УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22-2305/11 Головуючий у 1 інстанції Петренко Н.О.
Доповідач:Желепа О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Желепи О.В.
суддів: Панченка М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі: Мившук В.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Садівничого товариства «Здоров’я» Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської Ради, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання права власності на садовий будинок, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на садовий будинок, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 в Святошинському районі м. Києва, загальною площею 0,0597 га з цільовим призначенням «ведення садівництва» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 986573, що виданий Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради 22.01.2009 року. На вказаній ділянці, на підставі проекту, виконаного приватним підприємством «Кортеж» збудовано господарським способом на власні кошти позивача садовий будинок з надвірними будівлями. 26.03.2010 року Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна проведено технічну інвентаризацію садового будинку АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва та виготовлено технічний паспорт. Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації будинок має загальну площу 266,9 кв.м. Також на земельній ділянці розташована баня та інші споруди.
Оскільки за позивачем не визнано право власності на збудований садовий будинок АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва та не має відповідного правовстановлюючого документу, позивачка не має можливості здійснювати своє право власності на нього та повноцінно користуватися ним, тому звернулася до суду з позовом про визнання права власності.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року в задоволенні позову – відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилались на те, що суд не вірно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не виконано вимоги ч. 4 ст. 174 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 986573 від 22.01.2009 року ОСОБА_3 згідно договору дарування земельної ділянки від 24.09.2008 року №658 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0597 га по АДРЕСА_1
На вказаній земельній ділянці позивачка збудувала садовий будинок.
Відповідно до звіту за результатами обстеження щодо відповідності державним стандартам, будівельним нормам і правилам збудованого садового будинку АДРЕСА_1 Святошинського району м. Києва, затвердженого 18.08.2010 року, роботи виконані у відповідності до державних будівельних норм і правил, стандартів, нормативних актів з пожежної безпеки, санітарного законодавства, що діяли на момент закінчення будівництва (2007 рік). Загальний стан індивідуального садового будинку і бані характеризуються як задовільний та придатний для введення в експлуатацію.
Згідно листа №3/1674 від 02.09.2010 року Відділ державного пожежного нагляду з обслуговування Святошинського району м. Києва погодив звіт про проведення технічного обстеження на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки.
Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до «Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна у м. Києві», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.10.2009 року №1227 Головне управління житлового забезпечення є органом уповноваженим здійснювати оформлення права власності та видавати свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна. Даним «Положенням» передбачено перелік документів, які заявник зобов'язаний надати до уповноваженого органу з метою оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею правовстановлюючих документів проводиться лише на об'єкти, введені в експлуатацію.
Так як, позивачем не надано суду доказів про введення збудованого будинку в експлуатацію, суд першої станції дійшов правильного висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання права власності на нього.
Доводи апеляційної скарги в частині не застосування судом ч. 5 ст. 376 ЦК України, якою передбачено визнання права власності на самочинне будівництво за користувачами земельної ділянки також не заслуговують на увагу, тому що:
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Конституції України органи, законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
У частині 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Тому звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Позивач не надав суду доказів, що він звертався з питанням узаконення самочинного будівництва до відповідних органів.
Посилання в скарзі на те, що судом застосовано ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування», яка виключена на правильність постановленого рішення не впливає, тому, що позивач не довів суду, що існує спір між ним та відповідачами, з приводу права власності на збудований самочинно будинок, а також не довів, що він звертався до компетентних органів з заявою про прийняття його в експлуатацію .
Доводи скарги по те, що один з відповідачів, а саме представник СТ «Здоров ?я» визнав позов не спростовують висновків суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків суду не спростовують.
Суд повно і об’єктивно з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 307, 308, 313, п.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: