Справа № 22 - 558 / 2007р. Головуючий у І інстанції: Нестеренко Т.В.
Судця - доповідач: Каракуша К.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кримської О.М.,
Суддів: Каракуші К.В.,
Маловічко СВ., При секретарі: Петровій О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3
на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від "23" жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяною дорожньо-транспортною пригодою, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 рокуОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулись до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначили, що 04.05.2006р. з виниОСОБА_4., який керував автомобілем марки ГАЗ-5312 державний номер НОМЕР_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої було пошкоджено автомобіль ЗАЗ-11024 державний номер НОМЕР_1, що належитьОСОБА_1., крім того завдані тілесні ушкодження його дружині ОСОБА_2., яка знаходилась під час ДТП в автомобілі. У зв'язку з тим, що автомобіль, яким керував ОСОБА_4., належить на праві власності ОСОБА_3 і він передав керуванням автомобілем без належного оформлення, позивачі просили суд стягнути шкоду в солідарному порядку з власника автомобіля і винного в скоєнні ДТП на користь ОСОБА_1. матеріальні збитки, пов'язані з ушкодженням автомобіля у сумі 4771 грн., на користь ОСОБА_2, у зв'язку з ушкодженням її здоров'я - 696 грн. 66 коп., та моральну шкоду по 2500 грн. кожному.
Позивачі в засіданні районного суду позов підтримали, просили його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4визнав позовні вимоги, пояснивши, що 04.05.2006р. на прохання приватного підприємця ОСОБА_3. погодився перевезти товар, проте
2
останній ні путьового листа, ні доручення йому не надав. В цей же день, під час перевезення товару, з його вини сталась ДТП.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3. та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1. та ОСОБА_2, заподіяну їм матеріальну шкоду в розмірі 5467 грн. 66 коп., моральну шкоду в розмірі по 1000 грн. кожному та судові витрати у розмірі 93 грн. 17 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково виходячи з такого.
Посилання апелянта на те, що суд розглянув справу за його відсутністю, не повідомивши його належним чином про час та місце судового засідання є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме поштовими повідомленнями про вручення судових повіток відповідачу з додержанням термінів передбачених ч.4 ст.74 ЦПК України (а.с. 24, 31, 38).
У відповідності до п.4 ст..309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосовування норм матеріального права.
Задовольняючи позов, суд обґрунтовано дійшов до висновку про те, що розмір завданої шкоди як матеріальної, так і моральної є належно доведеним і підлягає стягнення з відповідачів і доводи скарги їх не спростовують. Проте не можна погодитись із судом першої інстанції про те, що в даному випадку шкода підлягає стягненню в солідарному порядку.
Встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, в внаслідок якої був пошкоджений автомобіль ЗАЗ-11024 державний номер НОМЕР_1, що належитьОСОБА_1. та завдані тілесні ушкодження ОСОБА_2, сталась з виниОСОБА_4., який керував автомобілем марки ГАЗ-5312 державний номер НОМЕР_2 без належних на то правовстановлюючих документів.
Апелянт ОСОБА_3 пояснив, що доручив ОСОБА_4. перевезення вантажу, проте останній не дочекавшись належно оформлених документів виїхав і скоїв ДТП, тому вважає що належний йому автомобіль неправомірно вибув з його володіння з виниОСОБА_4. і тільки останній має нести відповідальність.
У відповідності до ч.4 ст. 1187 ЦК України передбачено, що якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відповідні роз'яснення містяться і у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. з подальшими змінами „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", згідно яким володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_3. він уклав ізОСОБА_4. усний договір про перевезення вантажу, проте не надав останньому відповідного доручення на
3
право керування цим автомобілем. Посилання ОСОБА_3. про те, що ОСОБА_4. не дочекавшись оформлення відповідних документів самоправно поїхав, не звільняє ОСОБА_3. від відповідальності, оскілки він не забезпечив належної охорони свого автомобіля, залишивши ключі від нього, не звертався до правоохоронних органів з повідомленням про угон та ін.
Тому, судова колегія вважає твердження апелянта про те, що автомобіль вибув з його володіння через неправомірну поведінку ОСОБА_4 є необгрунтованими.
Визначаючи ступень вини відповідачів, колегія судців виходить з того, ОСОБА_4відповідною постановою суду визнано винним у скоєнні ДТП та його притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 здійснюючи підприємницьку діяльність з використанням автомобіля що є джерело підвищеної небезпеки, повинен був вжити в повному обсязі заходів до належного оформлення відповідних документів та не допускати виїзд на належному йому автомобілі особі без відповідних повноважень. Тому, ступень вини кожного суд визначає в рівних частках, а саме на користь ОСОБА_1. підлягає стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_3. матеріальна шкода, завдана ушкодженням автомобіля по 2385грн.50коп. (4771 : 2), моральна шкода 500грн. (1000:2) з кожного; на користь ОСОБА_2, з ОСОБА_4 та ОСОБА_3. матеріальна шкода, завдана ушкодженням здоров'я, по 348грн.33коп. (696,66:2) та моральна - по 500грн. (100:2) з кожного. Підлягають також стягненню з відповідачів на користь позивачів у відповідній пропорції судові витрати по 46 грн.58коп. (93,17 : 2) з кожного.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. з подальшими змінами „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
У засіданні апеляційного судуОСОБА_1. пояснив, що не відновлював пошкодженого автомобіля і згоден передати пошкоджене авто відповідачам після відшкодування ними збитків. Тому колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_1. після відшкодування йому відповідних збитків передати відповідачами пошкоджене авто.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду через неправильне застосування норм матеріального права підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від "23" жовтня 2006 року змінити викласти резолютивну частину наступним чином.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 2385грн.50коп. (дві тисячі вісім десять п'ять), моральну шкоду - по 500грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4на
користь ОСОБА_2матеріальну шкоду у розмірі по 348грн.ЗЗкоп. (триста
сорок вісім), моральну шкоду - по 500грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2та ОСОБА_1 судові витрати по 46грн.58коп. з кожного.
4
Зобов'язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_3та ОСОБА_4пошкоджений автомобіль марки ЗАЗ-11024, державний номер НОМЕР_1, після відшкодування ними збитків у зв'язку з пошкодженням автомобіля.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, проте може бути оскаржено
безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом
двох місяців