Цивільна справа № 2-5217/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарях: Даниленко Н.А., Мишко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: КП «ЖЕК «Центральна», Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

встановив:

В січні 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа: КП «ЖЕК «Центральна», Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Свої вимоги позивач обгрунтовували тим, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 жилою площею 60, 60 м позивачка ОСОБА_1 з своєю мамою ОСОБА_3 купила на Десятинній біржі згідно договору купівлі-продажу від 02.03.1995 року.

Коли після смерті ОСОБА_3 позивачка звернулася до нотаріальної контори оформляти спадщину їй видали довідку, згідно якої до складу її сім’ї включено невідому їй особу ОСОБА_2, зазначеного як колишнього мешканця даної квартири, але в квартирі АДРЕСА_1 позивачка зі своєю матір’ю проживає вже понад тринадцять років і дану особу ніколи не бачили, навіть квартиру купували у іншої особи ОСОБА_4, як зазначено в договорі купівлі-продажу. Комунальні послуги завжди нараховувалися лише на двох осіб. Оскільки факт прописки ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 перешкоджає позивачці здійснювати свої права щодо користування даною квартирою.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не проживав у квартирі позивачки, він втратив право користування жилим приміщенням.

Позивачка просять суд визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримала, просила суд його задовольнити.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що він є сусідом позивачки її знає з дня її народження. Позивачка в даній квартирі проживала з чоловіком та дитиною. Відповідача ОСОБА_2 знав, як сусіда, але 15 років назад він з сім’єю поїхав з того часу свідок його не бачив.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є сусідкою позивачки. В будинку проживає з моменту заселення. Відповідач ОСОБА_2 мешкав в даній квартирі, а з 1993-1994 р. виїхав з квартири і більше не повертався.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Третя особа КП «ЖЕК «Центральна» в судове засідання не з’явилася, про час і місце судового розгляду оповіщена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи ВГІРФО Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з’явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі - продажу від 02.03.1995 року є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Із довідки Форма № 3 від 14.01.2009 року вбачається, що у квартирі зареєстровано три особи: ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 реєстрацію останнього було проведено (а.с. 9).

Згідно із актами КП «ЖЕК «Центральна» Шевченківської районної у м. Києві ради від 02.10.2008 року, 13.11.2008 року, 05.12.2008 року, 04.06.2009 року у квартирі АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_2 на момент перевірки в квартирі відсутній (а.с. 6-8, 41).

Згідно із ч. 1 ст. 163 ЖК Української РСР у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно із ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Судом встановлено, що відповідач з 1994 року не проживає в квартирі та нею не користується, тому він втратив право користування нею.

З огляду на викладене, на підставі ст. 48 Закону України «Про власність», ст. 321 Цивільного кодексу України, ст. ст. 71, 72, 163 ЖК Української РСР, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст. 60, 179, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: КП «ЖЕК «Центральна», Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.