ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року м. ПолтаваСправа № 2а-6471/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Шевякова І.С.,
при секретарі – Ємець Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
В С Т А Н О В И В:
13 грудня 2010 року позивач, Управління пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо" про про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, у сумі 29 407,22 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у порушення пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач не відшкодував витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-листопад 2010 року на загальну суму 29 407,22 грн. Оскільки вказана сума витрат не була оплачена відповідачем самостійно, то ця сума підлягає стягненню у судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча у матеріалах справи наявні докази того, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Заперечення на позовну заяву відповідач суду не надав, однак направив листа, у якому визнаючи позовні вимоги, вказав, що суму заборгованості, яку просить стягнути позивач, ТОВ «Кредо»сплачено та у якості доказу цього надав оригінали платіжних доручень.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, судом встановлено наступне.
Відповідно до статей 14 та 15 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо»є платником страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування та обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука.
Згідно пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію за віком на пільгових умовах: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З наведеної норми закону слідує, що відносно осіб, які набули право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах, що передбачені статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зберігається той порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, який діяв до набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тобто до 1 січня 2004 року.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 №400/97-ВР, для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону, - фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
З матеріалів справи слідує, що на виконання вимог Інструкції Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука повідомило відповідача про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в передбаченому порядку та своєчасно.
Пунктом 6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача станом на час подачі адміністративного позову.
Однак 27.12.2010 року відповідач надав суду оригінали платіжних доручень № 600 від 10.12.2010 року на суму 9 902,50 грн. та № 623 від 27.12.2010 року на суму 19 504,72 грн., якими сплачено внески на виплату і доставку пільгових пенсій, заборгованість 2010 року.
Від позивача, представник якого був відсутній у судовому засіданні, заяви про відкликання позову або ж клопотання про закриття провадження у справі не надійшло.
Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги станом на час прийняття рішення у справі вже не мають підстав для задоволення, так як заборгованість відповідача, що є предметом позову, останнім погашена.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач надав суд докази сплати заборгованості, що була предметом позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04 січня 2011 року.
Суддя І.С. Шевяков