Справа № 22-ц/0390/145/11 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О.К.

Категорія:41 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді  Антонюк К. І.,

суддів -  Матвійчук Л.В., Киці С.І. ,

при секретарі Семенюк О.А. ,

                  з участю позивача – ОСОБА_1

представника третьої особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ківерцівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про визнання права на користування приміщенням та вселення, за апеляційною скаргою позивача – ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду від 30 листопада 2010 року, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ківерцівського районного суду від 30 листопада 2010 року в позові ОСОБА_1 про визнання права на користування приміщенням та вселення відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення його позовних вимог.

Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в спірній квартирі за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав як квартиронаймач ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ст. 65 Житлового Кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

          Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано об’єктивних доказів, які б підтверджували його проживання в спірній квартирі.

          Висновки суду є правильними, відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам.

          Довідками Ківерцівського міського виробничого управління житлово-комунального господарства (а.с.11, 36), адресними довідками (а.с.64) підтверджено, що в спірній квартирі був зареєстрований та проживав ОСОБА_4. Позивач в квартирі за адресою АДРЕСА_1 не реєструвався і не проживав. Місце його реєстрації на день смерті батька – АДРЕСА_2 Захоронення померлого ОСОБА_4 здійснювалось органами місцевої влади.

          Пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допитаних в суді першої інстанції, які є сусідами померлого ОСОБА_4, свідчить, що ОСОБА_4 був одинокою особою, якому соціальною службою надавалась допомога. Позивача за період життя батька вони не бачили.

          З акту обстеження спірної квартири від 08.12.2009 року також не вбачається, що в спірній квартирі знаходились особисті речі позивача (а.с.29).

          Показання свідка ОСОБА_7 суд оцінив в сукупності з іншими дослідженими доказами по справі і вірно не взяв до уваги ці показання враховуючи їх суперечність та зацікавленість свідка в наслідках розгляду справи.

Частина 3 ст. 10 ЦПК України зобов’язує кожну сторону довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 проживав в квартирі за адресою АДРЕСА_1  і був членом сім’ї померлого ОСОБА_4 тому відповідно до ст. 65 ЖК України він не набув права користування цим жилим приміщенням.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування чи зміни відсутні.  

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Ківерцівського районного суду від 30 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді