Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2010 року Справа № 2а-9176/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                                  Пляшкової К.О.,

при секретарі:                              Зацепіній Ю.В.,

за участю представників

прокурора-заявника:                              не з’явився,

позивача:                                        Войтенко Н.Г. (довіреність № 2/8/10 від 11.01.2010),

відповідача:                                        не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Старобільського району Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 4488,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника прокурора Старобільського району Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 4488,48 грн., з яких недоїмка – 4374,53 грн., пеня – 113,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області 14.04.2000 за № 04051632Ф0150395 та перебуває на обліку у Старобільській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області як платник податків.

Відповідачем 02.02.2009 та 26.01.2010 до позивача подано податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, за якими всього нарахована орендна плата за 2010 рік у розмірі – 4458,85 грн., за 2009 рік – 4210,83 грн.

          У визначений законом термін сума орендної плати відповідачем не сплачена, у зв’язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 4488,48 грн.

          У судове засідання прокурор не з’явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не відомі.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

          Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, про дату слухання справи був повідомлений належним чином.

З огляду на положення ст.128 КАС України, з урахуванням того, що відповідач повторно не з’явився у судове засідання, а також, те, що прокурор та відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача та прокурора.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого,   сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.  

У розумінні Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535 податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Статтею 2 вищезазначеного Закону України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно із ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області 14.04.2000 за № 04051632Ф0150395 та перебуває на обліку у Старобільській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області як платник податків (а.с.7, 13).

Відповідач є користувачем земельних ділянок державної і комунальної власності.

Так, податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 564 від 02.02.2009 та № 106 від 26.01.2010 відповідачем нарахована орендна плата за 2009 рік у розмірі 4210,83 грн., за 2010 рік – 4371,58 грн.

Із довідки про заборгованість по орендній платі за земельні ділянки вбачається, що відповідачем самостійно визначені податкові зобов’язання сплачено не в повному обсязі, в результаті чого, за ним станом на 10.11.2010 утворилася заборгованість у сумі 4488,48 грн., з яких недоїмка – 4374,53 грн., пеня – 113,95 грн. (а.с.5, 6).

У відповідності зі ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.З податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

Статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов’язання платником податків — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов’язання контролюючими органами — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким, чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач – ОСОБА_2 має узгоджений податковий борг, який ним у добровільному порядку в повному обсязі не погашений, за несвоєчасну сплату якого нарахована пеня.

Згідно Закону України «Про  державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На час розгляду справи податкова заборгованість по орендній платі за землю, що склалася за відповідачем не сплачена.

Враховуюче викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 87, 94, 98, 112, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов заступника прокурора Старобільського району Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 4488,48 грн., - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2) на користь місцевого бюджету податкову заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 4488,48 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень сорок вісім копійок), з яких: недоїмка – 4374,53 грн. (чотири тисячі триста сімдесят чотири гривні п’ятдесят три копійки), пеня – 113,95 грн. (сто тринадцять гривень дев’яносто п’ять копійок) перерахувати кошти на бюджетний рахунок одержувача: 33219815700332 Старобільського відділення державного казначейства в установі банку ГУДКУ у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 28 грудня 2010 року.

           СуддяК.О. Пляшкова