Справа № 2а-3543/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010  року суддя Залізничного районного суду Автономної Республіки Крим Масалигіна Н.С., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Залізничного району м. Сімферополя АР Крим про поновлення строку звернення до суду, визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

07.12.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Залізничного району м. Сімферополя АР Крим про поновлення строку звернення до суду, визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за період з 13.04.2009 року по 07.12.2010 року, мотивуючи свої вимоги тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй повинна виплачуватися у розмірі не менш прожиткового мінімуму, передбаченого Законом, однак ця допомога виплачувалася не в повному обсязі, що, на її думку, є протиправним.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10.12.2010 року відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Залізничного району м. Сімферополя АР Крим про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за період з 20.11.2009 року.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Залізничного району м. Сімферополя АР Крим надав письмові заперечення проти позову де зазначив, що державна соціальна допомога позивачу виплачувалась у розмірі встановленому діючим законодавством,  у зв’язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи надані письмові заперечення проти позову, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є матір’ю дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.6).

ОСОБА_1 є застрахованою особою в розумінні ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», оскільки вона працювала в ВАТ «Кримопттекстильторг» і відповідно до наказу №18/к від 09.04.2009 року з 13.04.2009 року по 02.03.2011 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.7).

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Залізничного району м. Сімферополя АР Крим, де їй призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.

Як убачається з заперечень на позов від 20.12.2010 року ОСОБА_1 виплачувалася щомісяця допомога у розмірі та на підставі постанови Кабінету Міністрів України, яка дорівнює різниці між 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї у розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше130 грн..

З копії довідки № 564 від 03.11.2010 року вбачається, що з травня 2009 року  по листопад 2010 року щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена ОСОБА_1 управлінням праці та соціального захисту населення Железнодорожного району м. Сімферополя у розмірі 130 грн. щомісячно (а.спр. 10).

За змістом ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Відповідно до ст. 1 цього Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Пунктом 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» були внесені зміни щодо виключення права застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок бюджету Фонду  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема виключено статтю 43 і відповідні положення статті 1Закону.

     Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними.

     Отже, відповідно до вимог частини 2 ст. 152 Конституції України, з 22.05.2008 року ст. ст. 1 і  43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»  продовжують  свою дію у редакції Закону N 2240-III від 18 січня 2001 року.

     Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

     «Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» був затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.

     Відповідно до пункту 22 цього Порядку зі змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

     Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» з  2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам   за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

     Частиною 2 ст. 19  Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Оскільки на управління праці та  соціального захисту населення Железнодорожної районної ради м. Сімферополя обов’язок щодо виплати ОСОБА_1 у 2009, 2010 роках   допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів субвенції з державного бюджету покладений ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а не ст. ст. 1,  43 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», то ця допомога має надаватися цим органом лише у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57.

     Отже, відповідачем право позивача, встановлене ст. 43 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», не порушене, а тому підстав для його захисту немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 17, 18, 23, 86, 94, 104, 183-2 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Залізничного району м. Сімферополя АР Крим про поновлення строку звернення до суду, визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Залізничний районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: