У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

            головуючого              Кармазіна Ю.М.,                          

            суддів     Міщенка С.М. і Таран Т.С.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 22 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Київського районного суду м.Полтави від 05 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 листопада 2009 року щодо ОСОБА_4

    Цим вироком

                                  ОСОБА_4,

                                ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого

                                09.01.2008 р. за ч.1 ст.122, ч.1 ст.296, ч.1 ст.70 КК

                                України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.

                                ст.75, 76 КК України звільненого від відбування

                                покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі.    

    На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_4 приєднано частину невідбутого покарання за вироком Київського районного суду м.Полтави від 9 січня 2008 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на                    8 років.

    Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18 листопада 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

    За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він  09 листопада 2008 року, приблизно о 19 год. 30 хв. у стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно наніс своїй матері ОСОБА_5 декілька ударів руками і ногами по голові та тулубу, а коліном ноги в грудну клітку, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких  вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у цій же квартирі.

    У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону та м’якість призначеного ОСОБА_4 покарання. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.  

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для його задоволення.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у злочині за який він засуджений, і правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.121 КК України у касаційному поданні не оспорюються.

Доводи касаційного подання прокурора про неправильне застосування кримінального закону та м’якість призначеного ОСОБА_4 покарання є необгрунтованими, оскільки воно призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу, а також обставини, що обтяжує покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд врахував також думку потерпілої ОСОБА_6, яка не наполягала на призначенні йому суворого покарання.

Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, щодо засудженого ОСОБА_4.

С У Д Д І :

          Кармазін Ю.М.              Міщенко С.В.               Таран Т.С.