Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2010 року Справа № 2а-8937/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                        Пляшкової К.О.,

при секретарі:                    Зацепіній Ю.В.,

за участю представників

позивача:                              Сопрука В.В. (довіреність № 14-276д від 22.09.2010),

відповідача:                              Білаш Л.І. (довіреність № 6 від 10.01.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Свердловантрацит» до державної податкової інспекції у м. Свердловську про вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

          19 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державного підприємства «Свердловантрацит» до державної податкової інспекції у м. Свердловську, у якому позивач просив:

          - визнати незаконними дії державної податкової інспекції у м. Свердловську щодо розподілу сплачених державним підприємством «Свердловантрацит» сум згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором № 13 від 27 квітня 2006 року про реструктуризацію податкових зобов’язань, які виникли у результаті проведення розрахунків згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705 за такими повідомленнями: № 112130016635422 від 15.01.2010, № 112130016664296 від 15.02.2010, № 112130016689117 від 11.03.2010, № 112130026348146 від 13.04.2010, № 112130016817477 від 17.06.2010, № 112130018454763 від 14.07.2010, № 112130016911143 від 10.08.2010, № 112130018960543 від 30.09.2010, № 112130017060140 від 18.10.2010;

          - зобов’язати державну податкову інспекцію у м. Свердловську суми сплачені державним підприємством «Свердловантрацит» за платіжними дорученнями: № 28 від 15.01.2010 на суму 735,28 грн., № 106 від 15.02.2010 на суму 735,28 грн., № 173 від 11.03.2010 на суму 735,28 грн., № 417 від 13.04.2010 на суму 735,28 грн., № 874 від 17.06.2010 на суму 735,28 грн., № 1160 від 14.07.2010 на суму 735,28 грн., № 1383 від 10.08.2010 на суму 735,28 грн., № 1826 від 30.09.2010 на суму 735,28 грн., № 2009 від 18.10.2010 на суму 735,28 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати розстроченого податкового боргу по збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до графіку сплати за договором № 13 від 27 квітня 2006 року у повному обсязі;

          - судові витрати стягнути з відповідача.

          В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі п.10.2 ст.10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», п.16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії» № 191 від 22.02.2006 між відповідачем та відокремленим підрозділом «Шахта «Довжанська – Капітальна» державного підприємства «Свердловантрацит» укладено договір про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних санкцій) № 13 від 27 квітня 2006 року.

          Згідно умов договору ДПІ у м. Свердловську надає ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій), що обліковується за даними карток особливих рахунків на підставі довідки від 27 квітня 2006 року про суму податкового боргу станом на 01.01.2005, який не погашено на день складення довідки на загальну суму 70587,00 грн. терміном на 10 років з дня укладення цього договору, з відстрочкою погашення на перші 2 роки дії цього договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку розстроченого податкового боргу, який є невід’ємною частиною договору.

          На виконання умов договору ВП «Шахта «Довжанська – Капітальна» ДП «Свердловантрацит» сплатило платіжними дорученнями № 28 від 15.01.2010 суму 735,28 грн., № 106 від 15.02.2010 суму 735,28 грн., № 173 від 11.03.2010 суму 735,28 грн., № 417 від 13.04.2010 суму 735,28 грн., № 874 від 17.06.2010 суму 735,28 грн., № 1160 від 14.07.2010 суму 735,28 грн., № 1383 від 10.08.2010 суму 735,28 грн., № 1826 від 30.09.2010 суму 735,28 грн., № 2009 від 18.10.2010 суму 735,28 грн.

          У кожному із зазначених платіжних доручень в графі призначення платежу зазначено – «Розстрочена сплата податкового боргу згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 13 від 27.04.2006».

          Не враховуючи призначення платежу наведене платником податку у платіжних дорученнях, відповідач зарахував до загального податкового боргу, до якого не відноситься реструктуризована заборгованість, про що надіслав повідомлення № 112130016635422 від 15.01.2010, № 112130016664296 від 15.02.2010, № 112130016689117 від 11.03.2010, № 112130026348146 від 13.04.2010, № 112130016817477 від 17.06.2010, № 112130018454763 від 14.07.2010, № 112130016911143 від 10.08.2010, № 112130018960543 від 30.09.2010, № 112130017060140 від 18.10.2010.

          Позивач вважає незаконними дії відповідача щодо розподілу сплачених державним підприємством «Свердловантрацит» сум згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором № 13 від 27 квітня 2006 року про реструктуризацію податкових зобов’язань, які виникли у результаті проведення розрахунків згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705, оскільки у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податків у платіжному дорученні. Такі дії відповідача призводять до неповної сплати розстроченої суми, а також до порушення умов договору.

          20.12.2010 до початку судового розгляду справи по суті позивачем подано до суду доповнення до адміністративного позову, у яких позивач доповнив позовні вимоги, а саме просив: визнати незаконними дії державної податкової інспекції у м. Свердловську щодо розподілу сплачених державним підприємством «Свердловантрацит» сум згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором № 13 від 27 квітня 2006 року про реструктуризацію податкових зобов’язань, які виникли у результаті проведення розрахунків згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705 за повідомленнями № 112130017122318 від 12.11.2010, № 112131017202814 від 13.12.2010; зобов’язати державну податкову інспекцію у м. Свердловську суми сплачені державним підприємством «Свердловантрацит» за платіжними дорученнями № 2375 від 12.11.2010 на суму 735,28 грн., № 2651 від 13.12.2010 на суму 735,28 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати розстроченого податкового боргу по збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до графіку сплати за договором № 13 від 27 квітня 2006 року у повному обсязі.

          У судовому засіданні представник позивача доповнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

          Представник відповідача проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував, про що надав відповідні письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, оскільки відповідно до п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях. У зв’язку з чим, відповідач розподіливши сплачені суми на погашення пені та податкового боргу, діяв обґрунтовано та у відповідності з нормами діючого законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

          Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на  досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відокремлений підрозділ «Шахта «Довжанська – Капітальна» державного підприємства «Свердловантрацит» створено без права юридичної особи. Головне підприємство - державне підприємство «Свердловантрацит» (далі - ДП «Свердловантрацит»), ідентифікаційний код 32355669, зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 24.04.2003.

          На підставі п.10.2 ст.10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», п.16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії» № 191 від 22.02.2006 між відповідачем та ВП «Шахта «Довжанська – Капітальна» ДП «Свердловантрацит» укладено договір про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних санкцій) № 13 від 27 квітня 2006 року (а.с.19-21).

          Згідно умов договору ДПІ у м. Свердловську надає ВП «Шахта «Довжанська – Капітальна» ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій), що обліковується за даними карток особливих рахунків на підставі довідки від 27 квітня 2006 року про суму податкового боргу станом на 01.01.2005, який не погашено на день складення довідки на загальну суму 70587,00 грн. терміном на 10 років з дня укладення цього договору, з відстрочкою погашення на перші 2 роки дії цього договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку розстроченого податкового боргу, який є невід’ємною частиною договору.

Згідно п.2 цього Договору ДПІ у м. Свердловську зобов’язалося:

- зробити відповідні записи в картках особових рахунків Платника податків, що ведуться в органах державної податкової служби стосовно розстрочених сум на підставі цього договору;

- при несвоєчасній сплаті реструктуризованої суми або її частини, орган державної податкової служби, що склав даний договір, має право направити позов до суду щодо скасування даного договору про реструктуризацію податкових зобов’язань.

- скасувати договір на підставі відповідного рішення суду про скасування договору про реструктуризації податкових зобов’язань за умови несвоєчасної сплати реструктуризованої суми або її частини та пред’явити до сплати невнесену суму податкових зобов’язань;

          - від дня, наступного за днем скасування (дострокового скасування) договору, на розстрочені суми, що залишилися не сплаченими, нараховувати пеню та штрафні санкції у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Згідно п.3 цього Договору ВП «Шахта «Довжанська – Капітальна» ДП «Свердловантрацит» зобов’язалося:

- забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкових зобов’язань;

- від дня дострокового розірвання договору сплатити невнесену суму розстрочених податкових зобов’язань та суму нарахованих пені і штрафних санкцій.

Згідно п.4 цього Договору ДПІ у м. Сверловську має право розстрочені суми податкових зобов’язань, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення та суми нарахованих пені і штрафних санкцій, стягувати та погашати у порядку установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу.

          Згідно п.п.6.6. Договору - особливі умови, передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості.

          На виконання умов зазначеного договору ВП «Шахта «Довжанська – Капітальна» ДП «Свердловантрацит» платіжними дорученнями № 28 від 15.01.2010 на суму 735,28 грн., № 106 від 15.02.2010 на суму 735,28 грн., № 173 від 11.03.2010 на суму 735,28 грн., № 417 від 13.04.2010 на суму 735,28 грн., № 874 від 17.06.2010 на суму 735,28 грн., № 1160 від 14.07.2010 на суму 735,28 грн., № 1383 від 10.08.2010 на суму 735,28 грн., № 1826 від 30.09.2010 на суму 735,28 грн., № 2009 від 18.10.2010 на суму 735,28 грн., № 2375 від 12.11.2010 на суму 735,28 грн., № 2651 від 13.12.2010 на суму 735,28 грн. у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу внесло платежі з призначенням - «Розстрочена сплата податкового боргу згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 13 від 27.04.2006» (а.с.22-30, 57-58).

           ДПІ у м. Свердловську підготувало та направило на адресу ВП «Шахта «Довжанська – Капітальна» ДП «Свердловантрацит» повідомлення № 112130016635422 від 15.01.2010, № 112130016664296 від 15.02.2010, № 112130016689117 від 11.03.2010, № 112130026348146 від 13.04.2010, № 112130016817477 від 17.06.2010, № 112130018454763 від 14.07.2010, № 112130016911143 від 10.08.2010, № 112130018960543 від 30.09.2010, № 112130017060140 від 18.10.2010, № 112130017122318 від 12.11.2010, № 112131017202814 від 13.12.2010 про розподіл сум сплачених ВП «Шахта «Довжанська – Капітальна» ДП «Свердловантрацит» з посиланням на абз.2 п.п.16.3.3. ст.16 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с.31-39, 59-60).

          Вирішуючи позовні вимоги по суті та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

          Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України від 23.06.2005 № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», метою якого є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб’єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб’єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Свердловантрацит» відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу, бере участь у процедурі погашення заборгованості по податковим зобов’язанням відповідно до Закону № 2711-ІV, та внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості.

          Пунктом 10.5 Закону № 2711-ІV передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, укладеного відповідно до цього Закону.

Згідно із договором № 13 від 27.04.2006 року ДПІ у м. Свердловську надає ВП «Шахта «Довжанська – Капітальна» ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій, що обліковуються за даними карток особливих рахунків на підставі довідки від 27.04.2006 про суму податкового боргу станом на 01.01.2005, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 70587 грн. терміном на 10 років з дня укладення цього договору, тобто з 27.04.2006 до 27.04.2016 з відстрочкою погашення на перші 2 роки (тобто з 27.04.2008) дії цього договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку у додатку до цього договору.

          Пункт 6.6. цього Договору передбачає, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості.

          У зв’язку з чим графік сплати розстрочених податкових зобов’язань ВП «Шахта «Довжанська – Капітальна» ДП «Свердловантрацит» передбачає сплату рівними долями лише розстроченого податкового боргу без пені та штрафних (фінансових) санкцій.

          Оглядом платіжних доручень (а.с.22-30, 57-58) встановлено, що призначення платежу у цих платіжних дорученнях відповідає договору № 13 від 27.04.2006, оскільки у них вказано: «Розстрочена сплата податкового боргу згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 13 від 27.04.2006».

          У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано посилається на приписи абз.2 п.п.16.3.3. ст.16 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як на правову підставу здійснення розподілу сум сплати розстроченого податкового боргу за договором розстрочки № 13 від 27.04.2006, оскільки ця норма запроваджена для цілей Закону № 2181 і передбачає, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

          Таким чином, суд прийшов висновку, що відповідач не мав права здійснювати розподіл сплачених сум на погашення податкового боргу та пеню.

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на державну податкову службу функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

          Що стосується посилань представника відповідача на п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» як на підставу зарахування сплачених сум на погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення, суд зазначає таке.

          Підпунктом 7.7 статті 7 Закону України № 2181 визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) — у рівних пропорціях.

Як визначено п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

          Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

          З викладеного вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

          Також, суд зазначає, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

          За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

          Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини по справі, суд вважає, що доповнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

          Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 20 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 грудня 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

               Адміністративний позов державного підприємства «Свердловантрацит» до державної податкової інспекції у м. Свердловську про вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії державної податкової інспекції у м. Свердловську щодо розподілу сплачених державним підприємством «Свердловантрацит» сум згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу за договором № 13 від 27 квітня 2006 року про реструктуризацію податкових зобов’язань, які виникли у результаті проведення розрахунків згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705 за такими повідомленнями: № 112130016635422 від 15.01.2010, № 112130016664296 від 15.02.2010, № 112130016689117 від 11.03.2010, № 112130026348146 від 13.04.2010, № 112130016817477 від 17.06.2010, № 112130018454763 від 14.07.2010, № 112130016911143 від 10.08.2010, № 112130018960543 від 30.09.2010, № 112130017060140 від 18.10.2010, № 112130017122318 від 12.11.2010, № 112131017202814 від 13.12.2010.

Зобов’язати державну податкову інспекцію у м. Свердловську суми сплачені державним підприємством «Свердловантрацит» за платіжними дорученнями: № 28 від 15.01.2010 на суму 735,28 грн., № 106 від 15.02.2010 на суму 735,28 грн., № 173 від 11.03.2010 на суму 735,28 грн., № 417 від 13.04.2010 на суму 735,28 грн., № 874 від 17.06.2010 на суму 735,28 грн., № 1160 від 14.07.2010 на суму 735,28 грн., № 1383 від 10.08.2010 на суму 735,28 грн., № 1826 від 30.09.2010 на суму 735,28 грн., № 2009 від 18.10.2010 на суму 735,28 грн., № 2375 від 12.11.2010 на суму 735,28 грн., № 2651 від 13.12.2010 на суму 735,28 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати розстроченого податкового боргу по збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до графіку сплати за договором № 13 від 27 квітня 2006 року у повному обсязі, та внести відповідні зміни до картки особового рахунку державного підприємства «Свердловантрацит».

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Свердловантрацит» (ідентифікаційний код 32355669) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27 грудня 2010 року.

           СуддяК.О. Пляшкова