У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:
Головуючого судді Куриленка О.С.,
суддів Куртлушаєва І.Д., Сокола В.С.,
при секретарі Іванові О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, визначення порядку користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від 12 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
03 лютого 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вище зазначеним позовом (а.с. 4, 46, 89). Обґрунтовуючи вимоги придбанням квартири в період шлюбу з відповідачкою, просив визнати за ним право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, визначити порядок користування квартирою по другому варіанту судової будівельно-технічної експертизи, виділивши йому у користування житлову кімнату «3» площею 18,2 кв.м. та вбудовану шафу «4» площею 1,6 кв.м., у користування відповідачки – житлову кімнату «2» площею 8,8 кв.м., житлову кімнату «5» площею 12,2 кв.м. Залишити в загальному користуванні сторін коридор, кухню, ванну кімнату, туалет і лоджію.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду від 12 листопада 2010 року зазначений вище позов задоволено. Визнано право особистої власності за ОСОБА_5 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1. Визнано право особистої власності за ОСОБА_6 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1. Припинено право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1. Визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виділенням у користування ОСОБА_5 житлової кімнати «3» площею 18,2 кв.м. та вбудованої шафи «4» площею 1,6 кв.м., у користування ОСОБА_6 – житлових кімнат «2» площею 8,8 кв.м. і «5» площею 12,2 кв.м. Залишено в загальному користуванні приміщення: «1» (коридор), «6» (кухня), «7» (ванна кімната), «8» (туалет), «9» (лоджія). Зобов’язано ОСОБА_5 відновити існуючий раніше дверний отвір із житлової кімнати «3» на лоджію «9». Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 910, 40 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в розмірі 617, 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 710, 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати частково та ухвалити нове рішення. Вказує на вирішення судом спору з виходом за межі позовних вимог, на невирішення судом питання про зобов’язання переробити опалення, помилку при оцінці судом висновків судової будівельно-технічної експертизи № 1541 від 26 жовтня 2009 року, оскільки на її вирішення ставилось питання про поділ квартири в натурі, а не про порядок користування квартирою, при розподілі судових витрат. Також зазначає, що одне із підсобних приміщень, а саме вбудована шафа «4» виділена у користування лише позивача та просить вбудовану шафу залишити в загальному користуванні обох сторін, а лоджию передати в користування лише їй одній.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 підтримала повністю апеляційну скаргу за викладеними в ній доводами, ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу відхилити за необгрунтованістю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира являється об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та їх частки являються рівними, оскільки була набута подружжям під час перебування в шлюбі.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки він відповівдає матеріалам справи і закону.
Згідно чинного на час виникнення правовідносин матеріального закону (стаття 22 КпБС України) нажите подружжям за час шлюбу майно є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно.
Згідно частини 3 статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 07 вересня 2002 року по 27 січня 2009 року (а.с. 12, 21). Відповідно до договору купівлі-продажу від 11 квітня 2003 року сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10), що підтверджується копіями договору купівлі-продажу та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Джанкойським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації.
Визначаючи порядок користування квартирою суд виходив з другого варіанту судової будівельно-технічної експертизи № 1541 від 26 жовтня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги зводяться насамперед до неприйнятності другого варіанту і до вимоги ухвалення нового рішення, в основу якого покласти перший варіант експертизи з огляду на те, що існує закладений отвір з кімнати «3» до лоджії «9».
В цій частині колегія суддів доводи скарги відхиляє, оскільки саме другий варіант експертизи визначає порядок користування квартирою з мінімальним відступом від ідеальних часток сторін, тобто судом обгрунтовано встановлено такий порядок користування, що не порушує право кожної із сторін на його частку, а саме позивачеві виділено 18, 2 кв.м., а відповідачці – 21 кв.м. житлової площі, однак позивач не заявляє про порушене право і погоджується з висновком суду.
Такі висновки відповідають вимогам статей 319, 358 ЦК України.
Щодо доводу про те, що вбудована шафа «4» виділена у користування лише позивача, колегія суддів зазначає, що з урахуванням виділення у користування відповідачці двух кімнат більшої площі, ніж площа однієї кімнати позивача, виділення позивачеві даного приміщення площею 1,6 кв.м. не буде порушувати прав апелянта ще із огляду на те, що визначення порядку користування квартирою не є її розділом в натурі із припинення спільної часткової власності сторін.
Інші доводи апеляційної спростовуються тим, що перепланування квартири не було проведено сторонами у відповідності із законом, відновлення речі (квартири) буде сприяти урегулюванню спору сторін відповідно до закону, відновлення пройому покладено судом на позивача, яким рішення суду не оспорено, виконання рішення суду в цій частині буде відбуватись із кімнати «3», яка виділена в користування позивачеві і таким чином не буде стосуватись прав відповідачки (апелянта).
Доводи ОСОБА_6 в засіданні апеляційного суду про непроживання в квартирі позивача на час спору також не спростовують висновків суду, оскільки це не може бути підставою для відмови позивачеві в позові фактично про захист гарантованого Конституцією України права власності.
При апеляційному перегляді справи колегія суддів не встановила порушень судом першої інстанції положень процесуального законодавства по розподілу судових витрат. В цій частині вирішення покладених на суд завдань судом обрунтовано було стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 910, 40 грн. судових витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи (1/2 частина від оплаченої позивачем суми в 1820 грн. за проведення експертизи, а.с. 98, 121) та колегія судів звертає увагу на те, що відповідачка в порядку статей 133, 135 ЦПК України не оскаржила ухвалу про забезпечення доказів, якою і була ухвала про призначення експертизи, та погодилась із тими питаннями, які були поставлені судом на вирішення експерту.
Щодо доводів про визначення експертом вартості як квартири в цілому, так і окремих її приміщень, то ці дані не вплинули не вирішення судом спору в цілому.
Таким чином, колегія суддів вважає доводи скарги необгрунтованими з огляду на вище зазначене, апелянт в порядку статті 60 ЦПК України не надав належних доказів на спростування оскаржуваних висновків суду, тому в порядку статті 308 ЦПК України колегія суддів рішення суду першої інстанції залишає без змін.
Керуючись статтями 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити. Рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від 12 листопада 2010 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: