № 1 квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 56).

 Прилученням  до матеріалів    кримінальної    справи    речового доказу, а саме: двох кухонних ножів, якими обвинувачений ОСОБА_6 відчинив вхідні двері кімнати № 1 квартири АДРЕСА_1,  та які здані на зберігання до камери схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві (т.1 а.с.57-57а).

Прилученням    до    матеріалів    кримінальної    справи    речового     доказу, а саме: серцевини замка вилученої з кімнати № 1  квартири АДРЕСА_1,  та яка здана  зберігання до камери схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві(т.1 а.с.58-58а).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_6, від 13.04.2010 року, в ході якого останній підтвердив свої покази, які надавав раніше та розповів і показав про обставини вчинення ним крадіжки з кв. АДРЕСА_1, та фото таблицею до нього (т.1 а.с.220-226)

Заявою ОСОБА_11, про те що 01.04.2010 року  в приміщенні своє квартири АДРЕСА_1   виявив   відсутність   свого майна (т.1а.с.17).

Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.1а.с.14-35).

По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить потерпілому  ОСОБА_11,  що мало місце 09.03.2010 з приміщення квартири АДРЕСА_1:

 Показаннями потерпілого ОСОБА_11, який в ході судового слідства пояснив, що квартира є його власністю. Одну з кімнату данної квартири він здава ОСОБА_20 та ОСОБА_6, інша кімната була зачинена на замок, там знаходились старовині речі, які перейшли йому у спадок, дозволу заходити до даної кімнати хлопцям не надавав. В дану кімнату заходив перед новим роком та з мамою в лютому місяці, всі речі були на місці. Так, зайшовши до кімнати на початку квітня виявив зникнення великої кількості цінних речей, які саме точно вже не пам’ятає. Крім того зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Оголошеними показами потерпілого ОСОБА_11 на досудовому слідстві, який в ході судового слідства повністю їх підтримав (т.1 а.с. 88-91).

Показами свідка ОСОБА_15, яка вході судового слідства показала, що вона є матір’ю потерпілого, та зазначила що весь перелік цих речей є власністю її сина, які перейшли йому у спадок та знаходились у квартирі на вул. Саксаганського у кімнаті, яка була зачинена. Крім того зазначила, що вона особисто вказувала ціни на викрадені речі, з цими речами вона народилась, виросла і жила, тому чітко впізнала їх. Також надала суду для огляду фотокартку металевої лампи, на підтвердження того,  що ця лампа була у їх власності.

Показаннями свідка ОСОБА_16, який в ході досудового слідства пояснив, що 15.03.2010 року до нього за його місцем мешкання приїхали його знайомі, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_8 В ході  розмови з останніми  ОСОБА_6 йому розповів, що у нього є старовинні книжки, які він бажає продати та запитав у нього, чи не може він йому в цьому допомогти. У останнього він одразу запитав, звідки у нього  книжки, нащо ОСОБА_6 відповів, що дані книжки він привіз з дому і належать вони його бабусі.  ОСОБА_6 він повідомив, що він може допомогти, так як у нього є знайомі. Хлопці приїхали наступного дня та привезли з собою дві книги, а саме: одна книга була назвою „Простая   общедоступная   кухня”,   1891р.,  а інша, „Книга Молитовник”, початку ХХ ст.. Хлопці залишили дані книжки. Після чого він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_17 і розповів йому, що його знайомі бажають продати книги та описав їх. Приблизно через тиждень ОСОБА_17 йому зателефонував і повідомив, що є клієнт на придбання, з яким він зустрівся та передав вищевказані книжки на оцінку. Також  ОСОБА_6  в ході розмови, яка відбувалася 16.03.2010 року, в приміщенні його квартири, коли хлопці привозили йому книжки останній йому повідомив, що у нього є ще дві книжки, які він в подальшому разом з ОСОБА_8 привезли. Дані книжки, а саме: перша книга була - з зображенням картин назвою „Музей Миколая ІІ”, а друга рекламна книга (великих розмірів, схожа на журнал, назви не пам”ятає), 1911 року випуску, хлопці привезли йому приблизно через  тиждень (т.1 а.с. 176-179).

 Показами свідка ОСОБА_18., який в ході судового слідства показав, що дійсно купував на Андріївському узвозі у ОСОБА_6 фарфорові статуетки радянського періоду в якій кількості і ціну за яку купив вже точно не пам’ятає.

Оголошеними показами свідка ОСОБА_18 наданими на досудовому слідстві, які останній підтримав під час судового слідства, а саме перебуваючи на робочому місці,  15.03.2010 року, а саме по вул. Андріївський спуск, 4 в м. Києві, де він працює реалізатором ретро сувенірів, (займається скупкою та продажою старовинних речей) до нього підійшов, як йому стало відомо, ОСОБА_6.  Останній  запропонував йому придбати у нього фарфорові статуетки в кількості 13 штук, а саме: 4 маленькі собачки, білку на підставці, лисицю, дві собаки середнього розміру, чоловіка з зонтиком, сніговика, ведмідя, чайку, пуму та рамку для годинника на кам”яний основі. Оглянувши дані фарфорові статуетки та рамку для годинника, він передав останньому гроші в сумі 350 гривень.  В ході розмови він у ОСОБА_6 поцікавився звідки у нього дані речі, нащо останній йому відповів, що дані речі належать його бабусі (т.1 а.с. 170-172).

Показами свідка ОСОБА_19, який в ході досудового слідства пояснив, що він працює в клубі „Колекціонер”, який розміщений по вул. Андріївський узвіз, 2-Б в м. Києві. Даний клуб утримується на тому, що інколи вони купляють старовинні речі, книги та листівки. Так 15.03.2010 року, до нього підійшли, як йому стало відомо ОСОБА_6 та ОСОБА_8.  Останні  запропонували йому придбати у них речі, а саме: книгу Пантелемона Куліша „Чорна рада”, Харків, 1944 року випуску, книгу повне зібрання Н.А.Некрасова, 1895 року випуску, фотокартку під склом, з надписом 1892 р., образ божої матері на дерев’яній основі, невеликих розмірів, лампу - металеву, у вигляді античної вази. Оглянувши дані речі, він передав хлопцям гроші в сумі 120 гривень. Приблизно через тиждень, а саме 24.03.2010 року вищевказані хлопці, знову прийшли до клубу і запропонували йому купити у них музичні вінілові платівки. Оглянувши платівки він заплатив останнім 2 гривні за платівку, а саме 70 гривень, так як платівок, було в сумі 35 штук. В ході розмови він у хлопців поцікавився звідки у них дані речі, нащо ОСОБА_6 відповів, що дані речі належать його бабусі (т.1 а.с. 180-182).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 частково змінив покази, а саме зазначив, що дійсно двічі підсудні приходили до клубу, проте купив в клубі «коллікціонер»у ОСОБА_6 платівки та ікону лише один раз, також тоді був присутній з ним і ОСОБА_8, але стояв в стороні, участі у продажі не приймав. Всі інші речі він у ОСОБА_6 не купував, вони дістались йому від інших власників.

Таким чином, суд розцінює часткову зміну показів свідка ОСОБА_19 в судовому засіданні, як такі що є недостовірними з огляду на те що пройшло багато часу та свідок точно не пам’ятає, а тому не приймає їх до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи. А покази надані на досудовому слідстві,які суд бере до уваги та визнає правдивими та такими, що узгоджуються з іншими доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_20, який в ході досудового слідства пояснив, що  до 15 квітня 2010 року він мешкав на орендованій квартирі АДРЕСА_1 . На даній квартирі він мешкав разом з ОСОБА_6. З останнім він проживав близько 2 місяців. В вищевказаній двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 вони орендували лише одну кімнату, а інша була зачинена та також власник квартири їх попереджав аби до зачиненої кімнати вони не заходили, так як там знаходяться цінні речі, його прадідів які передалися йому в спадок. Але одного дня,  знаходячись в приміщенні вищевказаної квартири, а саме 09.03.2010 року він відпочивав, прокинувшись та вийшовши до коридору він побачив в коридорі ОСОБА_8  та ОСОБА_21, який знаходився в кімнаті, яка була зачинена і до якої було заборонено заходити. Останній в даній кімнаті роздивлявся книжки.  Також  він повідомив, що коли він вийшов до коридору ОСОБА_8, який знаходився в коридорі та побачивши його одразу смикнувся  та розгубився та почав нервувати, йому  здалося що останній стояв начебто на „шухері”. Також побачивши, що ОСОБА_6  роздивляється книжки він  запитав, що він там робить, нащо останній відповів, що просто роздивляється книжки. Також останньому  він сказав, аби він вийшов з кімнати і більше ніколи туди не заходив. Після чого він пішов до ванної кімнати. Там він знаходився приблизно 20 хвилин, що робили хлопці в той момент він не знає, але  коли він вийшовши з ванної  кімнати, він побачив, що двері до вищевказаної кімнати були зачинені а хлопці знаходилися на кухні, а він пішов до кімнати –далі відпочивати. Чим займалися хлопці і про що розмовляли він не знає. Коли він прокинувся, а це приблизно о 17:00 годині того ж дня, хлопців в квартирі вже не було. 28.03.2010 року він зустрівся з власником вищевказаної ОСОБА_11 нащо останній  сказав йому, що потрібно з”їзджати з вищевказаної квартири  у зв”язку з тим, що у нього з кімнати зникли цінні речі (т.1 а.с.199-202).

