Справа № 2а-272-2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010р. Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Олійника М.Ф.,
при секретарі Кришевській Т.О. ,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України у Миколаївській області Трофіменка Віктора Валентиновича та УДАІ УМВС України у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменка В.В. та УДАІ УМВС України у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменка В.В. про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. від 23.07.2010р.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилався на такі обставини.
Постановою інспектора ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменка В.В. від 23.07.2010р. його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Підставою для винесення такої постанови є складений відносно нього інспектором ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменком В.В. протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №052313 від 23.07.2010р.
Згідно з винесеною постановою до адміністративної відповідальності його притягнуто за те, що 23.07.2010р. о 10 год. 40 хв. на автодорозі Ульяновка-Миколаїв він, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц», рухався зі швидкістю 88 км/год. на ділянці дороги, де встановлена швидкість руху 60 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут», серійний номер 0801124.
Вважає дії працівника ДАІ в частині складення протоколу та винесення постанови неправомірними з таких підстав.
Відповідно до технічних характеристик приладу «Беркут» останній дозволяє фіксувати швидкість руху транспортних засобів як тих, що наближаються, так і тих, що віддаляються. Напрямок руху об’єкту, швидкість якого перевірялась працівником ДПС, не продемонстровано та в протоколі не відображено. Тому не виключена можливість фіксації швидкості руху автомобіля, який віддалявся по зустрічній смузі руху та потрапив в зону дії вимірювача.
Пристрій може контролювати два типи об’єктів – найшвидший та найближчий. Тип контрольованої цілі під час виміру швидкості також не була продемонстрована йому працівником ДАІ та не відображена в протоколі. Таким чином, пристроєм «Беркут» можлива фіксація швидкості найшвидшого транспортного засобу в потоці машин або транспортного засобу, відображаючого максимальний сигнал.
Він рухався в колоні разом з іншими автомобілями і підтвердити, що швидкість, заміряна приладом «Беркут», належить його транспортному засобу, неможливо.
На його вимогу відповідач не надав документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу
2
«Беркут», а також не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах.
Таким чином, заміри було проведено із недотриманням вимог ст.ст. 1, 2, 4, 9, 18-20 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що виключає їх подальше використання як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення він вказав, що з даним протоколом він не згідний, та пояснив інспектору, що рухався зі швидкістю 70 км/год., також працівник ДАІ не показав йому, коли саме він зафіксував швидкість 88 км/год., однак працівник ДАІ не взяв до уваги його пояснення в протоколі та притягнув його до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.
Відповідач інспектор ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменко В.В. та представник відповідача УДАІ УМВС України у Миколаївській області у судове засідання не з’явились, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, від відповідача інспектора ДПС Первомайської роти ДПС Миколаївської області Трофіменка В.В. не надійшло повідомлення про причини неявки, а від відповідача УДАІ УМВС України у Миколаївській області надійшло письмове заперечення, в якому управління ДАІ вказує, що заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1, оскільки винесена інспектором ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменком В.В. постанова в справі про адміністративне правопорушення від 23.07.2010р. є правомірною, а твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він рухався в колоні автомобілів не є правдивим, оскільки інспектори ДПС Трофіменко В.В. та Калантирський Р.П. наполягають на тому, що ОСОБА_1 по дорозі рухався сам, позаду та попереду нього автомобілів не було.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та представника відповідача, а справу вирішити на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази: копії протоколу про адміністративне правопорушення від 23.07.2010р., постанови в справі про адміністративне правопорушення, винесених інспектором ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменком В.В. 23.07.2010р., суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою інспектора ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменка В.В. від 23.07.2010р. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Підставою для винесення такої постанови є складений відносно позивача ОСОБА_1 інспектором ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменком В.В. протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №052313 від 23.07.2010р.
Згідно з винесеною постановою до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 притягнуто за те, що 23.07.2010р. о 10 год. 40 хв. на автодорозі Ульяновка-Миколаїв він, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц», рухався зі швидкістю 88 км/год. на ділянці дороги, де встановлена швидкість руху 60 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут», серійний номер 0801124.
Відповідно до технічних характеристик приладу «Беркут» останній дозволяє фіксувати швидкість руху транспортних засобів як тих, що наближаються, так і тих, що віддаляються. Напрямок руху об’єкту, швидкість якого перевірялась працівником ДПС, не продемонстровано та в протоколі не відображено. Тому не виключена можливість фіксації швидкості руху автомобіля, який віддалявся по зустрічній смузі руху та потрапив в зону дії вимірювача.
Пристрій може контролювати два типи об’єктів – найшвидший та найближчий. Тип контрольованої цілі під час виміру швидкості також не була продемонстрована йому
3
працівником ДАІ та не відображена в протоколі. Таким чином, пристроєм «Беркут» можлива фіксація швидкості найшвидшого транспортного засобу в потоці машин або транспортного засобу, відображаючого максимальний сигнал.
Він рухався в колоні разом з іншими автомобілями і підтвердити, що швидкість, заміряна приладом «Беркут», належить його транспортному засобу, неможливо.
На його вимогу відповідач не надав документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу «Беркут», а також не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах.
Таким чином, заміри було проведено із недотриманням вимог ст.ст. 1, 2, 4, 9, 18-20 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що виключає їх подальше використання як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 вказав, що з даним протоколом він не згідний, однак працівник ДАІ не взяв до уваги його пояснення в протоколі та притягнув до адміністративної відповідальності.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та на надання суду доказів щодо правомірності своїх дій та рішення. А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки докази вчинення адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечив факт порушення ним ПДР, відсутні, а сам позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні також заперечив факт вчинення адміністративного правопорушення, тому постанову інспектора ДПС Первомайської роти ДПС Трофіменка В.В. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу необхідно визнати протиправною та скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст.ст.71 ч.2, 86, 159, 161-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України у Миколаївській області Трофіменка В.В. та УДАІ УМВС України у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України у Миколаївській області Трофіменка Віктора Валентиновича від 23.07.2010р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ф. Олійник