У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Кармазіна Ю.М.,
суддів Міщенка С.М. і Таран Т.С.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 22 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2009 року щодо ОСОБА_4
Цим вироком
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
такого, що не мав судимості,
за ч.2 ст.307 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину. Кримінальну справу щодо нього за ч.1 ст.309 КК України закрито на підставі ч.4 ст.309 КК України у зв’язку з добровільним проходженням лікування від наркоманії.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 залишений без зміни.
ОСОБА_4 обвинувачувався у тому, що він 7 жовтня 2008 року приблизно о 17 год. 30 хв. на вул.Курортній у м.Бердянську виявив дикорослий кущ конопель, з метою особистого вживання зірвав його, подрібнив, тобто виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, придатний до вживання, і зберігав при собі без мети збуту.
8 жовтня 2008 року, приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_4. з метою особистого вживання переніс виготовлений ним наркотичний засіб у Будинок культури ім.Островського, що на пр.Праці у м.Бердянську, де був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього цей наркотичний засіб у кількості в перерахунку на суху речовину 92,21 гр.
Крім того, ОСОБА_4 органами досудового слідства обвинувачувався у тому, що він 7 жовтня 2008 року приблизно о 18 год. 30 хв. біля б.38, що на вул.Курортній у м.Бердянську, в обмін на золотий кулон, який належав ОСОБА_6, а також на золотий хрестик, що належав ОСОБА_7, незаконно збув їм частину особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, вагою 0,256 гр. у перерахунку на суху речовину, який пізніше вилучили працівники міліції, а іншу частину наркотичного засобу продовжував зберігати при собі без мети збуту.
У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_4 Вважає, що суд необгрунтовано виключив із пред’явленого йому обвинувачення кваліфікацію його дій за ч.2 ст.307 КК України і незаконно закрив кримінальну справу щодо нього на підставі ч.4 ст.309 КК України. Зазначає також, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст.377 КПК України. З цих підстав просить судові рішення щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Опанасюка О.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.377 КПК України в ухвалі апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено суть апеляції, результати розгляду справи і докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення – підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою.
Під час розгляду справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ці вимоги закону Апеляційний суд Донецької області не виконав.
В апеляції прокурор посилався на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неповноту судового слідства, необгрунтоване виключення із пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення кваліфікації дій за ч.2 ст.307 КК України і незаконне закриття кримінальної справи на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляцію прокурора та всупереч вимогам ст.377 КПК України не навів в ухвалі відповідних мотивів такого рішення, лише зазначив, що суд повно дослідив всі докази по справі, обгрунтовано виправдав ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 та перекваліфікував його дії з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст.309 КК України і закрив справу на підставі ч.4 ст.309 КК України та послався на ті ж докази, що і суд першої інстанції, достовірність яких оскаржувалась в апеляції.
Доводи апеляції прокурора залишились поза увагою апеляційного суду, належно викладених мотивів безпідставності чи необгрунтованості їх в ухвалі не наведено.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2009 року щодо ОСОБА_4 слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляцію прокурора необхідно розглянути відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.394-396 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, щодо ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 вересня 2009 року щодо ОСОБА_4 скасувати, кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.
С У Д Д І :
Кармазін Ю.М. Міщенко С.М. Таран Т.С.