Справа: № 22-1338 Головуючий у 1-й інстанції:Руднєв О.О.
2007р. Доповідач: Кримська О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справа апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кримської О.М.
Суддів: Глазкової О.Г.
Каракуші К.В.
При секретарі: Петровій О.Б.
з участю позивача : ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_4.
відповідача: ОСОБА_2
представника відповіжача: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення заборгованності по аліментам за минулий час,
Встановила:
7 червня 2006 рокуОСОБА_1 звернулась до суду з позовом доОСОБА_2. про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення заборгованності по аліментам за минулий час.
8 позові зазначила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 24.04.1998 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
05.12.2002 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, видане 05.12.2002 року відділом РАГС Комунарського РУЮ м. Запоріжжя.
Відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не здійснює, ухилявся після розірвання шлюбу від сплати аліментів.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в твердій сумі у розмірі 263 грн. 50 коп., оскільки відповідач не працює, має нерегулярний заробіток, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття, та заборгованість по аліментам за останні три роки, починаючи з 01.06.2003 року у сумі 7878 грн. 80 коп.
У листопаді 2006 року позивачка уточнила позовні вимоги в частині визначення суми заборгованості по аліментам за останні три роки та просила стягнути з відповідача
2
заборгованість по аліментам за останні три роки у сумі 7671 грн. 40 коп .
Відповідач позовні вимоги визнав частково, згоден з позовними вимогами щодо стягнення аліментів на утримання дитини в твердій сумі у розмірі 263 грн. 50 коп, але заперечує проти стягнення аліментів за минулий час , оскільки він не ухилявся від сплати аліментів.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2006 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, 1957 року народження, аліменти на користь ОСОБА_1на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в твердій сумі в розмірі 263 грн. 50 коп. щомісячно до досягнення донькою повноліття, починаючи з 07.06.2006 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2судові витрати в доход держави: держмито в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 грн. 50 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Не погоджуючись частково з рішенням суду,ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норма матеріального права, просить рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення аліментів з відповідача за попередні три роки , починаючи з 01.06.2003 р. в сумі 7671 грн. 40 коп. скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання , дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 24.04.1998 року, зареєстрованому відділом РАГС Комунарського РУЮ м. Запоріжжя (а.с.6).
Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 05.12.2002 року відділом РАГС Комунарського РУЮ м. Запоріжжя, шлюб між сторонами розірвано (а.с.7)
Відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Розмір аліментів відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження і зберігає до досягнення ними повноліття, крім випадків, передбачених ст. 198,199 СК України , коли батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей. Доказів про сплату аліментів в добровільному порядку, відповідач не надав.
Статтею 191 СК України , передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову .
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, суд першої інстанції врахував ті обставини , що відповідач не має регулярного заробітку, а тому правильно дійшов до висновку про необхідність стягнення аліментів в твердій грошовій сумі та правомірно керувався вимогами Закону України " Про Державний бюджет на 2006 рік" при визначенні розміру аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ч.2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три
3
роки.
Виходячи зі змісту названої статті під ухиленням від сплати аліментів слід розуміти винну протиправну поведінку зобов'язанної особи, тобто усвідомлене невиконання їм своїх обов'язків в той час, коли позивач звертався до нього безпосередньо або через суд з вимогами про сплату аліментів необхідних на утримання дитини.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Позивачка суду апеляційної інстанції пояснила, що вона півтора року після розірвання шлюбу не зверталась до відповідача з проханням про сплату аліментів на дитину, оскільки сподівалась, що вона самостійно взмозі виховувати та утримувати доньку.
До того ж, позивачка не надала суду доказів про те, що вона пізніше зверталась до відповідача з проханням щодо сплати коштів на утримання дитини-, -тобто вживала заходи щодо добровільної сплати відповідачем аліментів ( направляла йому листи, заяви , зверталась до керівництва підприємства , де працює відповідач тощо), а відповідач ухилявся від свого обов'язку ( обіцяв сплачувати аліменти після працевлаштування, змінював місце проживання з метою ухилення від сплати аліментів тощо).
З матеріалів справи вбачається протилежне: місце проживання відповідача було відоме, син позивачки проживає в одному домоволодінні з відповідачем, тобто відповідач не приховувася від позивачки , у зв'язку з чим вона вимушена була б здійснювати його розшук або самостійно або через правоохоронні органи .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, щодо їх необгрунтованності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2006 року по даній справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена до Верховного
Суду України протягом двох місяців.