Справа № 22-ц/0390/121/11 Головуючий у 1 інстанції:Лівандовська-Кочура Т.В.

Категорія:57      Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

і м е н е м  У к р а ї н и     

13 січня 2011 року           місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Здрилюк О. І.,

суддів -  Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А. ,

при секретарі Гнепі П.М.     

з участю пр-ка позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про примусове виконання умов мирової угоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 30 листопада 2010 року,

                                 В С Т А Н О В И Л А :

         Рішенням Луцького міськрайонного суду від 30 листопада 2010 року позов в даній справі задоволено.

         Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 526 500 грн. – грошових коштів на виконання умов мирової угоди від 30.03.2010 року та 1820 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати це рішення.          

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду від 30.03.2010 року було визнано мирову угоду, укладену між сторонами в справі про поділ майна, за якою відповідач зобов’язався належну позивачу частку в житловому будинку № 5 на вул.Бринського в м.Луцьку виплатити грошовими коштами в розмірі 600 750 грн., що еквівалентно 75000 доларам США в наступні терміни: 30.03.2010 року – 40 500 грн., до 30.04.2010 року – 40 500 грн., до 30.09.2010 року – 526 500 грн.. Відповідач порушив умови мирової угоди і частину коштів сплатив не в строки, передбачені угодою, а 526 500 грн. не сплатив взагалі, в зв’язку з чим вони підлягають стягненню в примусовому порядку.

       Заслухавши представника позивача, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.530 цього ж Кодексу, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач порушив умови мирової угоди від 30.03.2010 року, що виразилося у несплаті до 30.09.2010 року коштів в розмірі 526 500 грн. (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд вірно виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, а тому відповідно до вимог закону з нього підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за мировою угодою та понесені судові витрати.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Жодних доказів щодо добровільного виконання своїх зобов’язань по мировій угоді до 30.09.2010 року – відповідач не надав, відповідно не підтвердив своїх посилань в апеляційній скарзі на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Безпідставним є посилання апелянта, що судом першої інстанції ухвалене в даній справі заочне рішення.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача, що він не розписувався про одержання судової повістки. Згідно ч.6 ст.74 ЦПК України особи, які беруть участь у справі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом, чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

 Із матеріалів справи вбачається, що 27.10.2010 року відповідач повідомлений телефонограмою про час і місце розгляду справи (а.с.30), а тому відповідно і не міг розписатись про одержання судової повістки.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

 Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

 Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

                                          УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 30 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді