Справа № 22Ц – 9066/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції Додатко В.Д.
Категорія 20 Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.
У Х В А Л А
Іменем України.
10 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А..
суддів: Малорода О.І., Голуб С.А.
при секретарі: Мягкій Т.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до садівничого товариства «Полянка», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів садівничого товариства «Полянка», позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, садівниче товариство «Полянка» про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом і просив визнати недійсним рішення загальних зборів садівничого товариства «Полянка» від 17.07.1999 року в частині прийняття ОСОБА_3 до складу членів СТ «Полянка», обґрунтовуючи вимоги тим, що вказане рішення не відповідає вимогам п.1.2, 2.1 Статуту, оскільки ОСОБА_3 ніколи не працювала в закладах м.Києва та області, не була громадянкою України і на момент прийняття вказаного рішення мешкала в Естонії, а також тим, що купівля-продаж земельної ділянки не є підставою для прийняття особи до складу членів садівничого товариства «Полянка».
В ході розгляду справи ОСОБА_2 в жовтні 2008 року звернувся із позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_6 і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 17.07.1999 року між відповідачами.
Позовні вимоги в цій частині обґрунтовував тим, що на час укладення вказаного договору ОСОБА_3 не була громадянином України і не могла набути у власність земельну ділянку, договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений, укладений з незаконним використанням валютних цінностей (доларів США) як засобу платежу. Крім цього позивач вважав, що договір купівлі-продажу земельної ділянки порушує право власності подружжя на земельну ділянку, оскільки вказана земельна ділянка належить на праві власності дружині позивача ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого 24.05.2001 року.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 14 червня 2010 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.1999 року, укладений громадянкою Росії ОСОБА_3 з громадянином України ОСОБА_4. В позові про визнання недійсним рішення загальних зборів садівничого товариства «Полянка» від 17.07.1999 року відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів садівничого товариства скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний договір купівлі - продажу земельної ділянки від 17.07.1999 року, укладений між ОСОБА_3 із ОСОБА_4 необхідно визнати недійсним, оскільки він не був нотаріально посвідчений.
Відмовляючи в позові про визнання недійсним рішення загальних зборів садівничого товариства «Полянка» від 17.07.1999 року, суд виходив із того, що позивачем не доведено, що ОСОБА_3 отримала за договором купівлі-продажу у приватну власність земельну ділянку в садовому товаристві «Полянка», а ОСОБА_9 була членом садового товариства «Полянка» і мала право на приватизацію спірної земельної ділянки.
Висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів садівничого товариства ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів садівничого товариства «Полянка» від 17.07.1999 року ОСОБА_3 було прийнято в члени СТ «Полянка». (т.2 а.с.93).
Згідно ст.1.2 Статуту садівницького товариства «Полянка» садівницьке товариство є добровільним об’єднанням громадян, які працюють або працювали в закладах м.Києва та області.
Статтею 4.1 Статуту визначено, що садівницьке товариство діє на основі самоуправління. Вищим органом управління є загальні збори.
Погоджуючись із висновком суду про відмову в цій частині позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку змінити мотиви ухвалення рішення суду в цій частині.
Враховуючи вимоги ст.3 ЦПК України, зміст та правові підстави позовних вимог, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 в установленому законом порядку не довів які його права порушуються, не визнаються чи оспорюються оскаржуваним рішенням загальних зборів садівничого товариства «Полянка» від 17.07.1999 року в частині прийняття ОСОБА_3 до складу членів СТ «Полянка».
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування і ухвалення нового рішення при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення загальних зборів садівничого товариства «Полянка» від 17.07.1999 року порушує право власності його як одного із подружжя на цю земельну ділянку, оскільки в провадженні Подільського районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, в тому числі і про поділ земельної ділянки, яка знаходиться в садівницькому товаристві «Полянка» в с.Озера Бородянського району Київської області не заслуговують на увагу, оскільки прийняття ОСОБА_3 в члени садівницького товариства «Полянка» права ОСОБА_2 в тому числі і на поділ майна, нажитого за час сумісного проживання у шлюбі, не порушує.
Інші доводи апеляційної скарги про неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, оскільки не призвели до порушення основних принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі і не вплинули на суть ухваленого рішення.
Керуючись ст.ст.308,315 ЦПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді