Справа№ 22ц-6633/11 Головуючий в суді І інстанції Пінкевич Н.С.
Категорія 45 Доповідач в суді II інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
17 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А..
суддів: Малорода О.І., Березовенко Р.В.
при секретарі: М’якій Т.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, яка є законним представником неповнолітнього ОСОБА_5 до управління держкомзему Києво-Святошинського району Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Еккер», Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3, Київська обласна філія Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про скасування державної реєстрації державного акту на земельну ділянку та визнання його недійсним.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 із вказаним позовом, який уточнила і просила визнати недійсним державний акт на земельну ділянку площею 0,0784га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області, виданий на ім'я ОСОБА_3 серія ЯБ № 021441, кадастровий номер 3222410300:01:029:0019; скасувати державну реєстрацію вказаного державного акту на земельну ділянку площею 0,0784га, яка знаходиться за адресою:. АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області, виданого на ім'я ОСОБА_3
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що її син ОСОБА_5 є власником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, власником іншої частини є ОСОБА_3 Між співвласниками будинку склався певний порядок користування земельною ділянкою загальною площею 1089 кв.м. 10 вересня 2003 року була погоджена схема землекористування, яка затверджена рішенням Боярської міської ради 9 жовтня 2003 року. Проте при виготовлені державного акту ТОВ "Еккер" в порушення схеми розподілу присадибної ділянки, самовільно без згоди спільних користувачів виготовив кадастровий план, де було вказано іншу межу користування, на підставі чого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_3 При складанні технічної документації оспорюваного державного акту на право приватної власності на земельну ділянку не були виконані вимоги п.п. 1.14, 1.16, 18 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, а саме порушення у визначенні меж земельної ділянки.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 червня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності серія (ЯБ №021441) на земельну ділянку площею 0,0784га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222410300:01:029:0019). У решті позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суду приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив наступні обставини, які не оспорюються.
Згідно договору купівлі-продажу, укладеного 22 січня 2000 року між ОСОБА_6, який діяв за свого неповнолітнього сина ОСОБА_5, і ОСОБА_7, ОСОБА_5 купив 7\25 частин жилого АДРЕСА_1
Власником інших 18\25 частин вказаного житлового будинку є ОСОБА_3
Рішенням Боярської міської ради від 9 жовтня 2003року затверджено схему розділу присадибної земельної ділянки в АДРЕСА_1 по згоді співвласників домоволодіння, згідно якої в користування ОСОБА_3 переходить частина земельної ділянки площею 784кв.метрів, в користування ОСОБА_5 – частина площею 307 кв.метрів.
22 вересня 2004року на ім.’я ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №021441, згідно якого ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0784га із цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована в АДРЕСА_1
ОСОБА_5, виділену йому в користування частину земельної ділянки площею 307 кв.метрів, не приватизував.
Правовими підставами позовних вимог визначено порушення у визначенні меж земельної ділянки при виготовленні оспорюваного Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову і визнання недійсним державного акту, суд виходив із того, що при виготовленні державного акту на право власності на земельну ділянку на ім.’я ОСОБА_3 була використана інша схема розподілу земельної ділянки, на якій відсутні підписи співвласників домоволодіння і було порушено право іншого співвласника.
Проте погодитись із вказаними висновками не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і не узгоджуються із вимогами закону.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених ст. 61 цього кодексу.
На підставі рішення Боярської міської ради від 9 жовтня 2003року (а.с.19) в користування ОСОБА_3 передано частину земельної ділянки площею 784кв.метрів, а в користування ОСОБА_5 – площею 307 кв.метрів, що відповідає часткам сторін у праві власності на будинок і вимогам ст.120 Земельного кодексу України.
Проте суд прийшов до невірного висновку про існування схеми розділу присадибної земельної ділянки між сторонами, яка є додатком до рішення Боярської міської ради від 9 жовтня 2003року і підставою для розроблення технічної документації по виготовленню державного акту на ім.’я ОСОБА_3
З матеріалів справи вбачається, що схеми (плану) розділу земельної ділянки, погодженої між сторонами спору 10 вересня 2003року, на яку посилається позивач, не існує, оскільки вказаний документ має назву: «План присадибної ділянки із спорудами» (а.с.7).
Згідно вказаного плану в користуванні ОСОБА_3 знаходиться 18\25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, а в користуванні ОСОБА_5 – 7\25 частин домоволодіння.
План присадибної ділянки із спорудами не є належним доказом погодження меж землекористування. Зображення на плані напрямку поділу земельної ділянки без визначення меж та розмірів, який візуально розділяє земельну ділянку порівну між співвласниками не відповідає рішенню ради про закріплення земельних ділянок у розмірах 784кв.метрів за ОСОБА_3 і 307 кв.метрів за ОСОБА_5
Рішенням ХХХ сесії ХХІУ скликання Боярської міської ради від 24.06.2004року затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок і передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею784кв.метрів.
На підставі вказаного рішення ради, яке в установленому законом порядку не визнано протиправним, ОСОБА_3 відведено в натурі земельну ділянку вказаного розміру, виготовлено кадастровий план земельної ділянки і видано Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Наявний в матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_3, план присадибної земельної ділянки не є іншою схемою розподілу земельної ділянки, як встановив суд.
Крім цього, відповідно до п.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовими рішеннями у яких беруть участь ті самі особи.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2007 року при розгляді в касаційному порядку касаційної скарги ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Київської області від 19.04.2005року у справі за позовом ОСОБА_5 до Боярської міської ради, ОСОБА_3 про визнання рішень ради незаконнми та державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним встановлено, що порядок землекористування земельною ділянкою до придбання ОСОБА_5 нерухомості не погоджувався і відповідно до ст.42 ЗК України 1992року позивач отримав в користування 307 кв.метрів земельної ділянки, що відповідає 7\25 частин придбаного будинку.
Вбачається, що спір між ОСОБА_5, інтереси якого представляв його батько – ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку з тих-же правових підстав, які заявлені у даній справі, вирішений рішенням апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2005 року, яке в установленому законом порядку набрало законної сили. (справа№1271/2004 а.с.111-114,136).
Разом з тим суд першої інстанції правильно виходив із того, що вимоги в частині скасування державної реєстрації є необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не передбачені.
За вказаних обставин, оскільки при апеляційному розгляді встановлено невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права відповідно до вимог ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким в позові відмовити за недоведеністю і необґрунтованістю позовних вимог.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 червня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення:
В задоволенні позову ОСОБА_4, яка є законним представником неповнолітнього ОСОБА_5 до управління держкомзему Києво-Святошинського району Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Еккер», Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3, Київська обласна філія Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про скасування державної реєстрації державного акту на земельну ділянку та визнання його недійсним – в і д м о в и т и.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді