справа № 2а-6557/10/0670
категорія 2.11.3
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НВК" до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0002582320/3 та 0002592320/3 від 03 серпня 2010 року. Вважає, що вказані рішення податкового органу винесеними з порушенням норм чинного законодавства, тому вони підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.
Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 p. №327 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.
Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 вказаного Порядку, за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт. Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів.
Відповідно до п.1.7, п. 2.3 цього Порядку, з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності СПД, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.
За змістом зазначеного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.
Судом встановлено, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією 03 березня 2010 року завершено планову виїзну перевірку позивача. За результатами перевірки складено акт № 285/05-53/23-20/35545380 від 03.03.2010 року "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Торговий дім "НВК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р." В подальшому відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002582320/3 від 03 серпня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток у розмірі 50756,00 грн., включаючи 35469,00 грн. основного платежу та 15287,00 грн. фінансових санкцій та повідомлення - рішення № 0002592320/3 від 03 серпня 2010 року щодо суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26250,00 грн., включаючи 17500,00 грн. основного платежу та 8750,00 грн. фінансових санкцій.
Щодо повідомлення - рішення № 0002582232/3 від 03 серпня 2010 року (податок на прибуток).
Відповідно до акту перевірки, позивачем порушено п.5.1 ст.5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", а саме: безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат суми у розмірі 141875,00 грн. З них за юридичні консультаційні послуги, отримані від ТОВ "Група "Системні інвестиції" - 87500,00 грн. та консультаційні послуги по організації управлінського, податкового та бухгалтерського обліку від ФОП ОСОБА_1 - 54375,00 грн.
В обгрунтоування своєї правової позиції відповідач в акті перевірки посилається на недоцільність отриманих послуг через наявність в штаті позивача посади юриста.
Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як вбачається з п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 вищевказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме: дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Тобто, валові витрати у платника податку на прибуток виникають з настанням будь-якої з перелічених подій. Саме первинні документи є підтвердженням дати виникнення валових витрат.
В судовому засіданні предметом дослідження були:
- договір на інформаційно-консультаційне обслуговування № 13 від 25 лютого 2008 року, укладеного між Аудиторською фірмою "Алгоритм" та ТОВ "Торговий дім "НВК" (а.с.66);
- договір про надання юридичних послуг № 07/Ю від 03 січня 2008 року, укладений між позивачем та ТОВ "Група "Системні інвестиції" (а.с. 67-71);
- акт від 15 жовтня 2008 року про надання юридичних послуг за договором № 07/Ю від 03 січня 2008 року (а.с.72-73);
- договір № 11-08/01 від 01 листопада 2008 року, укладений між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, сертифікованим аудитором ОСОБА_1 (а.с. 74-76);
- акти прийому здачі виконаних робіт (а.с. 77-86).
Факт отримання послуг за вказаними договорами представником відповідача не заперечується, під сумнів ставиться лише доцільність вказаних послуг при наявності штатних посад юриста та бухгалтера. Проте такі твердження представників відповідача не ґрунтуються на вимогах закону. Відповідно до п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства. Однак договори на отримання юридичних та консультаційних послуг (з визначенням мети та предмету договору) складались та підписувались директором ТОВ "Торговий дім "НВК" з урахуванням господарських потреб товариства: більш високої кваліфікації спеціалістів щодо конкретного предмету договору, наявної практики по відповідному питанню та специфіки виду діяльності. Доказів щодо нікчемності правочинів відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002582320/3 від 03 серпня 2010 року підлягає скасування.
Щодо податкового-повідомлення - рішення № 0002592320/3 від 03 серпня 2010 року (податок на додану вартість).
Відповідно до висновків акту перевірки № 285/05-53/23-20/35545380 від 03.03.2010 року "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Торговий дім "НВК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р.", позивачем порушено п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Вказане порушення полягає у включенні за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року до складу податкового кредиту з ПДВ 17500 грн. за отримані юридичні послуги від ТОВ "Група "Системні інвестиції" (згідно акту про надання юридичних послуг від 15 жовтня 2008 року на суму 105000,00 грн., сума ПДВ 17500,00 грн.) (а.с. 38). Аргументами податкового органу щодо неправомірності такого податкового кредиту були наступні порушення, зокрема: засновники ТОВ "Група "Системні інвестиції" є одночасно засновниками ТОВ "Торговий дім "НВК" та те, що по штатному розпису на підприємстві рахується посада юриста. Суд не погоджується з твердженнями відповідача з наступних підстав.
Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.
П.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка має містити певні реквізити.
Спір щодо правильності оформлення податкових накладних відсутній.
Як вбачається зі змісту п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Посилання представника позивача щодо оформлення належним чином податкових накладних відповідачем не спростовані, факту не підтвердження сплачених сум податку на додану вартість у зв'язку з придбанням послуг в акті перевірки не зазначено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 17500,00 грн. є неправомірними та не обґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення № 000259232/3 від 03 серпня 2010 року - підлягає скасуванню.
Керуючись ч.3 ст.2, ст.ст. 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002582320/3 від 03 серпня 2010 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002592320/3 від 03 серпня 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 06 грудня 2010 р.