Справа № 2-769/2007p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О., за участю позивачки - Крушельницької В.В., відповідача - Кузнецова СМ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нього, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до
суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору
кушвлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, раніше укладеного між ними 23 липня 2002 року на Вознесенській Універсальній Товарно - Сировинній Біржі дійсним та визнання за нею право власності на нього.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі,
пояснивши, що 23 липня 2002 р. вона придбала за 1 000 грн. 00 коп. у
продавця за угодою ОСОБА_2. житловий будинок АДРЕСА_1, зареєструвавши
цей договір в той же день на Вознесенській Універсальній
Товарно-Сировинній Біржі, яка з 16 травня 2005 року припинила свою діяльність. Умови договору сторонами повністю виконанні, договір зареєстрований у Вознесенському міжміському бюро технічної інвентаризації 26 липня 2002 р. під реєстровим номером 8069 і лише, у березні 2007 р. позивачка дізналася проте, що договір потребує нотаріальної форми посвідчення, але продавець за угодою ухиляється від її нотаріального посвідчення. Посилаючись на вимоги ч.2 ст.220, ст.657 ЦК України, позивачка просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення та підтвердив той факт, що дійсно 23 липня 2002 року він продав за 1 000 грн. 00 коп. позивачці належний їм на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 26 лютого 1999 p., який зареєстрований у Вознесенському МБТІ 01 березня 1999 p., за реєстровим №8069, житловий будинок АДРЕСА_1.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що 23 липня 2002 р. позивачка ОСОБА_1. уклала договір купівлі -продажу нерухомого майна № 456 з відповідачем ОСОБА_2. За даним договором позивачка придбала у власність житловий будинок АДРЕСА_1, жилою площею 47, 6 кв.м., з літньою кухнею - літ. Б - 1, сараєм - літ. В - 1, сараєм - літ. Г - 1, вбиральнею - літ. Д - 1, огорожею - літ. № 1,3, 4 та спорудою - літ. № 2, який раніше належав відповідачу на підставі Договору купівлі - продажу нерухомого майна від 26 лютого 1999 p., зареєстрований у Вознесенському МБТІ 01 березня 1999 р., за реєстровим №8069, передавши в рахунок покупки продавцю грошову суму в розмірі 1 000 грн. 00 коп. Даний договір укладений на Вознесенській Універсальній Товарно - Сировинній Біржі, державна реєстрація якої припинена з 16 травня 2005 року.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між позивачкою, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, 23 липня 2002 р. був укладений письмовий договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1, який зареєстрований Вознесенською Універсальною Товарно -Сировинною Біржею. Проте, в порушення вимог ст.227 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 p., що діяв на час укладення угоди, оформлення вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальному порядку не відбулося.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до правовідносин, які продовжують існувати застосовуються норми нового ЦК України.
Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).
Проте, ч.2 ст.220 ЦК України, передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Рішення про визнання договору дійсним може бути прийняте судом на вимогу добросовісної сторони, яка виконала повністю або частково договір.
Ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу, а тому обраний позивачкою спосіб захисту цивільного права шляхом визнання
угоди дійсною є вірним і може бути застосований судом, оскільки від цього залежить виникнення у неї права власності на житловий будинок.
Враховуючи, що сторони за угодою повністю виконали істотні умови договору, за яким відповідач передав позивачці у власність житловий будинок, а позивачка передала останньому визначену грошову суму, але в наступному відповідач, який виконав угоду, ухилився від її нотаріального посвідчення, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і на підставі ст. ст. 220, 657 ЦК України підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України судовий збір сплачено при подачі позову.
Керуючись ст. ст. 10, 11,209, 212, 213,214, 215,217 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нього задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу № 456 житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 23 липня 2002 р. на Вознесенській Універсальній Товарно -Сировинній Біржі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за яким:
ОСОБА_2 продав належний їм на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 лютого 1999 р., зареєстрованого у Вознесенському МБТІ 01 березня 1999 р., за реєстровим №8069, житловий будинок АДРЕСА_1, жилою площею 47, 6 кв.м., з господарськими побутовими будівлями та спорудами, передавши його у власність покупцю й одержавши від покупця грошову суму у розмірі 1 000 грн. 00 коп.,
а, ОСОБА_1 купила житловий будинок АДРЕСА_1, жилою площею 47, 6 кв.м., з господарськими побутовими будівлями та спорудами, прийнявши його у власність і передавиш продавцю визначену грошову суму у розмірі 1 000 грн. 00 коп. -дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.