Справа № 2-108/2007p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7        травня 2007 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Іванченко Я.М. при секретарі - Худорбі Я.М.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_4.,

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3-,

представника відповідачів ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди мотивуючи позов тим, що 14 грудня 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до прокурора Новгород-Сіверського району Чернігівської області та начальника Новгород-Сіверського районного відділу внутрішніх справ Чернігівської області із заявою, у якій обізвали його „бандитом", і звинуватили в тому, що він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 „на протязі двох років пише необгрунтовані скарги, не дає нормально працювати ні товариству, ні комунальному підприємству, систематично не платить за водокористування, відкрив пункт прийому металобрухту і приймає крадений металобрухт". Зазначені відомості також поширювались серед мешканців села Комань Новгород-сіверського району.

З приводу безпідставних звинувачень, Новгород-Сіверським РВ УМВС по заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було проведено перевірку і не підтверджено неправдивих відомостей відповідачів, тобто встановлено, що він майно господарства ТОВ „Україна" не розкрадав, прийомом металобрухту не займався і ніякого пункту прийому металобрухту немає взагалі.

Розповсюдженням неправдивих відомостей відповідачі завдали йому моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі та гідності в очах, колег, виборців та односельчан.

В        судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов в повному обсязі і до викладеного в

позовній заяві додав, що з 26 березня 2006 року він є депутатом Команської сільської ради

Новгород-Сіверського району Чернігівської області та головою комітету з комунального

господарства зазначеної ради. З відповідачами в нього склались давні неприязні стосунки на грунті

його громадської діяльності та того, господарство „Україна" вкрай зубожіло, а це не може його не

турбувати. 26 червня 2006 року разом з іншими депутатами Команської сільської ради він

звернувся з депутатським запитом до Голови Команської сільської ради, а 17 та 21 липня 2006 року

з колективним листом до Голови Новгород-Сіверської районної ради та прокурора Новгород-

Сіверського району у яких просив перевірити роботу директора комунального підприємства при

Команській сільській раді ОСОБА_3 щодо забезпечення водопостачання та витрат

коштів за здане молоко й зібраних з населення за водопостачання. Приводом до цього слугувало те,

що за заявою ОСОБА_3 Новгород-Сіверське РЕМ, 23 червня 2006 року відключило

електропостачання на водонапірних вежах с. Чулатово, с. Дробишево, с Комань та сел. Чернецький,

внаслідок чого мешканці вказаних сіл на протязі трьох днів залишились без води. Він, як депутат

сільської ради, відреагував на цей факт оскільки має турбуватись про долю виборців. Після цього

 

2

14 грудня 2006 року ОСОБА_3 та директор ТОВ „Україна" почали безпідставно скаржитись на нього в органи міліції та прокуратури, про те, що він перешкоджає нормальній роботі ТОВ „Україна" та комунальному підприємству при Команській сільській раді і на протязі двох років пише безпідставні скарги, хоча цього насправді не було він ніяких скарг не писав. Пункт прийому металобрухту не відкривав та металобрухт не приймав. Також відповідачі розповсюджували неправдиві відомості серед жителів села Комань, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Через переживання його стан здоров'я погіршився і він перебував на лікарняному з 26.12.2006 року 09.01.2007 року з діагнозом кардіосклероз та інші хвороби. Діями відповідачів та тим, що за їх скаргою до нього приходили співробітники міліції, опитували з приводу будівництва будинку, сараю придбаних піноблоків та іншого, йому було завдано моральної шкоди, яку відповідачі мають йому відшкодувати та вибачитись, і спростувати неправдиві відомості написавши відповідні заяви до правоохоронних органів.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі та доповнив, що позивач ніяких скарг не писав, а відповідачі своїми брутальними наклепами завдали йому великої моральної шкоди та страждань.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі і пояснив, що з позивачем у них склалися неприязні відносини з приводу спільної роботи в сільській раді. Він працює директором ТОВ „Україна" і в зв'язку з зверненнями громадян, звертався до міліції з приводу того, що в господарстві було викрадено піноблоки та через те, що в селі було затримано трактор з металобрухтом. Вважає, що селяни бояться ОСОБА_1 Останній шляхом різних підмов та інтриг не дає селянам спокійно жити. Також повідомив, що міліція не ознайомлювала його з матеріалами перевірки та матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи. Він постанову про відмову в порушенні кримінальної справи не оскаржував.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі і пояснила, що з позивачем у неї склалися давні неприязні відносини, вони майже не спілкуються, а між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 йде давня боротьба. Також повідомила, що вона, як директор комунального підприємства при Команській сільській раді відповідає за оплату електропостачання водонапірних веж. З Новгород-Сіверського РЕМ їх неодноразово попереджали про можливість відключення електропостачання через велику заборгованість по сплаті за воду та про підвищення тарифів. Вона, в свою чергу, неодноразово попереджала мешканців сіл про необхідність сплати, проте це не діяло Тому вона, для того, щоб електропостачання та споживачів води не відімкнули взагалі, з метою впливу на злісних неплатників, написала заяву про вимкнення водонапірної вежі в профілактичних цілях, що і було зроблено 23 червня 2006 року. Пізніше, водопостачання було відновлено. Під час проведення нею роз'яснювальної роботи ОСОБА_1 підмовляв людей не платити за воду, ніби то по завищеним нею цінам, хоча тарифи були підняті РЕМ. Також повідомила, що в ТОВ „Україна" зникли піноблоки, схожі на ті які, селяни бачили в господарстві ОСОБА_1, в зв'язку з цим вона і зверталась з заявою до міліції. Також повідомила, що міліція не ознайомлювала її з матеріалами перевірки та матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи з приводу їх з ОСОБА_2 заяви. Щодо розмови з ОСОБА_9, під час спільної з ним поїздки, вона дійсно висловлювала свою невдоволеність діями останнього оскільки той виписував в товаристві „Україна" листи шиферу нібито для себе, а в подальшому продав їх ОСОБА_1 і вчинив на її думку недобросовісно.

Представник відповідачів ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та пояснив, що вимоги позивача, є безпідставними. Відповідачі, як громадяни України, мають право на висловлення своїх суджень, та на повідомлення компетентних органів про правопорушення, що на їх думку мали місце, і ці повідомлення ніяк не можна розцінювати як поширення недостовірної інформації. Перевірка правоохоронними органами скарг і заяв не може бути розцінена як приниження честі і ділової репутації. Позивач являється депутатом сільської ради він є публічною особою тому його критика це звичайне явище. Також повідомив, що посилання позивача на погіршення стану здоров'я є несумлінною поведінкою оскільки   зазначені    хвороби   є

 

3

віковими і не виникли внаслідок дій відповідачів. Між подіями з відключенням водопостачання та зверненням відповідачів до правоохоронних органів пройшло майже півроку, що не можна пов'язувати взагалі, а суд не вправі зобов'язати вибачитись відповідачів оскільки це їх внутрішнє відношення до позивача і це не передбачено чинним законодавством.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він товаришує з ОСОБА_1, і продав останньому листи шиферу які купив у ТОВ „Україна". Перед новим 2007 роком, точної дати він не пам'ятає, коли він їхав на гужевому візку і підвозив ОСОБА_3 остання нарікала йому за продаж шиферу ОСОБА_1 та в розмові обзивала останнього „злодієм", але він впевнений, що це неправда.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в листопаді 2006 року йому запропонували обійняти посаду директора комунального підприємства Команської сільської ради, після чого він написав відповідну заяву Голові сільської ради. Через деякий час, місяці два тому, на вулиці села Комань він зустрів ОСОБА_3 яка безпричинно почала лаятись з ним, обзивала його „набродою" (приїжджою людиною), говорила, що „понаїхали тут", а потім також кричала і на ОСОБА_1 якого теж обзивала „набродою", „злодюгою", „бандитом".

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він особисто ОСОБА_2 не поважає, оскільки за його керівництва ТОВ „Україна" воно занепало. 10 квітня 2006 року під час проведення сесії Команської Сільської ради, в кабінеті, ОСОБА_2 в негативному сенсі висловлювався в адресу депутата ОСОБА_1 в якого з ним також неприязні стосунки. Але про те, щоб ОСОБА_2 або ОСОБА_3 обзивали позивача чи поширювали про нього недостовірну інформацію він не чув.

Згідно досліджених в судовому засіданні відмовного матеріалу № 1304, Новгород-Сіверського РВ УМВС від 28 грудня 2006 року встановлено, що проведеною перевіркою по матеріалах заяви, будь які відомості та факти відносно ОСОБА_1 щодо розкрадання майна господарства не підтверджуються. Щодо придбання піноблоків та інших матеріалів на будівництво сараю ОСОБА_1, встановлено, що у нього наявні відповідні документи підтверджуючі їх законне походження, відомості щодо відкриття пункту металобрухту не підтвердились, а сам пункт прийому металобрухту відсутній. ДІМ Новгород-Сіверського РВ УМВС Чернігівської області лейтенантом міліції ОСОБА_11 в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Суд, вислухавши   пояснення сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

По справі Судом встановлено, що в грудні 2006 року відповідачі дійсно звертались до прокурора Новгород-Сіверського району Чернігівської області та начальника Новгород-Сіверського РВ УМВС в Чернігівській області і з заявою про неправомірні дії депутата сільської ради ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 За результатами розгляду заяви було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.2006 р. оскільки відомості свого підтвердження не знайшли.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55).

Питання практичної реалізації громадянами цих прав регулюються, зокрема, Законом України "Про звернення громадян" який забезпечує їм можливість брати участь в управлінні державними і громадськими справами, впливати на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювати свої права і законні інтереси та поновлювати їх у разі порушення шляхом викладення в письмовій або усній формі пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг.

 

4

Згідно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_12 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) від 10 квітня 2003 року звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу.

Проблеми, пов"язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах "Нікула проти Фінляндії", "Яновський проти Польщі", „Салов проти України", „Ляшко проти України" та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації та критики щодо осадових, службових та публічних осіб може бути значно ширшою порівняно з межами такої ж інформації і критики щодо звичайних громадян. Тому, публічні особи мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.

Зважаючи на вищезазначене те, що позиває є публічною особою (депутатом сільської ради ас. 12) суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині спростування перед прокуратурою Новгород-Сіверського району Чернігівської області, Новгород-Сіверським РВ УМВС в Чернігівській області поширені ними недостовірні відомості у той же спосіб, у який вини були поширені і зобов"язати відповідачів попросити у нього вибачення, оскільки суд не може розцінювати скарги до правоохоронних органів та прокуратури поширенням недостовірної інформації.

Також суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову до ОСОБА_2 в частині спаростування перед мешканцями села Комань Новгород-Сіверського району Чернігівсьткої області поширені ним недостиоваірні відомості про те, що він „бандит" і „на протязі двох років пише неогрунтовані скарги не дає нормально працювати ні товариству, ні комунальному підприємству, систематично не платить за водокористування, відкрив пункт прийому металобрухту і приймає крадений металобрухт", та стягнення завданої моральної шкоди, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 мешканцям села Комань зазначені відомості не повідомлялись.

Відповідно до положень ч.4 ст.32 Конституції України кожен має право вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації, що порочить його честь і. гідність. В частині З Постанови Пленуму Верховного суду України N 7 від 28.09.1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" зазначається, що при розгляді цивільних справ, порушених у порядку ст.7 ЦК, суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.

Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

По справі Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 розповсюджувала відомості про те, що ОСОБА_13 являється „злодієм", „набродою", „злодюгою", „бандитом" ОСОБА_9, ОСОБА_6 Враховуючи той факт, що відповідачкою розповсюджено відомості які не підтверджуються жодним доказом, невідповідають справжнім обставинам та, виходячи з точки зору загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, порочать честь та гідність позивача Суд вважає позовні вимоги в частині спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - обґрунтованими. Втім, позовні вимоги щодо стягнення 850 гривень моральної

 

5

шкоди Суд вважає завеликими та такими, що підлягають зменшенню до 400 гривень, оскільки саме на цю суму відшкодування позивачем доведено заподіяння йому розповсюдженням ОСОБА_3 відомостей які порочать честь та гідність моральної шкоди характером та обсягом душевних та психічних страждань, характером немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), тяжкістю вимушених змін у його життєвих стосунках. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, Суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди саме з вищевказаних мотивів. Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача ОСОБА_3 просити вибачення у позивача задоволенню не підлягають.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по справі.

Виходячи з вище викладеного та керуючись, ст. 32, 40, 55 Конституції України, ст. 1167 ЦК України, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_12 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) від 10 квітня 2003 року, Постанови Пленуму Верховного суду України N 7 від 28.09.1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", Законом України "Про звернення громадян", ст. ст. 8, 88, 215,   ЦПК України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, про захист гідності та честі та про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Розповсюджені ОСОБА_3 громадянам: ОСОБА_9, ОСОБА_6 відомості про те, що ОСОБА_1 „злодій", „наброда", „злодюга", „бандит" визнати такими, що не відповідають дійсності, порочать честь і гідність ОСОБА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 спростувати їх в усній формі перед громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_6 протягом місяця, з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 400 (чотириста ) гривень у відшкодування завданої ОСОБА_1 розповсюдженням відомостей, які не відповідають дійсності та порочать його честь і гідність - моральної (немайнової) шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати при зверненні до суду в сумі 32 (тридцять дві) гривні.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, про захист гідності та честі та про відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Н-Сіверський райсуд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.