Справа № 1-46/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 січня  2011 року                                                                               Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого – судді Стасенка Г.В.,

                                              при секретарях – Авдєєвій О.О. і Романенко С.М.,

                                              з участю прокурорів – Ігнатьєва О.М., Сидорука О.В.,

                                              потерпілого – ОСОБА_2,

                                              захисника – адвоката ОСОБА_3,                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Королівка Макарівського району Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого токарем в ЗАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування», який проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

       у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186  КК України,

встановив:

10 травня 2010 року, приблизно о 18-й годині 45 хвилин, в с.Королівка Макарівського району Київської області підсудний ОСОБА_4, маючи підозру про викрадення ОСОБА_2 належного йому майна і про знаходження у нього цього майна, прийшов до місця проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, де, вдаривши ОСОБА_2 палицею по голові, самовільно, всупереч установленому законом порядку забрав з будинку потерпілого під заставу електричну дриль «Крафт» вартістю 300 грн., монітор «Самтрон-56Е» вартістю 300 грн., комп’ютерну мишку  «ТЕСН» вартістю 30 грн., блок живлення «АС-інпат-230» вартістю 250 грн., материнську плату від системного блоку комп’ютера вартістю 200 грн., а всього на загальну суму 1080 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний винним себе у викладеному визнав і щиро розкаявся  у скоєному.

Суду, зокрема, пояснив, що 10 травня 2010 року він виявив, що з його гаража в с.Королівка Макарівського району зникло його майно – металеві вироби, запасні частини до бензопили, алюмінієвий ящик тощо, а на пункті прийому металобрухту йому повідомили, що схожі речі приносив хтось із ОСОБА_2. Приїхавши до місця проживання потерпілого ОСОБА_2, він повідомив йому,  що підозрює його в крадіжці. Потерпілий заперечував факт крадіжки, але запропонував оглянути його гараж, де він (підсудний) виявив викрадений в нього алюмінієвий ящик, а тому палицею, яку  там же підібрав, вдарив ОСОБА_2 по голові. Після цього він зайшов у будинок ОСОБА_2, але своїх речей там не виявив, проте забрав під заставу електродриль, монітор, материнську плату  від системного блоку, мишку, блок живлення, повідомивши потерпілому, що буде утримувати в себе ці речі до повернення йому викраденого майна.

Крім того винність підсудного підтверджується такими доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні засвідчив, що 10 травня 2010 року, в другій половині дня, до нього у двір зайшов ОСОБА_4 і наказав відчинити гараж. В гаражі підсудний виявив алюмінієвий ящик, якого він (ОСОБА_2) раніше не бачив. Після цього підсудний зайшов в будинок, де взяв електродриль та інші речі і наказав  за викрадене майно заплатити 1500 гривень.

Допитаний, як свідок, ОСОБА_5 засвідчив суду, що  10 травня 2010 року він разом з ОСОБА_4 приїхав в с.Королівка і ОСОБА_4 виявив, що з його гаража була вчинена крадіжка. В приймальному пункті металобрухту ОСОБА_4 дізнався хто здавав його майно, і вони разом поїхали до ОСОБА_2. Потерпілий відчинив свій гараж і ОСОБА_4 виявив там свій металевий ящик, за що вдарив потерпілого палицею. ОСОБА_2 виправдовувався, що він не вчиняв крадіжку, а ці речі принесли його діти. Потім ОСОБА_4 з ОСОБА_2 зайшли в будинок, де підсудний взяв  монітор, блок живлення, мишку, клавіатуру. Ці речі вони перевезли до нього (ОСОБА_5) додому, де ОСОБА_4  залишився ночувати.

Аналогічні, в основному, показання дали суду свідки  ОСОБА_6 і ОСОБА_7

Як убачається з протоколу огляду від 12 травня 2010 року, за місцем проживання ОСОБА_5 в с.Липівка виявлені монітор, комп’ютерна мишка «ТЕСН», блок живлення, материнська плата і електрична дриль «Крафт». (а.с.9)

Згідно з вироком Бородянського районного суду  Київської області від 23 листопада 2010 року ОСОБА_8 – син ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що  в період з 1-го по 7 травня 2010 року в с.Королівка Макарівського району з гаража ОСОБА_4 таємно викрав арматуру, металевий ящик, запчастини до бензопили, пневматичний оприскувач, електроди, металеві кутники, а всього майна на загальну суму 1520 гривень. (а.с.126-128)

Оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що винність підсудного у вчиненні викладеного злочинного діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

На досудовому слідстві дії підсудного ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Проте, за результатами судового слідства суд вважає, що така  кваліфікація  дій підсудного не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідальність за ст.186 КК України настає за умови викрадення чужого майна, що має на меті збагачення винної особи за рахунок чужого майна і що повинно мати відверто корисливий мотив.

Як встановлено судом, в даній ситуації підсудний ОСОБА_4, виявивши за місцем проживання ОСОБА_2 частину викраденого в нього майна, зокрема металевий ящик,  мав цілком обґрунтовані підозри на те, що саме ОСОБА_2 вчинив цю крадіжку.

Як стверджував підсудний ОСОБА_4, що не оспорюється потерпілим,  підсудний взяв з будинку ОСОБА_2 певне майно лише як заставу – до повернення йому викраденого майна чи сплати його вартості.

За таких обставин суд вважає, що в діях підсудного відсутні ознаки злочину проти власності, зокрема діяння, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.

Водночас, суд вважає, що підсудний ОСОБА_4, самовільно, всупереч установленому законом порядку, вилучивши у потерпілого його майно, що оспорюється потерпілим і спричинило йому значної шкоди, яка полягає не лише в заподіянні майнової, але й моральної шкоди, вчинив злочин, передбачений ст.356 КК України.

За таких обставин суд вважає за необхідне перекваліфікувати злочинні дії підсудного ОСОБА_4 з ч.1 ст.186 КК України на ст.356 КК України, як самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється потерпілим, що заподіяло інтересам потерпілого значної шкоди.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, має постійну роботу.

Як пом'якшуючу покарання обставину суд враховує щире каяття підсудного.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді  штрафу.

Речові докази по справі: бачок від мопеду, чорну вилку від мопеду, раму від мопеду, пластмасові фрагменти від мопеду, електричну дриль «Крафт», монітор «Самтрон-56Е», комп’ютерну мишку «ТЕСН», блок живлення «АС-інпат-230», материнську плату від системного блоку необхідно залишити потерпілому ОСОБА_2

Керуючись статтями 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд

засудив:

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні  злочину, передбаченого  ст.356 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 650 (шістсот п’ятдесят) гривень.

Речові докази по справі: бачок від мопеду, чорну вилку від мопеду, раму від мопеду, пластмасові фрагменти від мопеду, електричну дриль «Крафт», монітор «Самтрон-56Е», комп’ютерну мишку «ТЕСН», блок живлення «АС-інпат-230», материнську плату від системного блоку залишити потерпілому ОСОБА_2

До набрання вироком чинності запобіжний захід засудженому  ОСОБА_4 залишити попередній – у вигляді підписки про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

Головуючий – суддя                                     Г.Стасенко