АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінни-цької області в складі:
головуючої cудді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю представника відповідача - ТОВ «Життя» - Терещенко О.В., розгля-нувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до товариства з обмеженою
відповідальністю «Життя» про стягнення заробітної плати,
за апеляційною скаргою представника відповідача - ТОВ «Життя» Терещенко Ольги Василівни на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 квітня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
12 листопада 2007 року ОСОБА_2 звернувся в Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до ТОВ «Життя» про стягнення заробітної плати, по-силаючись на норми КЗпП України ( а. с. 2-3 ). Зазначав, що 12 липня 2006 року шляхом укладення строкової трудової угоди він влаштувався на роботу у ТОВ «Життя» на посаду бригадира будівельної бригади. За певний об’єм робіт від-повідач зобов’язався виплатити заробітну плату у розмірі 100000,00 гривень. Проте, після виконання обумовлених робіт оплата була здійснена частково в су-мі 30000,00 гривень, решта коштів не виплачена. Інфляційна сума відносно не-виплачених 70000,00 гривень складає 7700,00 грвиень. За стягненням невипла-чених сум ОСОБА_2 звернувся в суд.
15 січня 2010 року ОСОБА_2 подав суду заяву про зменшення розмі-ру позовних вимог, просив стягути на його користь з ТОВ «Життя» невиплаче-ну заробітну плату в сумі 70000,00 гривень, компенсацію втраченого заробітку в сумі 222,57 гривень, а також документально підтвердженні судові витрати ( а. с. 133-135 ).
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Життя» на користь ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 70222,57 гривень, з якої невиплачена заробітна плата становить 70000,00 гривень, компенсація втраченого заробітку - 222,57 гривні. Стягнуто з ТОВ «Життя» на користь держави судовий збір в сумі 702,23 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 гривень ( а. с. 178-179).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 21 травня 2010 року за-ява ТОВ «Життя» про перегляд заочного рішення суду від 07 квітня 2010 року залишена без задоволення ( а. с. 187 ).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного су-ду Вінницької області від 09 грудня 2010 року клопотання представника ТОВ «Життя» задоволено, поновлено пропущений процесуальний строк на оскаржен -ня заочного рішення суду першої інстанції від 07 квітня 2010 року ( а. с. 232-235 ).
Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Життя» оскаржує його в апеляційному порядку ( а. с. 206-208 ), просить скасувати дане рішення суду, як незаконне, ухвалене з порушенням норм мате-ріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши cуддю-доповідача, пояснення представника від-повідача - ТОВ «Життя», апелянта Терещенко О.В., дослідивши матеріали спра -ви, проаналізувавши докази у справі в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляцій-ної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апе -ляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими об-грунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинст-ва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дос-ліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'я-сування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.
По результатах розгляду справи суд зобов'язаний прийняти рішення, зокре-ма, щодо: наявності обставин ( фактів ), якими обгрунтовувалися як вимоги, так і заперечення; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирі-шення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинно бути зазначено встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
В порушення зазначених вимог цивільного процесуального законодавства України суд заперечень відповідача належним чином не перевірив; не встано-вив і не зазначив у рішенні обставин і доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_2 перебував з відповідачем у трудових відносинах.
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що 12 липня 2006 року між директором ТОВ «Життя» Яремчуком І.Г. - замовником та ОСОБА_2 - бригадиром комплексної бригади, виконавцем була укладена строкова тру-дова угода на виконання певних будівельних робіт на ЗАТ «Київська кондитер-ська фабрика ім. К.Маркса» за адресою: м. Київ, проспект Науки,1 ( а. с. 6 ). Ро-
боти повинні були бути виконані протягом 45 календарних днів.
Вирішуючи заявлений спір та нормативно обгрунтовуючи власне рішення, суд визначився у правовідносинах, що мали місце між сторонами, обумовлюю-чи їх як цивільно-правові, що регулюються правилами глав 61-64 ЦК України в частині будівельного підряду, підряду та проектних і пошукових робіт, вико-нання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних ро-біт, послуг, перевезення ( ст. ст. 875-916 ЦК України ).
Однак, погодитися з таким висновком не можна, оскільки суд не звернув ува -ги, що ОСОБА_2 власні позовні вимоги обгрунтовував виключно нор-мами трудового законодавства, чому судова оцінка не дана. Більше того, з огля-ду на норми ЦК України, якими суд керувався у вирішенні позову ОСОБА_2 і на які суд посилався в мотивувальній частині свого рішення, можливо зробити висновок, що суд не визначився у нормах законодавства, які регулю-ють спірні правовідносини. Суд помилково застосував також при вирішенні спо -ру норми цивільного законодавства щодо відповідальності за порушення гро-шового зобов'язання, відшкодування шкоди ( ст. ст. 625, 1166 ЦК України ), які не регулюють договірні стосунки, що мали місце між ОСОБА_2 та ТОВ «Життя».
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рі-шення у справі і щодо яких у сторін виник спір.
Нормами ст. 64 ЦПКУ визначено, що письмові докази, як правило, подають-ся в оригіналі.
Суд першої інстанції допустив висновки у своєму рішенні, що суперечать один одному, допустив невизначеність власних мотивів, покладених в основу рішення.
Зазначаючи про наявність між сторонами у справі договірних відносин будіве-льного підряду, суд одночасно вказує, що посилання ОСОБА_2 на норми КЗпП України, Закон України «Про оплату праці», Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушен-ням термінів її виплати, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, підтверджують факт перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Життя», але не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки зі змісту договору від 12 липня 2006 року вбачається існування між сторонами цивільних відносин будівельного підряду. Тобто, йде-ться не про заробітну плату, а оплату виконаних робіт за договором будівельно-го підряду. Отже, суд першої інстанції не визначився у тому, чи підлягають стя- гненню компенсаційні кошти з оплати виконання певних будівельних робіт, та стягнув з відповідача компенсацію втраченого заробітку, що не може розціню-ватися як правильне та обгрунтоване рішення.
Судом першої інстанції не дотримано положень ч.1 ст. 60, ч.3 ст. 10, ст. 11 ЦПК України, згідно яких сторони та інші особи, які беруть участь у справі, ма-ють рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед су-дом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які во-на посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, вста-новлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за звер-ненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які бе-руть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи, що між сторонами у справі мали місце цивільно-правові відно-сини, що регулюються положеннями про будівельний підряд, вимоги ОСОБА_2, що грунтуються на нормах трудового законодавства України задово-ленню не підлягають.
Колегія cуддів апеляційного суду Вінницької області приймає до уваги, що копія акту приймання виконаних робіт за липень-серпень 2006 року надана по-зивачем до матеріалів справи лише в квітні 2010 року, майже через чотири роки з дня зверення в суд з позовом про стягнення коштів. Підстави позову Криклив- цем Р.М. не змінювалися.
Крім цього, позивач не доводить виконання ним робіт, що визначалися б про -ектною документацією, відповідним кошторисом, у зв'язку з чим неможливо довести підставність та об'єктивність складеного акта виконаних робіт.
Відповідно до положень ст. ст. 875, 879 ЦК України за договором будівель-ного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторис-ної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудова-ного об'єкта ( виконаних робіт ), якщо інший порядок розрахунків не встановле-ний за погодженням сторін.
Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився із характером спір -них правовідносин.
За наведених обставин рішення суду першої інстанції не може залишатися в законній силі, у позові ОСОБА_2 належить відмовити в повному обсязі у зв'язку з його безпідставністю, не відповідністю нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу предстаника ТОВ «Життя» Терещенко Ольги Василівни задоволити.
Заочне рішення Ленініського районного суду м. Вінниці від 07 квітня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У позові ОСОБА_2 до товариства з обмеженою від-повідальністю «Життя» про стягнення заробітної плати - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголо-шення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціа-лізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча :
Судді: