Справа №  1-156/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11.01.2011 рокум.  Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Дмитрук Н. Ю.

при секретаріМельниченко Т.С..

за участі прокурора Куца О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Тетіїв, Київської області, одруженого, має неповнолітню дитину –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з незакінченою вищою освітою, який працює сторожем комбікормового заводу, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 13.02.2006 Тетіївським районним судом Київської області за ст. 309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком на 1 рік; 17.01.2007 Тетіївським районним судом Київської області за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, за постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 04.03.2008 року умовно –достроково звільнений на 11 місяців 26 днів, у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 маючи не погашену та не зняту в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин.

Так він, 07.04.2010, приблизно о 17:00 годині, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, де він тимчасово мешкав, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, із куртки, що знаходилась в коридорі, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5, а саме гроші в сумі 1500 гривень, та в приміщенні кухні будинку, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6, а саме мобільний телефон «Нокіа-5530»ІМЕІ НОМЕР_3, вартістю 2848 грн., в якому знаходилась сім картка оператора «МТС»абонентський номер НОМЕР_1, вартістю 25 гривень, на рахунку знаходилось 5 гривень та мобільний телефон «Нокіа-1202»ІМЕІ НОМЕР_4, вартістю 289 гривень, в якому знаходилась сім картка оператора «Лайф», абонентський номер НОМЕР_2, вартістю 25 гривень, на рахунку знаходилось 15 гривень, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, чим заподіяв ОСОБА_6 шкоди на загальну суму 3207 грн., а ОСОБА_5 шкоди на суму 1500 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини. Пред’явлені позови визнав в повному обсязі. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.

За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались.

Тому суд, обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і надійшов до висновку, що його дії  за ст. 185 ч. 1 КК України кваліфіковано правильно як крадіжка  чужого майна.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

-          ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

-          особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно,  на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, на утриманні має малолітню дитину.

         Обставин, що пом’якшує  покарання винного, згідно ст. 66 КК України,  суд визнає його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.  

Беручи до уваги тяжкість злочину, особу підсудного, його відношення до скоєного, в їх сукупності, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, а тому, йому можливо призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та зобов’язати виконувати, останнього, обов’язки, викладені в ст. 76 КК України.

Цивільні позови по справі заявлені ОСОБА_6, на суму 3207 гривень (а.с.29) та ОСОБА_5 на суму 1500 гривень (а.с.37) підлягають задоволенню у  зв’язку з визнанням підсудним заявлених вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

             ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання  у виді двох років позбавлення волі.

            В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він, протягом двох років іспитового строку, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          В силу ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільні  позови ОСОБА_6 та ОСОБА_5  задовольнити в повному обсязі.  Стягнути з ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_6 3207 (три тисячі двісті сім) гривень та на користь ОСОБА_5 1500 (тисячу п’ятсот)  гривень.

           Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя   Н. Ю. Дмитрук