Справа № 2-7158/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2010 року Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Шликова С.П.,
при секретарі – Кузьміній В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги наступним.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1.
За вказаною адресою крім позивача ОСОБА_1 зареєстрований відповідач – колишній чоловік ОСОБА_3
ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає з квітня 2008 року, забрав всі свої особисті речі та документи та переїхав до іншого місця проживання, за комунальні послуги не сплачує. Витрати з утримання квартири несе позивач.
В подальшому АДРЕСА_1 було перейменовано на АДРЕСА_1.
Позивачі у судовому засіданні позов підтримали, просили визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Відповідач до судового засідання не з’явився, був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, за таких обставин відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених вимог, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, проаналізувавши надані докази вважає, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру №27368 від 27.12.1999 року, виданого Донецьким виробничим об’єднанням «ДОНЕЦЬКВУГІЛЛЯ», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 11).
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 належну йому частку спірної квартири подарував ОСОБА_2
Судом встановлено, що за вказаною адресою крім ОСОБА_1, ОСОБА_2 зареєстрований відповідач – ОСОБА_3, який не проживає в спірній квартирі (а.с. 5).
На підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 жовтня 2008 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.10).
У судовому засіданні встановлено, що відповідач в спірній квартирі не мешкає, його особистих речей у квартирі не має, що також підтверджується копією акту перевірки паспортного режиму (а.с.16), обов’язки по сплаті за комунальні послуги не виконує, позивачі самостійно вносять плату за комунальні послуги.
Судом встановлено, що відповідач ніяких обов’язків по платі за комунальні послуги не несе, реєстрація відповідача у спірній квартирі порушує житлові права позивача, які гарантовані ч.ч.1,3 ст. 47 Конституції України, на житлову площу в квартирі АДРЕСА_1 відповідач не претендує, на теперішній час не ставить питання про своє вселення у вказану квартиру або усунення перешкод в користуванні житлом.
Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верхового суду України від 03.04.1987 року №2 «Про практику застосування судами житлового законодавства», за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї житлове приміщення зберігається протягом шести місяців. Якщо людина відсутня в житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причин, вона вважається такою, що втратила право на житлове приміщення.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верхового суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може біти підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача приміщення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись чч.1,3 ст.47 Конституції України, ст.ст. 71,72 ЖК України, ст.. 321 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 – задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, 1945 року народження таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: