КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-16/10/2370                                                       Головуючий у 1-й інстанції:  Смілянець Е.С.     

Суддя-доповідач:  Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"12" січня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя

судді

за участі:      секретаря   с/з      

представника відповідача    Грибан І.О.,

Губська О.А., Беспалов О.О.

Самсонюк В.А.

Бондаренка О.М.

  розглянув в відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Малого приватного підприємства «Тайфун»та Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду  від 01 березня 2010 року у справі за позовом  Малого приватного підприємства «Тайфун»до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.2009 року за № 0000022801/0, від 09.10.2009 року за № 0000022801/1 та за № 0000022801/2 від 05.11.2009 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нову постанову суду про задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга апеляційна скарга Малого приватного підприємства «Тайфун»підлягає до задоволення, а  апеляційна скарга Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до задоволення не підлягає виходячи з наступних підстав.

         Згідно п.3 ч.1ст.202 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України  у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів  владних повноважень адміністративні суди перевіряють,  чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах  повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України;2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи  несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з  дотриманням необхідного  балансу  між  будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод  та інтересів особи і цілями, на досягнення яких  спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто  протягом розумного строку.                     

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2009 року за № 0000022801/0, від 09.10.2009 року за № 0000022801/1 та за № 0000022801/2 від 05.11.2009 року в частині визначення малому приватному підприємству фірма «Тайфун»суми податкового зобов’язання в розмірі 67863 грн., з них за основним платежем 45242 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 22621 грн., оскільки платником податків правомірно включено до податкового кредиту суми по  ПДВ з операцій між ППФ «Тайфун»та ТОВ «ВПФ Велам», здійснених в період до 30.09.08р.,тобто до дати складання акту про анулювання державної реєстрації платника податку на додану вартість контрагента.

Однак , колегія суддів вважає передчасним та помилковим висновок суду першої інстанції щодо  відсутності права у позивача на суми податкового кредиту сформовані за операціями між позивачем та контрагентами ТОВ «ВПФ Велам»,ТОВ «Зіверт»та ТОВ «Агро-Пак-Інвест»згідно податкових накладних виписаних після дати складання актів про анулювання реєстрації вказаних контрагентів, як платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи, Смілянської об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання МПП «Тайфун»вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, про що було складено акт від 07.09.2009 р. №3200/23/14208052.

В ході перевірки встановлений факт порушення пп. 7.4.1 п. 7.4.5 п.7.4  ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»

На підставі акту перевірки від 07.09.2009 р. №3200/23/14208052 відповідачем прийнято податкове повідомлення–рішення від 14.09.2009 р. № 0000022801/0.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем, за результатами розгляду  скарги було прийнято податкові повідомлення-рішення  від 09.10.2009 року за № 0000022801/1 та за № 0000022801/2 від 05.11.2009 року, за якими сума податкового зобов’язання залишена без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що актом № 6464 від 15.05.2007 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Агро-Пак-Інвест», датою анулювання реєстрації є 23.04.2007 року, актом № 55/15-9 від 26.10.2006 року анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Зіверт», датою анулювання реєстрації є 12.10.2006 року. Актом  від 30.09.2008 року № 2211 анульовано реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ ВПФ «Велам», датою анулювання реєстрації є 05.03.2007 року.

Позивачу були надані наступні податкові накладні: ТОВ «ВПФ Велам»№ 116 від 26.09.2007 року, № 95 від 19.09.2007 року, № 211 від 24.12.2007 року, № 201 від 17.12.2007 року, № 195 від 07.12.2007 року, після анулювання свідоцтва платника ПДВ;  ТОВ «Зіверт» № 29 від 15.01.2007 року, № 45 від 05.02.2007 року, № 69 від 19.02.2007 року, № 58 від 12.02.2007 року, № 198 від 23.05.2007 року, № 187 від 18.05.2007 року, після анулювання свідоцтва платника ПДВ; ТОВ «Агро-Пак-Інвест»№ 129 від 30.07.2007 року, № 135 від 20.08.2007 року, № 173 від 05.09.2007 року, № 187 від 22.10.2007 року, після анулювання свідоцтва платника ПДВ.                                    

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У відповідності до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

         Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

         Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податкові накладні ТОВ «ВПФ Велам»№ 116 від 26.09.2007 року, № 95 від 19.09.2007 року, № 211 від 24.12.2007 року, № 201 від 17.12.2007 року, № 195 від 07.12.2007 року, після анулювання свідоцтва платника ПДВ;  ТОВ «Зіверт» № 29 від 15.01.2007 року, № 45 від 05.02.2007 року, № 69 від 19.02.2007 року, № 58 від 12.02.2007 року, № 198 від 23.05.2007 року, № 187 від 18.05.2007 року, після анулювання свідоцтва платника ПДВ; ТОВ «Агро-Пак-Інвест»№ 129 від 30.07.2007 року, № 135 від 20.08.2007 року, № 173 від 05.09.2007 року, № 187 від 22.10.2007 року, після анулювання свідоцтва платника ПДВ.  

       Враховуючи обставини, встановлені судом першої інстанції, колегія суддів зважає на наступне.

       Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

       Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

       Обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР щодо умов виникнення у позивача права на податковий кредит. Названий Закон не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб’єктами господарювання.

       У пункті 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

       Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

       Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Покупець не може нести відповідальність а ні за несплату податків продавцем, а ні за можливу недостовірність відомостей про продавця та неточностей відомостей у податковій накладній, за умови, що не мав про це відомостей та не перебував з продавцем в змові.

         Відповідачем докази, які підтверджують  його  доводи відносно того, що наведені в податковій накладній відомості не відповідають дійсності, не надано.

        Згідно з частиною 1 статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, які його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.

          Зважаючи на той факт, що відповідач не надав доказів правомірності свого рішення, що є обов’язковим відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів  приходить до висновку, що оскаржувані позивачем повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог закону та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги Малого приватного підприємства «Тайфун»спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови.

Керуючись ст.ст. 160, ст. 196, 198, 200- 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Тайфун»задовольнити повністю, апеляційну скаргу Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області залишити без задоволення .                 

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року в частині визначення сум податкового зобов’язання     в розмірі 121276,50 грн., з яких основний платіж 80851грн., штрафні санкції -40425,50 грн. -  скасувати.

Постановити нову постанову, якою позовні вимоги Малого приватного підприємства «Тайфун»- задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення та скасувати повідомлення рішення Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.2009 року за № 0000022801/0, від 09.10.2009 року за № 0000022801/1 та за № 0000022801/2 від 05.11.2009 року в частині визначення сум податкового зобов’язання     в розмірі 121276,50 грн., з яких основний платіж 80851грн., штрафні санкції -40425,50 грн.

В решті постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України .

Головуючий-суддя:                                                                                    І.О.Грибан                              

суддя                                                                                                      О.А.Губська

суддя                                                                                                          Л.П.Борисюк

Повний текст виготовлено 17.01.11р.