Справа № 2-а-10/11

ПОСТАНОВА

іменем України

14 січня 2011 року  Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді  Сеника Р.П.,

при секретарі: Шуточкіній А.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу №2 Володимир-Волинського відділення державної автомобільної інспекції МВ УМВС України у Волинській області старшого сержанта міліції Ничипора Святослава Петровича про скасування постанови серії АС1 № 078399  від 14 грудня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу № 2 Володимир-Волинського ВДАІ УМВС України у Волинській області старшого сержанта міліції Ничипора С.П., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги мотивує тим, що 14.12.2010 р. керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2106» д.н.  НОМЕР_1 рухаючись в м. Володимир-Волинський по вул. Ковельській був зупинений працівником ДПС, який пояснив, що позивач порушив  п.17.4 ПДР, а саме не надав переваги в русі маршрутному автобусу, який розпочав рух від зупинки із заїзного «кармана» для маршрутних транспортних засобів та склав протокол. Відразу щодо ОСОБА_1 було винесено постанову АС № 078399 та накладено штраф у розмірі 425 грн. Крім того, позивач стверджує що йому не було роз’яснено його права та обов’язки; його не було повідомлено про час та місце розгляду адміністративної справи; а також, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не були з’ясовані обставини, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

    Із зазначеною постановою позивач не згідний, у зв’язку з відсутністю в його діях вини. У позовній заяві позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АС1 № 078399 від 14.12.2010 р.

    Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити в повному обсязі, в обгрунтування надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також повідомив, що він 14.12.2010 року керував автомобілем марки «ВАЗ 2106» д.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Ковельській в м. Володимир-Волинський проїжджав біля зупинки для маршрутних транспортних засобів саме в цей час, автобус здійснював зупинку у заїзному «кармані», де проводилась посадка-висадка пасажирів і увімкнув лівий покажчик повороту маючи намір виїжджати із зупинки, але при цьому в автобус сідали пасажири. Не знаючи на який час зупинився автобус, позивач зменшив швидкість та проїхав повз нього однак був зупинений працівниками ДПС. Пояснення позивача про те, що він ніякої перешкоди для руху маршрутному транспортному засобу не створював, оскільки останній ще здійснював посадку пасажирів та не міг розпочати рух не були взяті до уваги інспектором.

    Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, не повідомив про причину неявки.

    Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

    З дослідженої постанови серія АС1 № 078399 по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2010 року , винесеної інспектором дорожньо-патрульної служби взводу № 2 Володимир-Волинського відділення державної автомобільної інспекції Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області старшим сержантом міліції Ничипором С.П.,   встановлено, що 14.12.2010 року о 15 год. 55 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2106» д.нНОМЕР_1 в м. Володимир-Волинський по вул. Ковельській не надав переваги в русі маршрутному автобусу, який виїжджав із зупинки для маршрутних транспортних засобів чим порушив вимоги п. 17.4 Правил дорожнього руху України. Позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

    З дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення серія АС1 № 094903 від 14.12.2010 р. вбачається, що ОСОБА_1, рухався  в м. Володимир-Волинський по вул. Ковельській не надав переваги в русі маршрутному автобусу, який виїжджав із зупинки для маршрутних транспортних засобів чим порушив правила зупинки встановлених п. 17.4 Правил дорожнього руху України.

    Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

    Разом з тим, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З оглянутого судом протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що позивач надав пояснення про те, що він не згідний із зазначеним правопорушенням.

Як вбачається з пояснень позивача, що він 14.12.2010 року рухався в м. Володимир-Волинський по вул. Ковельській і проїжджаючи біля зупинки для маршрутних транспортних засобів побачив маршрутний автобус, водій якого увімкнув лівий покажчик повороту однак при цьому здійснював посадку пасажирів, тому позивач зменшив швидкість та проїхав зупинку не заважаючи маршрутному транспортному засобу розпочати рух. Інспектор розглянув справу про вчинення адміністративного правопорушення поверхнево, не врахував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Також, під час складення протоколу, позивачу не було роз’яснено його прав та обов’язків.

    Стаття 268 КУпАП України вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

    Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, не подавав заперечення проти позову, не спростував доводів позивача, не надав доказів правомірності своїх дій, тому з наведених вище підстав, суд прийшов до висновку, що відсутні докази, що підтверджують вчинення ОСОБА_1, 14.12.2010 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

    За таких обставин суд приходить до висновку, що для притягнення позивача до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не було достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення,   а відповідачем не доведено правомірність винесення постанови , тому позов підлягає до задоволення повністю.

    Керуючись ст.ст.9, 11, 71, 72, 98, 158, 161-163 КАС України та на підставі ст.ст.   254, 256, 293 КУпАП, суд,-

постановив:

Адміністративний позов  ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 2 Володимир – Волинського відділення державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області старшого сержанта міліції Ничипора Святослава Петровича про скасування постанови серії АС1 № 078399 винесеної 14 грудня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення  – задовольнити повністю.

Постанову  серії АС1 № 078399 від 14 грудня 2010 року про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. –скасувати.

Постанова суду  є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий  /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                                                                              Р.П. Сеник