 Показами свідка ОСОБА_22, який в ході досудового слідства пояснив, що  він працює оперуповноваженим  в ОВС УБОЗ ГУМВС України в м. Києві. 28.03.2010  ним спільно з співробітником УБОЗ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_17 та ОСОБА_23, в ході відпрацювання оперативної інформації, а саме крадіжки з квартири АДРЕСА_1, 01.04.2010 року був затриманий ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., який пояснив, що він  проживає на орендованій двокімнатній  квартирі АДРЕСА_1 та  маючи скрутне матеріальне становище він вирішив викрасти цінні речі, а саме: 03.03.2010 року знаходячись в приміщенні вищевказаної квартири, він взявши кухонний ніж, відкрив двері до кімнати, в яку було заборонено заходити та зайшов до кімнати. Зайшовши до кімнати він виявив і викрав дві ікони. Викравши вищевказані ікони він вирішив їх продати. Також останній пояснив, що в приміщенні вищевказаної квартири в момент викрадення ним ікон, ще знаходився ОСОБА_20 та ОСОБА_8. Також ОСОБА_6  пояснив, що вищевказані ікони в той же день він поїхав і продав незнайомому йому чоловікові, за 1000 гривень, разом зі своїм другом ОСОБА_8 Після чого ОСОБА_6 09.03.2010 знову вирішив, щось викрасти з кімнати вищевказаної квартири і також взявши ніж відчинив двері кімнати і викрав звідти 4 старовинні книги та фарфорові статуетки (в якій кількості він не пам”ятав). Після чого через два дні він знову разом зі своїм другом ОСОБА_8 поїхали до Андріївського спуску в м. Києві і продали вищевказані речі незнайомому чоловікові, за що отримали гроші. І також останній пояснив, що  він  маючи скрутне матеріальне становище знову вирішив щось викрасти з приміщення вищевказаної квартири, а саме  24.03.2010 року  він виявив в тумбочці, яка знаходиться в приміщенні коридору вищевказаної квартири, вінілові платівки та вирішив та викрав їх. Після чого того ж дня він поїхав знову до Андріївського спуску в м. Києві і продав вищевказані платівки, за що отримав гроші. Опитував він ОСОБА_6 в кабінеті один , в процесі опитування ОСОБА_6 давав покази добровільно , без якого-небудь примусу з його боку , ніяких мір психічного, або фізичного тиску на ОСОБА_6 ним не застосовувалось. Давав пояснення ОСОБА_6 чітко, не зупинявся, не путався в показах. ОСОБА_6 був тверезий , почував себе добре, на стан здоров”я не скаржився. Після закінчення опитування, було роздруковане пояснення, яке він дав на ознайомлення ОСОБА_6. Останній пояснення прочитав уважно, після чого його підписав (т.1 а.с.189-191).

Показаннями свідка ОСОБА_17, який в ході судового слідства показав, що у відділі УБОЗ були матеріалт з приводу крадіжки цінних речей з кімнати квартири АДРЕСА_1. З квартири було доставлено ОСОБА_6, ОСОБА_20 та опитано його колегами, на скільки йому відомо ОСОБА_6 давав визнавальні покази, а ОСОБА_20 як йому відому був обурений тим що сталося та казав, що він бачив двох людей що були в кімнаті, чи виходили з ней, він зробив їм зауваження. Після чого було затримано ОСОБА_8 його було доставлено до службового кабінету та мною опитано, скарг від нього не надходило, фізичного чи психологічного тиску не чинилось, пояснення були послідовні та чіткі. Крім того, сам ОСОБА_8 вказував місця на Андрійвському узвозі де вподальшому проводились вилучення предметів, що мають доказове значення, тобто він знав де збувалися речі. ОСОБА_8 від поїздки не ухилявся, був спокійним.

 Показаннями свідка ОСОБА_23, який в ході досудового слідства пояснив, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого   ОВС УБОЗ ГУМВС України в м. Києві. 24.03.2010 року він близько 11:00 год. знаходився на Андріївському узвозі м. Києва, де роздивлявся з метою придбання  старовинні речі ( це його хобі). Перебуваючи на Андріївському узвозі до нього підійшов раніше невідомий йому чоловік,  який побачив, що він роздивляється старовинні книжки і він вирішив, що це його зацікавить та повідомив йому що у нього є знайомий на ім”я ОСОБА_16, який має дві старовинні книги і бажає їх продати. Він погодився,  з останнім вони домовилися зустрітися  близько 14:00 годині того ж дня, на Ленінградській площі м. Києва. Приїхавши на Ленінградську площу, а саме по проспекту Мира, він зустрів ОСОБА_17, який його познайомив з чоловіком на ім”я ОСОБА_16, як пізніше мені стало відомо прізвище останнього ОСОБА_16. Останній йому запропонував у нього придбати дві старовинні книги, а саме: перша книга –„Молитовник” ХХ ст., видавництво Києво –Печерської лаври та друга книга –„Простая общедоступная кухня”, 1891 року випуску, видавництво м. С.Петербург. На його запитання скільки останній хоче отримати грошей за дані книжки, він відповів, що вартості книжок він не знає і він дозволяє йому взяти книжки, оцінити їх і у разі бажання їх придбати, передати йому гроші. Нащо він погодився і забрав книжки. Також на його запитання звідки у нього дані книжки ОСОБА_16 відповів, що дані книжки йому дав на реалізацію його знайомий, у якого ще є антикварні речі в офісі по вул. Саксаганського в м. Києві, а саме книжки, ікони, платівки. Також приблизно через тиждень на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_17 і повідомив, що  ОСОБА_16 продає, ще одну книгу. Переглядаючи книжки, які він взяв у останнього, він виявив вирізку з газети, в який йдеться, що ректорат університету ім.Т.Г.Шевченка сповіщає про смерть професора ОСОБА_25. Ним було  встановлено, що ОСОБА_25 проживав в кв. АДРЕСА_1. Після чого він зв”язався з онучкою померлого ОСОБА_15, яка йому повідомила, що дана квартира АДРЕСА_1 належить її сину ОСОБА_11. Зв’язавшись з останнім він  йому повідомив, що на даній квартирі тимчасово проживають його знайомі. І також останній повідомив, що так вищевказані ним книжки, які йому пропонували придбати належали його дідусеві та перейшли в йому спадок.  Також дані книжки знаходилися в зачиненій кімнаті квартири АДРЕСА_1, разом з іншими цінними речами. Пізніше ОСОБА_11 після огляду вищевказаної квартири виявив відсутність вищевказаних книжок, та ще багато цінного, що саме він йому вже не повідомляв. Після чого він разом з співробітниками  УБОЗ ГУМВС України в м. Києві провели ряд пошукових заходів, в ході яких встановили, що   крадіжку    вищевказаних   книжок   та    інших  антикварних речей з квартири АДРЕСА_1 здійснили ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.. та ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. (т.1а.с. 196-198).

Протоколом огляду місця події від 01.04.2010 року, під час проведення якого за тимчасовим місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6, а саме квартири АДРЕСА_1 було виявлено та вилученого,  серцевину замка та два кухонних ножа якими останній  відчинив вхідні двері до кімнати № 1, звідки таємно  викрав чуже майно, яке належить  потерпілому ОСОБА_11 (т.1 а.с.32-35).

 Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 09.04.2010, під час якого свідок ОСОБА_18 впізнав серед пред'явлених йому для впізнання осіб на фотознімках ОСОБА_6, який 15.03.2010 перебуваючи по вул.  Андріївський спуск, 4 в м. Києві  запропонував йому придбати у нього фарфорові статуетки в кількості 13 штук, а саме: 4 маленькі собачки, білку на підставці, лисицю, дві собаки середнього розміру, чоловіка з зонтиком, сніговика, ведмедя, чайку, пуму та рамку для годинника на кам’яний основі (т.1 а.с.173-174).

  Протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання від 12.04.2010, під час якого свідок ОСОБА_19 впізнав серед пред’явлених йому для впізнання осіб на фотознімках ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які 15.03.2010 року перебуваючи по вул.  Андріївський узвіз, 2-Б в м. Києві  запропонували йому придбати у них наступні речі: книгу П.Куліша „Чорна рада”, Харків , 1944 р.в., книгу повне зібрання Н.А.Некрасова, 1895 р.в., фотокартку під склом, з надписом 1892 р., образ божої матері на дерев”яній основі, лампу - металеву, у вигляді античної вази (т.1 а.с.183-184).

 Протоколом очної ставки від 18.05.2010 року  проведеної між свідком ОСОБА_19 та обвинуваченим  ОСОБА_8, під час проведення якої свідок ОСОБА_19 підтвердив раніше надані ним покази (т.1 а.с. 212-218).

 Протоколом очної ставки від 18.05.2010 року  проведеної між свідком ОСОБА_17 та обвинуваченим  ОСОБА_8, під час проведення якої свідок ОСОБА_17 підтвердив раніше надані ним покази (т.1 а.с. 227-231).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_6, від 13.04.2010 , в ході якого останній підтвердив свої покази, які надавав раніше та розповів і показав про обставини вчинення ним крадіжки з кв. АДРЕСА_1, та фото таблицею до нього (т.1 а.с.220-222).

 Протоколом   огляду    предметів   від    06.04.2010  року,  вході якого були оглянуті наступні речі: книга „Простая общедоступная кухня”, 1891 р.в., книга „Молитовник початок ХХ ст.”,  книга   П.Куліша  „Чорна рада”, книга Н.А.Некрасова, фото під склом, на металевій підніжкі, ікона на дерев”яні основі, з зображенням божої матері, металева лампа у вигляді античної вази, фарфорові статуетки, а саме: „чоловік з зонтиком на п”єдисталі”, „пума” „велика собака”, сірого кольору, в лежачому положенні, „ведмідь”, сірого кольору, в сидячому положенні, „сніговик”, зі шляпкою, білого кольору, „лисиці”, рудого кольору,  „білка”, яка знаходиться на підставці, рудого кольору, „собаченя”, сірого кольору,  „чайка” –біло-синього кольору,  „собаченя”, сірого кольору, „собаченя”, сірого кольору, металеву рамку для годинника, на кам”яній основі, бронзового кольору, радіо „Балтика”, коричневого кольору, які таємно викрали з кімнати № 1 квартири  АДРЕСА_1  ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т.1а.с. 69-76).

Прилученням    до    матеріалів    кримінальної    справи    речових     доказів, а саме: книги „Простая общедоступная кухня”, 1891 р.в., книги „Молитовник початок ХХ ст.”,  книги   П.Куліша  „Чорна рада”, книги Н.А.Некрасова, фота під склом, на металевій підніжкі, ікони на дерев”яні основі, з зображенням божої матері, металевої лампа у вигляді античної вази, фарфорові статуетки, а саме: „чоловіка з зонтиком на п”єдисталі”, „пуми” „великої собака”, сірого кольору, в лежачому положенні, „ведмідя”, сірого кольору, в сидячому положенні, „сніговика”, зі шляпкою, білого кольору, „лисиці”, рудого кольору,  „білки”, яка знаходиться на підставці, рудого кольору, „собаченя”, сірого кольору,  „чайки” –біло-синього кольору,  „собаченя”, сірого кольору, „собаченя”, сірого кольору, металевої рамки для годинника, на кам”яній основі, бронзового кольору, радіо „Балтики”, коричневого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_11 та які передані під зберігальну розписку останньому (т.1 а.с.63-68).

Висновком трасологічної експертизи НДЕКЦ № 20/ тр від 22.04.2010, згідно якої, наданий на дослідження циліндровий механізм замка, вилучений з кімнати № 1 квартири АДРЕСА_1, під час огляду місця події, від 01.04.2010 міг бути відімкнений як наданим на дослідження вилученими ножами, з квартири АДРЕСА_1, при огляді місця події від 01.04.2010, так і будь-яким іншим предметом, який за формою та розміром відповідає отвору ключової шпарини (т.1 а.с. 45-53).

Протоколом   огляду    предметів від   20.05.2010, під якого були  оглянуті два кухонні ножі, якими обвинувачений ОСОБА_6 відчинив вхідні двері кімнати № 1 квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.56).

Прилученням    до    матеріалів    кримінальної    справи    речового     доказу, а саме: двох кухонних ножа, які здані на зберігання до камери схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві (т.1 а.с.57-57а).

 Прилученням    до    матеріалів    кримінальної    справи    речового     доказу, а саме: серцевини замка вилучена з кімнати № 1, та яка здана на зберігання до камери схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві (т.1 а.с.58-58а).

 Заявою ОСОБА_11, про те що 01.04.2010 року  в приміщенні своє квартири АДРЕСА_1 виявив відсутність свого майна (т.1 а.с.17)

 Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.1 а.с. 14-35).

По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить потерпілому  ОСОБА_11,  що мало місце 24.03.2010 з приміщення квартири АДРЕСА_1:

 Показаннями потерпілого ОСОБА_11, який в ході судового слідства пояснив, що квартира є його власністю. Одну з кімнату данної квартири він здава ОСОБА_20 та ОСОБА_6, інша кімната була зачинена на замок, там знаходились старовині речі, які перейшли йому у спадок, дозволу заходити до даної кімнати хлопцям не надавав. В дану кімнату заходив перед новим роком та з мамою в лютому місяці, всі речі були на місці. Так, зайшовши до кімнати на початку квітня виявив зникнення великої кількості цінних речей, які саме точно вже не пам’ятає. Крім того зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Оголошеними показами потерпілого ОСОБА_11 на досудовому слідстві, який в ході судового слідства повністю їх підтримав (т.1 а.с. 88-91).

Показами свідка ОСОБА_15, яка вході судового слідства показала, що вона є матір’ю потерпілого, та зазначила що весь перелік цих речей є власністю її сина, які перейшли йому у спадок та знаходились у квартирі на вул. Саксаганського у кімнаті, яка була зачинена. Крім того зазначила, що вона особисто вказувала ціни на викрадені речі, з цими речами вона народилась, виросла і жила, тому чітко впізнала їх. Також надала суду для огляду фотокартку металевої лампи, на підтвердження того,  що ця лампа була у їх власності.

Показами свідка ОСОБА_19, який в ході досудового слідства пояснив, що він працює в клубі „Колекціонер”, який розміщений по вул. Андріївський узвіз, 2-Б в м. Києві. Даний клуб утримується на тому, що інколи вони купляють старовинні речі, книги та листівки. Так 15.03.2010 року, до нього підійшли, як йому стало відомо ОСОБА_6 та ОСОБА_8.  Останні  запропонували йому придбати у них речі, а саме: книгу Пантелемона Куліша „Чорна рада”, Харків, 1944 року випуску, книгу повне зібрання Н.А.Некрасова, 1895 року випуску, фотокартку під склом, з надписом 1892 р., образ божої матері на дерев’яній основі, невеликих розмірів, лампу - металеву, у вигляді античної вази. Оглянувши дані речі, він передав хлопцям гроші в сумі 120 гривень. Приблизно через тиждень, а саме 24.03.2010 року вищевказані хлопці, знову прийшли до клубу і запропонували йому купити у них музичні вінілові платівки. Оглянувши платівки він заплатив останнім 2 гривні за платівку, а саме 70 гривень, так як платівок, було в сумі 35 штук. В ході розмови він у хлопців поцікавився звідки у них дані речі, нащо ОСОБА_6 відповів, що дані речі належать його бабусі (т.1 а.с. 180-182).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 частково змінював покази, а саме зазначив, що дійсно двічі підсудні приходили до клубу, проте купив в клубі «коллікціонер»у ОСОБА_6 платівки та ікону лише один раз, також тоді був присутній з ним і ОСОБА_8, але стояв в стороні, участі у продажі не приймав. Всі інші речі він у ОСОБА_6 не купував, вони дістались йому від інших власників.

Таким чином, суд розцінює часткову зміну показів свідка ОСОБА_19 в судовому засіданні, як такі що є недостовірними з огляду на те що пройшло багато часу та свідок точно не пам’ятає, а тому не приймає їх до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи. А покази надані на досудовому слідстві,які суд бере до уваги та визнає правдивими та такими, що узгоджуються з іншими доказами.

 Показами свідка ОСОБА_22, який в ході досудового слідства пояснив, що  він працює оперуповноваженим  в ОВС УБОЗ ГУМВС України в м. Києві. 28.03.2010  ним спільно з співробітником УБОЗ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_17 та ОСОБА_23, в ході відпрацювання оперативної інформації, а саме крадіжки з квартири АДРЕСА_1, 01.04.2010 року був затриманий ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., який пояснив, що він  проживає на орендованій двокімнатній  квартирі АДРЕСА_1 та  маючи скрутне матеріальне становище він вирішив викрасти цінні речі, а саме: 03.03.2010 року знаходячись в приміщенні вищевказаної квартири, він взявши кухонний ніж, відкрив двері до кімнати, в яку було заборонено заходити та зайшов до кімнати. Зайшовши до кімнати він виявив і викрав дві ікони. Викравши вищевказані ікони він вирішив їх продати. Також останній пояснив, що в приміщенні вищевказаної квартири в момент викрадення ним ікон, ще знаходився ОСОБА_20 та ОСОБА_8. Також ОСОБА_6  пояснив, що вищевказані ікони в той же день він поїхав і продав незнайомому йому чоловікові, за 1000 гривень, разом зі своїм другом ОСОБА_8 Після чого ОСОБА_6 09.03.2010 знову вирішив, щось викрасти з кімнати вищевказаної квартири і також взявши ніж відчинив двері кімнати і викрав звідти 4 старовинні книги та фарфорові статуетки (в якій кількості він не пам”ятав). Після чого через два дні він знову разом зі своїм другом ОСОБА_8 поїхали до Андріївського спуску в м. Києві і продали вищевказані речі незнайомому чоловікові, за що отримали гроші. І також останній пояснив, що  він  маючи скрутне матеріальне становище знову вирішив щось викрасти з приміщення вищевказаної квартири, а саме  24.03.2010 року  він виявив в тумбочці, яка знаходиться в приміщенні коридору вищевказаної квартири, вінілові платівки та вирішив та викрав їх. Після чого того ж дня він поїхав знову до Андріївського спуску в м. Києві і продав вищевказані платівки, за що отримав гроші. Опитував він ОСОБА_6 в кабінеті один , в процесі опитування ОСОБА_6 давав покази добровільно , без якого-небудь примусу з його боку , ніяких мір психічного, або фізичного тиску на ОСОБА_6 ним не застосовувалось. Давав пояснення ОСОБА_6 чітко, не зупинявся, не путався в показах. ОСОБА_6 був тверезий , почував себе добре, на стан здоров”я не скаржився. Після закінчення опитування, було роздруковане пояснення, яке він дав на ознайомлення ОСОБА_6. Останній пояснення прочитав уважно, після чого його підписав (т.1 а.с.189-191).

Показаннями свідка ОСОБА_17, який в ході судового слідства показав, що у відділі УБОЗ були матеріалт з приводу крадіжки цінних речей з кімнати квартири АДРЕСА_1. З квартири було доставлено ОСОБА_6, ОСОБА_20 та опитано його колегами, на скільки йому відомо ОСОБА_6 давав визнавальні покази, а ОСОБА_20 як йому відому був обурений тим що сталося та казав, що він бачив двох людей що були в кімнаті, чи виходили з ней, він зробив їм зауваження. Після чого було затримано ОСОБА_8 його було доставлено до службового кабінету та мною опитано, скарг від нього не надходило, фізичного чи психологічного тиску не чинилось, пояснення були визнавалі послідовні та чіткі. Крім того, сам ОСОБА_8 вказував місця на Андрійвському узвозі де вподальшому проводились вилучення предметів, що мають доказове значення, тобто він знав де збувалися речі. ОСОБА_8 від поїздки не ухилявся, був спокійним.

  Показаннями свідка ОСОБА_17, який в ході досудового слідства пояснив,  що на теперішній час він працює на посаді оперуповноваженого   ОВС УБОЗ ГУМВС України в м. Києві. Його колезі 01.04.2010 року ОСОБА_22 надійшов матеріал з приводу крадіжки цінних речей з кімнати квартири АДРЕСА_1. Опитуючи  ОСОБА_8,  останній йому пояснив , що 24.03.2010 року перебуваючи в гостях у ОСОБА_6, а саме в квартирі АДРЕСА_1 останній з приміщення вищевказаної квартири в його присутності викрав вінілові платівки, в кількості приблизно 20-30 штук. Після чого в той же день вони разом поїхали до Андріївського узвозу і продали вищевказані платівки в магазин антикваріату. Опитував він ОСОБА_8 в кабінеті один , в процесі опитування ОСОБА_8 давав покази добровільно , без якого-небудь примусу з його боку , ніяких мір психічного, або фізичного тиску на ОСОБА_8  ним не застосовувалось. Давав пояснення ОСОБА_8 чітко, не зупинявся , не путався в показах. ОСОБА_8 був тверезий, почував себе добре , на стан здоров”я не скаржився. Після закінчення опитування,   він пояснення дав на ознайомлення ОСОБА_8. Останній пояснення прочитав уважно, після чого його підписав , написавши , що він прочитав пояснення і його покази записані вірно, заяв та клопотань не мав (т.1 а.с.192-195).

  Протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання від 12.04.2010, під час якого свідок ОСОБА_19 впізнав серед пред”явлених йому для впізнання осіб на фотознімках ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які 24.03.2010 року перебуваючи по вул.  Андріївський узвіз, 2-Б в м. Києві  запропонували йому придбати у них вінілові платівки в кількості 35 штук (т.1 а.с.183-184).

  Протоколом очної ставки від 18.05.2010 року  проведеної між свідком ОСОБА_19 та обвинуваченим  ОСОБА_8, під час проведення якої свідок ОСОБА_19 підтвердив раніше надані ним покази (т.1 а.с. 212-218).

  Протоколом очної ставки від 18.05.2010 року проведеної між свідком ОСОБА_17 та обвинуваченим  ОСОБА_8, під час проведення якої свідок ОСОБА_17 підтвердив раніше надані ним покази (т.1 а.с. 227-231).

Протоколом   огляду    предметів   від    06.04.2010,  вході якого були оглянуті 35 вінілових   платівок, чорного кольору, діаметром 30 см., які 24.03.2010  таємно викрали з  квартири  АДРЕСА_1 ОСОБА_6 спільно з  ОСОБА_8 (т.1 а.с. 63-68).

 Прилученням    до    матеріалів    кримінальної    справи    речових     доказів, а саме: 35 вінілових платівок, які належать потерпілому ОСОБА_11 які передані під зберігальну розписку останньому (т.1 а.с. 81).

 Відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_6, від 13.04.2010, в ході якого останній підтвердив свої покази, які надавав раніше та розповів і показав про обставини вчинення ним крадіжки з кв. АДРЕСА_1, та фото таблицею до нього (т.1 а.с.220-222).

  Заявою ОСОБА_11, про те що 01.04.2010  в приміщенні своє квартири АДРЕСА_1 виявив відсутність свого майна (т.1 а.с. 17).

  Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.1 а.с. 14-35).

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що дії підсудного ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 3 ст. 185 ч.2 КК України кваліфіковано правильно  -  як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло та таємне викрадення чужого майна –крадіжка, вчинена повторно за попередньою змовою групи осіб.

Дії підсудного ОСОБА_8 за ст. 185 ч. 3 ст. 185 ч.2 КК України кваліфіковано правильно  -  як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло та таємне викрадення чужого майна –крадіжка, вчинена повторно за попередньою змовою групи осіб.

При призначенні підсудним міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, їх особу – позитивну характеристику з місця проживання (т.2 а.с. 17, а.с. 46), те, що підсудний ОСОБА_8, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше судимий, вчинив злочин на іспитовому строці; підсудний ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на утриманні має неповнолітню дитину; підсудні на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебувають.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують їх покарання, визнається судом щире каяття у вчиненому, згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує їх покарання, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_6 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції даних статтей, остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів згідно правил ст. 70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим із застосуванням ст. 75 КК України та зобов’язати виконувати останнього, обов’язки, викладені в ст. 76 КК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_8 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції даних статтей, призначивши покарання за сукупністю злочинів згідно правил ст. 70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим та згідно вимог ст. 71 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши не відбуту частину покарання за вироком Корсунь –Шевченківського районного суду Черкаської області від 14.05.2009 р

В строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_8 відповідно до вимог ст. 72 КК України слід зарахувати термін його попереднього ув’язнення, починаючи з 02 квітня 2010 року.

          Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 судові витрати по справі –вартість проведеної трасо логічної експертизи  в сумі 1 520 гривень 21 копійка в рівних долях з кожного ( отримувач платежу –НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві в УДК у Київській області р/р № 31253272210699 код 25575285 МФО 821018).

Потерпілим по справі було заявлено цивільний позов  на суму 9 450 гривень (т.1 а.с.92), який підлягає залишенню без розгляду, у зв’язку з тим, що в позові не конкретизовано вимоги хто з підсудних в якій частині буде нести відповідальність, обґрунтування на заявлені вимог не надано. Одночасно суд роз’яснює потерпілому про право пред’явити позов в порядку цивільного судочинства.  

          Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 ч. 1  КПК України.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.. 185 ч.2, ст. 185 ч. 3 КК України, та призначити їм покарання:

      ОСОБА_6:

       - за ст. 185 ч.2 КК України 2 (два) роки позбавлення волі;

       - за ст. 185 ч.3 КК України –4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 – 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він, протягом двох років іспитового строку, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

      ОСОБА_8:

       - за ст. 185 ч.2 КК України 2 (два) роки позбавлення волі;

       - за ст. 185 ч.3 КК України –3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Корсунь –Шевченківського районного суду Черкаської області від 14.05.2009 р. і призначити ОСОБА_8 остаточну міру покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 строк його попереднього ув’язнення, починаючи з 02 квітня 2010 року.

Стягнути з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 судові витрати по справі –вартість проведеної трасо логічної експертизи - в сумі 1 520 гривень 21 копійка в рівних долях з кожного ( отримувач платежу –НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві в УДК у Київській області р/р № 31253272210699 код 25575285 МФО 821018).

          Цивільний позов ОСОБА_11 залишити без розгляду.

          Речові докази по справі:

  1. Радіо „Балтика”, книга  П. Куліша  „Чорна рада”, книга Н.А.Некрасова. фото під склом, на металевій підніжкі, ікона на дерев”яні основі, з зображенням божої матері, фарфорові статуетки: „чоловік з зонтиком на п”єдисталі, „пума”, „велика собака”, „ведмідь”, „сніговик”, „лисиця”, „білка”, „собаченя”, „чайка”, „собаченя”, металева рамка для годинника, книга „Простая общедоступная кухня”, металева лампа у вигляді античної вази, книги „Молитовник початок ХХ ст.”, 35 вінілові платівки –  передані   на  зберігання під   розписку   потерпілому ОСОБА_11, - залишити йому ж, за належністю.

  2. два кухонні ножі, які упаковані  в прозорий поліетиленовий пакет та опечатано печаткою «для пакетів Голосіївського РУ», передані на зберігання до камери схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

  3. серцевина замка, яка знаходяться в прозорому поліетиленовому пакеті, та опечатано печаткою «для пакетів Голосіївського РУ»передана на зберігання до камери схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві – знищити.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити без змін –тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, негайно звільнивши засудженого ОСОБА_6 з під варти у залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими –в той же строк з моменту отримання ними копії вироку.

Суддя   Н. Ю. Дмитрук