Категорія №6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 січня 2011 року Справа № 2а-6727/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Кравцової Н.В.,
при секретарі Бражник В.І.,
за участю сторін:
представників позивача Золотих Г.А., Нонкіної О.Б.,
представника відповідача Рудакової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Приватного підприємства «Лойєр-консалтинг» про стягнення суми податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 5850,12 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
07 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Приватного підприємства «Лойєр-консалтинг» про стягнення суми податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 5850,12 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач перебуває на обліку у ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську як платник податків.
У порушення вимог п. 3 ч. 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 6654,28 грн., яка виникла на підставі податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 530 від 26.01.2009 та № 2826 від 29.01.2010.
Згідно вимог статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою погашення податкового боргу інспекцією були винесені перша податкова вимога № 1/1178 від 05.10.2009 та друга податкова вимога № 2/1335 від 09.11.2009.
18.12.2009 ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська було винесено рішення № 128 про стягнення коштів та продаж інших активів підприємства в рахунок погашення його податкового боргу.
Просить суд стягнути з Приватного підприємства «Лойєр-консалтинг» суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 6654,28 грн. шляхом звернення стягнення на його активи.
20.10.2010 позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з Приватного підприємства «Лойєр-консалтинг» суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 7811,42 грн.
23.11.2010 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з приватного підприємства «Лойєр-консалтинг» суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 5850,12 грн.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд стягнути з приватного підприємства «Лойєр-консалтинг» суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 5850,12 грн., надавши пояснення аналогічні позовній заяві, у наданих суду поясненнях уточнили період виникнення заборгованості, а саме з 30.07.2010 по 02.11.2010. Посилання представника відповідача на постанову господарського суду Луганської області від 27.07.2010, якою стягнуто в дохід державного бюджету України заборгованість з орендної плати за землю у сумі 9982, 88 грн. та пені у сумі 1070, 91 грн. за період з 01.01.2009 по 31.05.2010 вважають необґрунтованими, оскільки дана сума стягнута не на користь місцевого бюджету Жовтневого району та те, що позивачем добровільно у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності самостійно визначено суму податкового зобов’язання. Щодо доводів відповідача про те, що підприємством у період з 01.06.2010 по 31.08.2010 у повному обсязі перераховані зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки, зазначили, що дійсно у вказаний період відповідачем були сплачені податкові зобов’язання, але у зв’язку з тим, що відповідач мав заборгованість до червня 2010, вказані суми були перераховані на погашення попередніх податкових зобов’язань в порядку черговості.
Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, пояснила, що рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.2010 стягнуто з ПП «Лойєр-консалтинг» заборгованість з орендної плати за землю у сумі 9982, 88 грн. та пені у сумі 1070, 91 грн. за період з 01.01.2009 по 31.05.2010. Згідно платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, підприємством у повному обсязі були сплачені податкові зобов’язання перед позивачем з орендної плати за землю за період з червня-серпень 2010 року. На даний час заборгованість по податку лічиться лише за вересень 2010 року, у зв’язку з відсутністю грошових коштів у підприємства. Вважає дії позивача щодо зміни призначення платежу незаконними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.
Просила відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Суд, вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Лойєр-консалтинг» є юридичною особою, зареєстровано відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 11.04.2001 та взято на податковий облік до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську.
Згідно договору оренди від 10.07.2008, укладеного між Приватним підприємством «Лойєр-консалтинг» та Луганської міською радою, в оренду передана земельна ділянка загальною площею 0, 0433 гектара (а.с. 39).
Приватним підприємством «Лойєр-консалтинг» було подано до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 із визначенням щомісячної орендної плати у розмірі 1568, 83 грн. та за 2010 рік із визначенням щомісячної плати – 1661, 39 грн.
15.04.2010 відповідачем було надано до податкової інспекції уточнену податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 із визначенням щомісячної орендної плати з травня 2010 року у розмірі 1473, 38 грн.
Згідно облікової картки платника (зворотній бік) відповідач станом на 19.11.2010 має недоїмку з орендної плати за землю в розмірі 5575, 53 грн. та пеню – 274, 59 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 10 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.
За замістом пункту 1.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (яка діяла на момент виникнення правовідносин) податкове зобов’язання — зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; пункту 1.3 податковий борг (недоїмка) — податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Згідно п.п. 2.1.4 п. 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів є державні податкові інспекції.
Згідно ст.ст. 9, 11 Закону України “Про систему оподаткування” (яка діяла на момент виникнення правовідносин), платники податку несуть обов’язки щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України.
За статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за землю (земельний податок) віднесена до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також, пільги з земельного податку визначені Законом України «Про плату за землю».
Як встановлено у судовому засіданні Приватним підприємством «Лойєр-консалтинг» було подано до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 із визначенням щомісячної орендної плати у розмірі 1568, 83 грн. та за 2010 рік із визначенням щомісячної плати – 1661, 39 грн.
15.04.2010 відповідачем було надано до податкової інспекції уточнену податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 із визначенням щомісячної орендної плати з травня 2010 року у розмірі 1473, 38 грн.
27.07.2010 рішенням господарського суду Луганської області стягнуто з ПП «Лойєр-консалтинг» на користь державного бюджету заборгованість з орендної плати за землю у сумі 9982, 88 грн. та пені у сумі 1070, 91 грн. за період з 01.01.2009 по 31.05.2010.
21.09.2010 постановою Луганського апеляційного господарського суду Луганської області рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2010 частково скасовано, стягнуто з ПП «Лойєр-консалтинг» на користь Луганської міської ради заборгованість з орендної плати за землю у сумі 3537, 93 грн.
Як вбачається із платіжних доручень та квитанцій, наданих у судовому засіданні представником відповідача, підприємством у період з червеня по жовтень 2010 було перераховано до місцевого бюджету зобов’язання з орендної плати, а саме:
Квитанція № 00848 від 30.06.2010 – «призначення платежу код 13050200 за оренду землі за червень 2010 року в сумі 973, 38 грн.»; квитанція № 00169 від 16.06.2010 - «призначення платежу код 13050200 за оренду землі за червень 2010 року в сумі 500,00 грн.»
Квитанція № 00281 від 30.07.2010 - «призначення платежу код 13050200 за оренду землі за червень 2010 року в сумі 1473, 38 грн.».
Квитанція № 00374 від 27.09.2010 -«призначення платежу код 13050200 за оренду землі за червень 2010 року в сумі 473, 38 грн.», квитанція № 00669 від 25.10.2010 - «призначення платежу код 13050200 за оренду землі за серпень 2010 року в сумі 1000 грн.».
Відповідно до вимог ч. 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Як вбачається із вищевказаних платіжних документів, підприємством своєчасно та в повному обсязі були переховані податкові зобов’язання по сплаті за оренду землі за червень 2010 у сумі 1473, 38 грн. до 30.07.2010; за липень 2010 року у сумі 1473, 38 грн. до 30.08.2010 та частково за серпень 2010 року у сумі 473, 38 грн. до 30.09.2010.
Податкове зобов’язання за серпень 2010 року у сумі 1000 грн. було сплачено позивачем із затримкою сплати у строк, передбачений ч. 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю», а саме, із затримкою 25 днів, у зв’язку з чим підприємство має сплатити пеню у сумі 8, 40 грн. (1000 грн. х 25 днів х 0,0337(120% облікова ставка НБУ)).
Як було встановлено у судовому засіданні та підтверджено поясненнями представників позивача перераховані податкові зобов’язання по сплаті за оренду землі за червень 2010 у сумі 1473, 38 грн.; за липень 2010 року у сумі 1473, 38 грн. за серпень 2010 року у сумі 1473, 38 грн. були спрямовані ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська на погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення, у зв’язку з чим станом на 19.11.2010 за підприємством лічиться недоїмка з орендної плати за землю в розмірі 5575, 53 грн. та пеню – 274, 59 грн. за період з 30.07.2010 по 02.11.2010.
Податковим боргом у відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Абзацом першим підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Відповідно до абзацу другого підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Форма зазначеного повідомлення наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 N 290 (надалі - Інструкція).
Порядок направлення платнику податків повідомлення з інформацією про розподіл сплаченої платником податків суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), регулюється пунктом 3.7 Інструкції.
Згідно п. 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» (в редакції чинної на момент виникнення правовідносин), затвердженої Наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27 червня 2003 року за N 522/7843 якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 ( z0567-01 ) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.
Як встановлено у судовому засіданні, позивачем було змінено призначення платежів підприємства у червні-жовтні 2010 року шляхом погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу з розподілу сплачених платником податків сум, вчинені відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону та пункту 3.8 Інструкції, безпосередньо впливають на розмір залишку податкового боргу та суму пені, що підлягає нарахуванню і стягненню з платника податків.
Отже, зазначені дії призводять до виникнення певного обов'язку, що підлягає виконанню платником податків та може бути підставою для вжиття щодо нього в подальшому заходів із примусового погашення податкового боргу. Відтак, дії податкової інспекції є такими, що порушують права позивача.
Також, виходячи із аналізу вищевказаних нормативних положень, суд вважає, що приписи чинного законодавства дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.
При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.
Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується представниками позивача, податковою інспекцією не було прийнято відповідного рішення згідно положень п. 3.7 Інструкції у визначеній формі про зарахування зобов’язань з оренди за земельні ділянки в порядку календарної черговості його виникнення.
Таким чином, суд вважає, що відповідач був позбавлений права щодо оскарження дій ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську щодо зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податку.
Крім того, пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин суд вважає, що податковий орган не мав права розподіляти суми, які призначались позивачем на погашення податкового зобов’язання з оренди за землю згідно квитанції № 00848 від 30.06.2010 – «призначення платежу код 13050200 за оренду землі за червень 2010 року в сумі 973, 38 грн.»; квитанції № 00169 від 16.06.2010 - «призначення платежу код 13050200 за оренду землі за червень 2010 року в сумі 500,00 грн.», квитанції № 00281 від 30.07.2010 - «призначення платежу код 13050200 за оренду землі за червень 2010 року в сумі 1473, 38 грн.», квитанції № 00374 від 27.09.2010 -«призначення платежу код 13050200 за оренду землі за червень 2010 року в сумі 473, 38 грн.», квитанції № 00669 від 25.10.2010 - «призначення платежу код 13050200 за оренду землі за серпень 2010 року в сумі 1000 грн.» на погашення боргу попереднього періоду, оскільки підприємством у платіжних дорученнях конкретне вказано призначення платежу, що підтверджує своєчасну сплату податкового зобов’язання за червень, липень та серпень 2010 року.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з ПП «Лойєр-консалтинг» за вересень 2010 року у сумі 1473, 39 грн., то суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Посилання представників позивача на те, що у квитанціях, наданих відповідачем про сплату оренди за землю не в повному обсязі вказані необхідні реквізити та не конкретизовані дані платежу, а тому вони не є належними платіжними документами для зарахування відповідних платежів за вказані періоди, вказаних платником податку, суд оцінює критично, оскільки у наданих відповідачем платіжних квитанціях чітко зазначено: дата перерахування, код платежу, призначення платежу - «за оренду землі», період за який здійснюється сплата податкового зобов’язання із зазначенням суми та реквізити отримувача.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення з Приватного підприємства «Лойєр-консалтинг» податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 1473, 38 грн. за вересень 2010 року та пені у сумі 8, 40 грн. за прострочку сплати зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за серпень 2010 року.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Приватного підприємства «Лойєр-консалтинг» про стягнення суми податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Лойєр-консалтинг» ( 91005,м. Луганськ, вул.. Годуванцева, 4/25, код ЄДРПОУ 31444181) на користь Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську (р/р 33216812700004, ГУДКУ у Луганській області, одержувач місцевий бюджет Жовтневого району, код платежу 13050200, МФО 804013, код 24046538) податкову заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 1473,38 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят три гривні 38 копійок) за період з 01.09.2010 по 30.09.2010 та пеню у розмірі 8,40 грн. (вісім гривень 40 копійок) за прострочу сплати заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за серпень 2010 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови буде виготовлено 14 січня 2011 року.
СуддяН.В. Кравцова