Справа № 22-ц/0390/92/11 Головуючий у 1 інстанції:Пономарьова О.М.

Категорія:79      Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

і м е н е м  У к р а ї н и     

13 січня 2011 року           місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Здрилюк О. І.,

суддів -  Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А. ,

при секретарі Гнепі П.М.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність та рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_2 на ухвалу Ківерцівського районного суду від 22 листопада 2010 року,

                                       В С Т А Н О В И Л А :

         Ухвалою Ківерцівського районного суду від 22 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 у даній справі.

В апеляційній скарзі заявник просить скасувати цю ухвалу та постановити нову – про задоволення скарги.

Вважає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

 Судом першої інстанції встановлено, що дії державного виконавця є правомірними, оскільки відповідають вимогам ст.ст.5, 37 Закону України «Про виконавче провадження».

 Перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконанні у державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції знаходився виконавчий лист, виданий 28.01.2010 року Ківерцівським районним судом з приводу негайного виконання судового рішення в частині стягнення з Комунального підприємства «Добробут» на користь ОСОБА_2 середньомісячної заробітної плати за один місяць в розмірі 1747 грн. 10 коп. (а.с.4).

Вказаний виконавчий лист пред’явлено стягувачем до виконання 01.02.2010 року і цього ж числа постановами державного виконавця відкрите виконавче провадження та накладено арешт на кошти боржника (а.с.7, 9), а також вчинено інші дії, обґрунтованість яких наведена в ухвалі суду першої інстанції.

Таким чином, державним виконавцем дотримані строки здійснення виконавчого провадження, передбачені ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» щодо рішення, яке підлягає негайному виконанню.

Безпідставними є покликання апелянта на незастосування судом законів, які підлягали застосуванню, а саме – ст.ст.22, 23 ЦК України.

Суд прийшов до вірного висновку про те, що державним виконавцем не заподіяно ОСОБА_2 збитків і моральної шкоди.

Крім того, у випадку, якби така шкода була заподіяна, то відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» і вимог ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» вона підлягала б відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Посилання апелянта на тривалий розгляд справи не впливає на правильність постановленої ухвали, оскільки справа неодноразово відкладалась і за клопотаннями самої ОСОБА_2.

Відмова у виклику судом першої інстанції свідка ОСОБА_1 є обґрунтованою, оскільки державним виконавцем не заперечувався факт передачі заявником конвертів для надіслання необхідної поштової кореспонденції учасникам виконавчого провадження.

Наявність чи відсутність в матеріалах справи відповіді банку щодо накладення арешту на рахунки боржника не впливає на правомірність дій державного виконавця при виконанні судового рішення.

Інші на думку апелянта порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме – несвоєчасне ознайомлення з матеріалами справи та несвоєчасне отримання копії ухвали не впливають на розгляд судом справи по суті, а неотримання копій документів, долучених до матеріалів справи не передбачено нормами ЦПК України, оскільки згідно ст.27 цього Кодексу особа, яка бере участь у справі, має право одержувати копії лише судових рішень, а копії документів, долучених до справи має право знімати особисто при ознайомленні з матеріалами справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

 Ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

  Керуючись ст.ст.307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

                                                              УХВАЛИЛА:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Ківерцівського районного суду від 22 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.

  Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді