№2-661/10

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року                Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого, судді     – Хотянової В.В.,

при секретарях     – Ремез Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Алушті цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, третя особа ЧП ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ

    ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення за кредитним договором суми заборгованості та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 5 462, 90 грн.  та судові витрати, понесені позивачем при розгляді справи у суді. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 квітня 2006 року між ОСОБА_2   та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір №DNH4KS25600133, за умовами якого ОСОБА_2 отримала у ПАТ КБ «Приватбанк» на споживчі цілі, а саме для придбання меблі, кредит в розмірі 4030 грн., та доручила ПАТ КБ «Приватбанк» перерахувати кошти на поточний рахунок підприємства торгівельно-сервісної мережі ЧП ОСОБА_5. В свою чергу ОСОБА_2 зобов’язалась повернути Банку вказані кредитні кошти, проценти та комісію у строки, зазначені в заяві та умовах надання кредиту. У  порушення, зазначених умов кредитування, ОСОБА_2 не були погашені належні до сплати суми кредиту та не сплачені відсотки. 08.02.2010 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Алуштинського міського суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_2

    У судовому засідання представник позивача на позовних вимогах наполягає, просить позов задовольнити в повному обсязі. Мотивує тим, що ПАТ КБ «Приватбанк» як кредитодавець виконав всі умови кредитування, перерахував кошти на рахунок торгівельно-сервісної мережі ЧП ОСОБА_5, а  ОСОБА_2 отримала товар на який вона позичала кошти.

Представник відповідача ОСОБА_4, за нотаріально посвідченою довіреністю від ОСОБА_2,  заперечував  проти позову ПАТ КБ «Приватбанк». Мотивував тим, що позивачем 19.04.2006 року була оформлена заява на отримання кредиту в ПАТ КБ «Приватбанк» для придбання меблевого гарнітуру «Мілан», але вказаний меблевий гарнітур того ж дня був повернений до  торгівельно-сервісної мережі ЧП ОСОБА_5. Заявка на отримання кредиту була переоформлена на інший меблевий гарнітур, - «Панда», вартість якого була менше. Станом на 01.08.2006 року, тобто достроково, кредит нею був погашений. Надав копії квитанцій про сплату сум в погашення кредиту. Просить суд в позові відмовити.    

Залучена до справи в якості третьої особи ОСОБА_5, пояснила, 19.04.2006 року ОСОБА_2 придбала в кредит меблевий гарнітур «Мілан», який того ж дня повернула до магазину. В той же день придбала гарнітур «Панда». 20.04.2006 року надійшли кошти ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 3250, тобто вартість гарнітуру «Мілан».

Вислухавши сторони по справі, вивчивши матеріали цивільної справи Алуштинського міського суду АРК за №2-661/2010 за позовом  ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог  Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України (2003 року) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом при розгляді позову по суті, 19 квітня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №DNH4KS25600133, за умовами якого ОСОБА_2  отримала у ПАТ КБ «Приватбанк», кредит в розмірі 4030 грн., для придбання меблевого гарнітуру «Мілан».  

Належно завірені копії вище перелічених документів, та документів підтверджуючих право позивача на надання послуг фінансового характеру, були додані позивачем до позовної заяви та досліджені у судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язалась повернути позикодавцю вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом.      

Згідно із заявою та умовами надання споживчого кредиту кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюються позичальником щомісяця з «5» по «12» число, в сумі 215 грн., 95 коп. В порушення зазначених вище умов кредитного договору, ОСОБА_2  не погашені належні до сплати суми кредиту та не сплачено відсотки.

Згідно з п.3.3 Кредитного договору Банк має право вимагати достроково виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов’язань за вказаним договором.

    Проценти нараховуються щомісяця у день сплати процентів, але не пізніше дати платежу, на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення  та сплачуються позичальником відповідно до умов цього договору.

Зменшення або зміна процентної ставки, зміна порядку погашення заборгованості можливе в односторонньому порядку з обов’язковим повідомленням позичальника протягом 7 днів.

    Доводи ОСОБА_2 про дострокове погашення кредиту, суд враховує, але кошти ПАТ КБ «Приватбанк» перерахував, відповідно до заяви ОСОБА_2, на рахунок ЧП Левицька, в сумі 3 200 грн. (про що свідчить меморіальний ордер №60420В02МА), ОСОБА_2 фактично отримала товар на який оформлювала кредит, тобто первинні договірні зобов’язання сторонами були виконані.   Тому і зобов’язання щодо сплати кредиту ОСОБА_2  повинна була виконувати виходячи з умов договору. Причини не повернення ЧП Левицькою до ПАТ КБ «Приватбанк» зайво сплачених коштів, невідомі. Але, ОСОБА_2 має право звернутись до суду в порядку цивільного судочинства із зворотною вимогою до ЧП Левицька.  

Відповідно до положень частини 1 статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені витрати – судовий збір у розмірі 54,63 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120,00 грн. (а.с.12).

 На підставі статей 6, 525, 534, 549-551, 625, 1048, 1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215, 218, 227-229, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –      

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2   про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 19.04.2006 року у розмірі 5 462 гривні 90 копійок., судовий збір 54 грн. 63 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн. а всього 5 637 грн. 53 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду АРК через Алуштинський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

       Суддя