Цивільна справа № 2- 624/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Даниленко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за кордон малолітнього без згоди одного з батьків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що мати дитини відмовляється надавати дозвіл.

Відповідачка та третя особа будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідачка надала до суду клопотання, що проти позову не заперечує, просила долучити до матеріалів справи заяву у відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб України про видачу проїзного документу її сину - ОСОБА_3. Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала, в подальшому просила розглядати справу у її відсутність.

Як зазначив позивач в судовому засіданні, відповідачка в добровільному порядку згоди на виїзд сина не надавала. Той дозвіл, який відповідачка надала до суду може бути нею в будь-який час скасований, а тому просив розглянути справу по суті та винести рішення про задоволення позовних вимог.

Суд вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходились в зареєстрованому шлюбі з 21.12.1996 року по 12.01.2006 року, мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2007р. місце проживання малолітнього ОСОБА_1 було визначено з матір’ю ОСОБА_2, проте він продовжує проживати спільно зі своїм батьком ОСОБА_1, який займається його вихованням.

З 2003 року ОСОБА_3 професійно займається хокеєм у Спеціалізованій дитячо-юнацькій школі Олімпійського резерву з хокею «Сокіл». За цей період він досяг значних успіхів. У зв’язку з необхідністю ігрової практики команда «Сокіл 97», гравцем якої є ОСОБА_3 активно бере участь не тільки в національних, а й у міжнародних турнірах.

Виїзд неповнолітнього у складі організованої групи здійснюється тільки за наявності нотаріально завіреної заяви обох батьків про дозвіл з дорученням на вивезення дитини за кордон.

Проте, відповідачка ОСОБА_2 необгрунтовано відмовляє надавати такий дозвіл, що є перешкодою для задоволення малолітнім своїх інтересів.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв’язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ.

Згідно ст. 3 зазначеного Закону перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється при пред’явленні одного з документів, вказаних в ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відповідно до п.2-1 "Правил перетинання державного кордону громадянами України", затверджених постановою KM України від 27.01.1995 року № 57 - Перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків та в їх супроводі.

Згідно з п. 2-2 даних правил - Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків, здійснюється у разі пред’явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Згідно п. 18 Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, в редакції затвердженої Постановою КМУ від 24.03.2004р. № 380, оформлення проїзного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а у разі, коли вони не перебувають в шлюбі між собою за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані піклуватись про здоров’я дитини, ї фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані поважати дитину.

У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки виїзд дитини за кордон відповідає інтересам та бажанням дитини, за своєю метою має сприяти загальному розвитку дитини, в той же час відповідачка безпідставно відмовляється від нотаріального посвідчення оформлення проїзних документів та не бажає надати згоду на виїзд дитини за кордон, що в розрізі даних правовідносин порушує права та інтереси неповнолітньої дитини.

Суд приймає до уваги пояснення позивача щодо необхідності виїзду за межі України дитини, визнання позову відповідачем, надані докази, і вважає за необхідне позов задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», п. 2-1, 2-2, "Правил перетинання державного кордону громадянами України", затверджених постановою KM України від 27.01.1995 року № 57, п. 18 Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, в редакції затвердженої Постановою КМУ від 24.03.2004р. № 380, ст. ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, ст. 313 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за кордон малолітнього без згоди одного з батьків - задовольнити.

Надати дозвіл на виїзд за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди та супроводу матері дитини ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.