Справа № 22Ц - 9473/2010 р. Головуючий в І інстанції Білик Г.О.
Категорія 24 Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
10 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А..
суддів: Малорода О.І., Голуб С.А.
при секретарі: Мягкій Т.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» про розірвання договору та додаткової угоди і повернення коштів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом і просив розірвати договір на проведення землевпорядних та проектно-вишукувальних робіт та виготовлення проекту відведення земельної ділянки №317 від 11.12.2008 року і додаткову угоду№140 від 20.01.2010 року, укладені між ним і відповідачем, повернути йому сплачені кошти в сумі 7200грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ТОВ «Земприватсервіс” взятих на себе зобов’язань по виконанню землевпорядних, проектно-вишукувальних робіт та виготовлення проекту відведення земельної ділянки у встановлені договором та додатковою угодою строки не виконав, в задоволенні заяви позивача про розірвання договору та додаткової угоди відмовив.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року позов задоволено. Розірвано договір №317 від 11 грудня 2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» та ОСОБА_2. Розірвано додаткову угоду№140 від 20 січня 2010 року, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» та ОСОБА_2. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» на користь ОСОБА_2 сплачені грошові кошти за договором№317 в сумі 5000грн., за додатковою угодою№140 в сумі 1200грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Земприватсервіс» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що представником відповідача не надано доказів того, що ТОВ «Земприватсервіс» за договорами, укладеними із позивачем, взяті на себе зобов»язання виконало; проект землеустрою на земельну ділянку на ім»я ОСОБА_2 виконаний іншою землевпорядною організацією.
Проте із вказаними висновками повністю погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи, які не оспорюються.
11 грудня 2008 року ОСОБА_2 (Замовник) і ТОВ «Земприватсервіс» (Виконавець) уклали договір на проведення землевпорядних та проектно-вишукувальних робіт по виготовленню проекту відведення земельної ділянки, яка розташована в адмінмежах Русанівської сільської ради, за яким «замовник» доручив, а «виконавець» прийняв на себе зобов»язання виконати землевпорядні та проектно-вишукувальні роботи в термін дванадцять місяців з дня оплати «замовником» зазначених «виконавцем» коштів 5000грн.
В цей-же день ОСОБА_2 сплатив на рахунок відповідача 5000грн. - вартість робіт по договору.
20 січня 2010 року сторони уклали між собою додаткову угоду №140 до договору на проведення землевпорядних та проектно-вишукувальних робіт від 11.12.2008 року, за якою «замовник» доручив, а «виконавець» прийняв на себе зобов»язання щодо проведення робіт по наданню консалтингових робіт - замовлення, оплата та отримання висновку про погодження забудови та викопіювання з генерального плану в інституті ДП «УКРДІПРОЦИВІЛЬСІЛЬБУД» з терміном дії надання послуг 45 банківських днів з моменту заключення угоди.
В цей-же день ОСОБА_2 сплатив на рахунок відповідача 1200грн. - вартість робіт по додатковій угоді.
На виконання додаткової угоди від 20.01. 2010 року ДП «УКРДІПРОЦИВІЛЬСІЛЬБУД» направило ТОВ «Земприватсервіс» листа від 10.02.2010 року, в якому повідомило, що вибір місця розташування ділянки для будівництва житлового будинку здійснено відповідно до чинного генерального плану с.Русанів на території, яка передбачена для розміщення нового громадського центру і наміри щодо відведення земельної ділянки можуть бути реалізовані за умови внесення змін до генерального плану села Русанів.
З проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 вбачається, що ТОВ «Земприватсервіс» виконано землевпорядні та проектно-вишукувальні роботи, в строки, перебачені договором. Відповідач сформував проект відведення, який не був погоджений із відповідними державними органами в зв»язку з відсутністю позитивного висновку про погодження забудови від ДП «УКРДІПРОЦИВІЛЬСІЛЬБУД».
За заявою ОСОБА_2 від 18.05.2010 року ТОВ «ЗемЮрКонсалтинг» виготовило погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с.Русанів в адмінмежах Русанівської сільської ради.
Колегія суддів вважає, що висновки суду в частині вимог про розірвання додаткової угоди і стягнення коштів не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ст..651 ЦК України
1.Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається із матеріалів справи п.7.2 Договору від 11 грудня 2008 року передбачено, що дострокове розірвання договору можливе тільки за згодою сторін.
Пунктами 5.3,5.4,5.5 Договору передбачено випадки, коли «Виконавець» не несе відповідальність за затримку виготовлення проекту відведення земельної ділянки «Замовнику» з причин, незалежних від волі «Виконавця».
Враховуючи, що ТОВ «Земприватсервіс» виконав землевпорядні та проектно-вишукувальні роботи, в строки, перебачені договором, сформував проект відведення, який не був погоджений із відповідними державними органами в зв»язку з відсутністю позитивного висновку про погодження забудови від ДП «УКРДІПРОЦИВІЛЬСІЛЬБУД», то відповідно до п.5.5 Договору (а.с.8) відповідач з незалежних від нього причин не може нести відповідальність за затримку виготовлення проекту відведення земельної ділянки.
Вина ТОВ «Земприватсервіс», як підстава відповідальності за порушення зобов»язання відповідно до ст.614 ЦК України, не доведена.
Відповідачем доведено, що більша частина землевпорядних, геодезичних робіт за договором виконана. Невиконаними є землевпорядні висновки про погодження проекту відведення із відповідними державними органами. За таких обставин відповідно до кошторису станом на 1.01.2008 року стягненню із відповідача на користь позивача підлягають невикористані грошові кошти в сумі 599грн.67коп.
Вбачається, що додаткова угода від 20.01.2010 року була виконана відповідачем
10 лютого 2010 року, тобто в строк, передбачений договором – 45 банківських днів з моменту укладення додаткової угоди, що підтверджується листом ДП «УКРДІПРОЦИВІЛЬСІЛЬБУД» від 10.02.2010 року про неможливість надання висновку про погодження проекту відведення земельної ділянки до внесення змін до генерального плану села Русанів.
Посилання позивача на те, що за умовами додаткової угоди відповідач повинен був надати висновок про погодження забудови та викопіювання з генерального плану в інституті ДП «УКРДІПРОЦИВІЛЬСІЛЬБУД», але цього зобов»язання не виконав, а отримав лист, а не висновок, не заслуговують на увагу. Встановлено, що відповідач замовив, оплатив та отримав негативний висновок про погодження забудови, тобто виконав додаткову угоду.
Відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду в частині позовних вимог про розірвання додаткової угоди і стягнення коштів підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» про розірвання додаткової угоди відмовити за недоведеністю позовних вимог, а позовні вимоги про повернення коштів задовольнити частково і стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» на користь ОСОБА_2 599грн.67коп.
Враховуючи, що договір від 11 грудня 2008 року фактично припинив свою дію, проект відведення земельної ділянки ОСОБА_2 виконаний іншою землевпорядною організацією, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню невикористані грошові кошти в сумі 599грн.67коп., колегія суддів погоджується із висновком суду про розірвання вказаного договору і залишає рішення суду в цій частині без змін.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року в частині вимог про розірвання додаткової угоди і стягнення коштів скасувати і ухвалити нове рішення:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» про розірвання додаткової угоди – відмовити.
Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» про повернення коштів задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Земприватсервіс» на користь ОСОБА_2 599грн.67коп.(п’ятсот дев’яносто дев’ять гривень шістдесят сім копійок).
В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді